Рішення від 20.09.2010 по справі 2-1054

Справа № 2-1054/10 року

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого - судді Шлапака Д.О.,

при секретарі Дерун А.С.,

за участю: представника позивача

ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року до суду з позовом звернулась ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що з відповідачем вони зареєстрували шлюб 29.10.2000 р. Від спільного життя є дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею і знаходиться на її утриманні та вихованні. Шлюб між ними було розірвано 28.08.2005 року, актовий запис № 171.

Під час шлюбу відповідно до договору купівлі-продажу від 06.02.2003 р. за спільні кошти ними було придбано 7/50 часток майнового комплексу, загальною площею 272. 3 кв.м., який складається з приміщень під літерою « Г» : склад 1-1, кабінет 1-2, кладові - 1-3, 1-4, склад 1-5 за адресою: АДРЕСА_1. Документи на отримання кредиту для купівлі спірного майна вона підписувала як дружина відповідача.

Крім того, 12.08.2003 р. під час шлюбу з відповідачем за спільні кошти відповідно до договору купівлі-продажу ними було придбано 7/100 частини будинковолодіння, що складається з приміщення складу під літером «Г» загальною площею 134, 7 кв.м. і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: складів 1-6, 1-7. 28.08.2003 р. Усе зазначене майно є спільно нажитим майном подружжя, однак відповідач не бажає розділити його в добровільному порядку, тому вона була вимушена звернутись з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов своєї довірительки в повному обсязі та просив суд визнати за позивачем та відповідачем право власності по ? ідеальної частки майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під літерою «Г». Також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати пов'язані зі сплатою на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в частині стягнення витрат за надання правової допомоги відмовився.

Крім того, пояснив, що 2 червня 2009 року ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області було залишено без розгляду цивільну справу за позовом його довірительки до відповідача про поділ в натурі спільно нажитого в період шлюбу майна, визнання права власності на ? частину нерухомості, який знаходився в провадженні суду з 2006 року. Також 20.07.2009 року ухвалою Апеляційного суду Вінницької області, ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 02.06.2009 року було залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 було відхилено. Тому вважає, що усе це не дає підстав позбавити права його доньку на частину майна, яке було придбане під час їхнього шлюбу з відповідачем.

Відповідач та його представник ОСОБА_3 позов не визнали та пояснили, що позивач пропустила строки позовної давності щодо звернення до суду з даним позовом, оскільки шлюб між сторонами було розірвано 28.08.2005 року. Тобто з позовними вимоги про поділ майна, позивач звернулася до суду майже через п'ять років після розірвання шлюбу, і поважних причин щодо поновлення строків позовної давності позивачем надано не було. Також відповідач пояснив, що спірне майно було ним особисто придбане, як приватним підприємцем, тому воно не є спільно нажитим майном подружжя. Тому просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

В 2006 році позивач звернулась до Вінницького районного суду Вінницької області, з позовом до ОСОБА_2 за місцем проживання відповідача про поділ в натурі спільно нажитого в період шлюбу майна, визнання права власності на ? частину нерухомості. Однак, 2 червня 2009 року ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області даний позов було залишено без розгляду з тих підстав, що позовні вимоги ОСОБА_4 не були оплачені витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На правах справедливості, добросовісності, розумності та неупередженості, суд вважає, що позивачем позовна давність пропущена з поважних причин. При цьому враховує, що правова необізнаність позивача не може слугувати перешкодою в захисті його прав судом. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася своєчасно з позовом до суду про поділ майна подружжя, однак її позов було залишено без розгляду з підстав, що від неї не залежали.

Тому, враховуючи вищевикладене, з метою захисту порушених цивільних прав позивача, суд, вважає за необхідне поновити строк позовної давності щодо вимоги про поділ майна подружжя.

Так, судом встановлено, що шлюб між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 26 серпня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького районного управління юстиції Вінницької області було розірвано 23 серпня 2005 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблено відповідний актовий запис за №171. Відповідно до свідоцтва про народження від спільного життя ОСОБА_4 з ОСОБА_2 є дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем, знаходиться на її утриманні та вихованні.

Під час шлюбу відповідно до договору купівлі-продажу від 12 серпня 2003 року відповідачем ОСОБА_2 було придбано 7/100(сім сотих) частин будинковолодіння, що складає приміщення складу під літерою «Г», загальною площею 134,7 кв.м., і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також, 6 лютого 2003 року відповідно до договору купівлі-продажу відповідачем ОСОБА_2 було придбано 7/50 частин майнового комплексу, розташованого АДРЕСА_1, що є частиною того ж самого майна подружжя.

Згідно ст. 60 Сімейного Кодексу України - майно придбане в період подружнього життя, належить обом з подружжя на правах спільної сумісної власності.

У відповідності до ст. 63 Сімейного Кодексу України - жінка та чоловік мають рівні права по володінню, користуванню та розпорядження майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними.

Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України та ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у випадку розподілу або виділення частки нерухомого майна чоловіку, дружині із складу спільного сумісного майна подружжя, частки обох з подружжя є рівними, якщо інше не встановлено договором між ним.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В зв'язку з цим, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн. та 783 грн. судового збору, про що свідчать в матеріалах справи надані позивачем відповідні квитанції.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.83 ЦПК України сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 30.04.1993 року сплачується один відсоток ціни позову, але не менше трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тому, в даному випадку позивачу слід повернути зайвий сплачений судовий збір в сумі 197 грн. 65 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 83, 88, 212-217 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15,16, 267, 370 ЦК України, ст. ст. 60, 63, 70, 72 Сімейного кодексу, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - задоволити.

Визнати право власності ОСОБА_4 в ідеальній частці на ? частку майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під літерою «Г».

Визнати право власності ОСОБА_2 в ідеальній частці на ? частку майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під літерою «Г».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмір 783 гривні 35 коп. та сплачену суму коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Замостянському районному суді м. Вінниці в розмірі 120 гривень.

Повернути ОСОБА_4 зайвий сплачений судовий збір в розмірі 197 грн. 65 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя:

Попередній документ
13034611
Наступний документ
13034613
Інформація про рішення:
№ рішення: 13034612
№ справи: 2-1054
Дата рішення: 20.09.2010
Дата публікації: 28.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Замостянський районний суд м. Вінниці
Категорія справи: