Справа № 2-2438-2010 р.
30 червня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Шлапака Д.О.,
при секретарі Дерун А.С.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
адвоката позивача-ОСОБА_4,
представника третьої особи -
Марценюк Л.Є.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
Своїй позовні вимоги позивач мотивує тим, що з 2007 року вона з відповідачем проживають однією сім'єю, ведуть спільне господарство. 26 червня 2009 року вона з ОСОБА_2, який являється громадянином Держави Ізраїль уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке було зареєстроване та видане Відділом РАЦС ВМУЮ Вінницької області, а/з 1145. Від спільного життя ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Цфат, держави Ізраїль у них народилася донька ОСОБА_6. Однак Ізраїльські служби Міністерства Внутрішніх Справ в свідоцтві про народження доньки в графі «ім'я батька» запис не зробили, з невідомих їй причин. Тому вона була вимушена звернутись з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила суд визнати, що батьком її доньки, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2, з тих підстав, що вони знаходяться в шлюбі, проживають однією сім'єю, ведуть спільне господарство також відповідач визнає себе батьком, займається утриманням та вихованням доньки. Також просила судові витрати покласти на позивача.
Відповідач позов визнав та пояснив, що він дійсно знаходиться в зареєстрованому шлюбі з позивачкою, від спільного подружнього життя у них є донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку він утримує та виховує. Також не заперечив проти розгляду справи в попередньому судовому засіданні.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради, Марценюк Л.Є. не заперечила проти розгляду справи в попередньому судовому засіданні та пояснила, що позов підлягає до задоволення, оскільки в даному випадку зачіпаються права та інтереси малолітньої дитини, також відповідач визнає себе батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з позивачем знаходяться в зареєстрованому шлюбі, підстав щодо відмови в задоволенні позову не вбачає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в попередньому судовому засіданні є всі законні підстави для ухвалення рішення, оскільки відповідач добровільно позов визнав та не заперечив проти його задоволення в попередньому судовому засіданні.
Всебічно повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
З 2007 року позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2, який є громадянином держави Ізраїль на території України проживають однією сім'єю, ведуть спільне господарство. Зареєстрували шлюб у встановленому законодавством України порядку, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, 26 червня 2009 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1145.
Від спільного життя у них є малолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Міністерством Внутрішніх Справ держави Ізраїль, в якому зазначено «ім'я матері» ОСОБА_1, стать жіноча, місце народження Цфат, в графі «Ім'я батька» не зазначено.
Відповідно до довідки №532/583 виданою 30.12.2009 року Посольством України в Державі Ізраїль про реєстрацію особи громадянином України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована громадянкою України.
Крім того, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин Ізраїлю, приїхав в Україну у 2005 році на постійне місце проживання, що підтверджується тимчасовою посвідкою серія НОМЕР_1 виданою УМВС України у Вінницькій області на підставі ЗУ «Про імміграцію» 24.12.2007 року та дійсною безстроково.
Згідно ст. 128 СК України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Визнання відповідачем позову не суперечить Закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити, визнавши ОСОБА_2 батьком малолітньої дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 7, 10, ч. 1 ст. 109, ст. 130, 213-215, ч. ч. 1,2 ст. 410, ст. 414 ЦПК України, ст. 122 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - задоволити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина держави Ізраїль батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис. Шлапак Д.О.
Рішення набрало законної сили 13 липня 2010 року.
Оригінал рішення суду зберігається в архіві
Замостянського районного суду м. Вінниці.
З оригіналом згідно.
Суддя Шлапак Д.О.
Секретар Момотюк А.О.