Справа №1-386-10 р.
Ім'ям України
30 червня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Шлапака Д.О.,
при секретарі Дерун А.С.,
за участю прокурорів Грималюка В.В.,
Дудчика М.У.,
захисника ОСОБА_2,
законного представника
неповнолітнього підсудного
-ОСОБА_3,
підсудного ОСОБА_4,
потерпілого ОСОБА_5,
законного представника
неповнолітнього потерпілого
-ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рахни-Польові Тиврівського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, студента 3-го курсу Вищого професійного училища №7, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України.
Встановив:
Підсудний ОСОБА_4 16 березня 2010 року в період часу з 18 год. 30 хв. по 19 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні кімнати АДРЕСА_3, маючи умисел на заволодіння чужого майна, підбурюваний жагою до наживи, скориставшись відсутністю власника, таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку мобільного телефону, марки «LG», чорно кольору та зарядного пристрою, що згідно висновку товарознавчої експертизи № 930 від 06.04.2010 року - «дійсна ринкова вартість мобільного фону, марки «LG», чорного кольору, та зарядного пристрою з урахуванням зносу, складає 729(сімсот двадцять дев'ять)грн., в якому знаходилася сім-картка оператора «ДіДжус», вартістю 25 гри., що належить неповнолітньому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7. Після чого ОСОБА_4 з викраденими речами з місця вчинення злочину втік, чим завдав матеріальної шкоди, на загальну суму 754 грн. 00 коп.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що він є студентом 3-го курсу Вищого професійного училища №7 та проживає в гуртожитку, наданим навчальним закладом, розташованого в м. Вінниці по вул. Київській, 116. Приблизно о 19 год. 00 хв. він вийшов з кімнати в коридор, де побачив, що з кімнати АДРЕСА_3, яка знаходиться в одній секції вийшов хлопець на ім'я ОСОБА_7, який пішов у туалет. А перед цим він заходив у кімнату ОСОБА_7 та бачив, що на його ліжку, знаходиться мобільний телефон, марки «LG», який заряджався. Після чого він зайшов до кімнати АДРЕСА_3, де відразу помітив, що на ліжку ОСОБА_7 лежить мобільний телефон, марки «LG», в корпусі чорного кольору. Він подивився та побачив, що в кімнаті крім нього були хлопці, які там мешкають, в кількості, приблизно три чоловіка. Вони лежали на своїх ліжках та відпочивали. Він з ними привітався та присів на ліжко потерпілого-Сінчіневича ОСОБА_7, який на той час в кімнаті був відсутній. Після чого він вирішив скористатися відсутністю власника та викрасти вищевказаний телефон, так як власного телефону у нього не було. Непомітно для всіх, відключив зарядний пристрій, взяв мобільний телефон в руки та поклав їх до своєї до кишені. Вирішив, що буде користуватися ним сам, а може комусь продасть. В цей час його ніхто не побачив, тоді він вийшов з кімнати та пішов до себе в кімнату. В кімнаті роздивився телефон, відключив його та витягнув сім-картку, викинувши її в унітаз. Також в той вечір, до нього в кімнату заходив ОСОБА_7 та запитував, чи він не бачив його мобільного телефону, а також і те, чи він його не брав, на що він останньому відповів, що ні, так як хотів, щоб даний телефон залишився йому та він не був викритим у вчиненні крадіжки. На наступний день, 17.03.2010 року зранку він взявши із собою даний мобільний телефон, зарядний пристрій та поїхав додому, до своїх батьків в с. Рахни-Польові Тиврівського району, Вінницької області. Також пояснив, що він викрав вищевказаний мобільний телефон, для власного користуватися, а можливо і його подальшого продажу та придбання собі іншого телефону.
Законний представник неповнолітнього підсудного - ОСОБА_3 пояснив, що брат виховувався в сім'ї де батько зловживає спиртними напоями, вихованням сина не займається, мати знаходиться на заробітках. Про скоєння братом даного злочину дізнався 19.03.2010 року з його слів, просив суд при постановлені вироку врахувати вищевикладене, також те, що брат характеризується позитивно, скарг ніяких щодо нього не надходило, до кримінальної відповідальності притягується вперше, тому просив не позбавляти брата волі та врахувати його неповнолітній вік.
В судовому засіданні потерпілий пояснив, що навчається на 1-му курсі в Вищому професійному училищі № 7, що розташоване по вул. Київській, в м. Вінниці та проживає в кімнаті АДРЕСА_3, зі своїми одногрупниками, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14. Так, в березні 2010 року приблизно о 16год. 40 хв., він разом зі своїми товаришами з читального корпусу училища повернулися в гуртожиток, а саме до своєї кімнати. Де він поставив свій телефон марки «LG», в корпусі чорного кольору на своє ліжко заряджатись, біля ліжка його товариша ОСОБА_14. Також повідомив, що час того як вони гралися, то до їхньої кімнати декілька раз заходив ОСОБА_4, який живає в іншій кімнаті. Останній, то заходив до з кімнати виходив. Через деякий час хлопці з його кімнати вийшли на вулицю, а він пішов до туалету не закриваючи двері до кімнати, та не звернувши увагу чи є на місці мобільний телефон. Після цього, коли він вернувся до своєї кімнати, то виявив, що його мобільного на вищевказаному місці вже не було. Він запитав хлопців по кімнаті, однак вони повідомили, що мобільного телефону не чіпали, ввернувшись до кімнати, він розповів хлопцям, що в нього зник його мобільний телефон та на даний час оператор знаходиться поза зоною зв'язку. Даний телефон марки «LG», чорного кольору знаходився в справному стані, який він придбав в жовтні місяці 2009 року, в магазині «Петроцентр» за гроші в сумі 350 гривень.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5-ОСОБА_6 пояснила, що про крадіжку телефонна з його кімнати син їй повідомив сам, і хто викрав, йому не було відомо. Телефон марки «LG», чорного кольору син придбав за 340 грн. та стартовий пакет за 25 грн.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що на даний час, він дійсно проживає в кімнаті АДРЕСА_3 та навчається на першому курсі Вищого професійного училища № 7 в м. Вінниці. За вищевказаною адресою, він проживає разом зі своїми товаришами, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9. Так, 16.03.2010 року приблизно о 16.40 год. він разом зі своїми товаришами з навчального корпусу училища повернулися в гуртожиток, а саме до своєї кімнати. Повернувшись до кімнати ОСОБА_7 відразу свій мобільний телефон, марки «LG», чорного кольору, поставив на зарядний пристрій біля його ліжка. Також повідомив, що під час того як вони гралися до кімнати декілька разів заходив ОСОБА_4, який проживає в іншій кімнаті. Останній, то заходив до кімнати через декілька хвилин після цього виходив. Коли вони закінчили гратися, то після цього полягали на свої ліжка для того, щоб віддихнути. Однак він в цей час вийшов з кімнати та пішов в туалет. Повернувшись вони з хлопцями вирішили вийти на вулицю покурити. Коли вони одягнулися та почали виходити з кімнати, то ОСОБА_7 також з ними вийшов в коридор. Вони всі пішли на вулицю, а ОСОБА_7 сказав, що йде до туалету. Через декілька хвилин з вікна їхньої кімнати ОСОБА_7 запитав, чи вони не брали його мобільного телефону. Всі хлопці повідомили, що мобільний телефону не чіпали. Однак він бачив, що приблизно о 20год. 00 хв., коли вийшов зі своєї кімнати та йшов в сторону туалету, то бачив як з туалету виходив ОСОБА_4, в лівій руці якого знаходився мобільний йому знайомий телефон, це був телефон ОСОБА_7. Після цього, він повернувся до кімнати та розповів ОСОБА_7. До ОСОБА_4, останній не підходив та нічого в нього запитував.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він на даний час, він проживає в кімнаті АДРЕСА_3 та навчається на першому курсі Вищого професійного училища № 7 в м. Вінниці. За вищевказаною адресою, він проживає разом зі своїми товаришами, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9.
Так, 16.03.2010 року, приблизно о 16 год. 40 хв. ОСОБА_9 разом зі своїми товаришами з навчального корпусу училища вернулися в гуртожиток, а саме до своєї кімнати. ОСОБА_7 відразу свій мобільний телефон, марки «LG», чорного кольору поставив на зарядний пристрій біля ліжка ОСОБА_14 також пояснив, що до них в кімнату в цей день неодноразово заходив ОСОБА_4, який проживає в іншій кімнаті. Коли вони лягли відпочивати, то ОСОБА_4 знову прийшов до них в кімнату та про щось запитував. Про що саме вже не пам'ятає. Через деякий вони з хлопцями вирішили вийти на вулицю, для того щоб покурити. Коли вони одягнулися почали виходити з кімнати, то ОСОБА_7 також з ними вийшов в коридор. Вони всі пішли на вулицю, а ОСОБА_7 сказав, що йде до туалету і двері в кімнату не зачиняв. Через декілька хвилин з їхньої кімнати до них почав кричати ОСОБА_7 та запитував, чи вони не брали його мобільного телефону. Всі хлопці повідомили, що мобільного телефону не чіпали, повернувшись до кімнати ОСОБА_7 їм всім повідомив, що в нього зник його мобільний телефон, та на даний час оператор знаходиться поза зоною зв'язку.
Крім показів самого підсудного, законного представника підсудного ОСОБА_3, потерпілого, законного представника потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_9, його вина повністю доводиться також зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даної кримінальної справи, а саме: протоколом добровільної видачі від 22.03.2010 року ОСОБА_4 викраденого телефону (а.с.6); позовною заявою неповнолітнього потерпілого-ОСОБА_6(а.с.19); характеристикою на ОСОБА_4 з місця навчання від 25.03.2010 року за №350(а.с.36); довідкою наркологічного диспансеру від 31.03.2010 року за №743 про те, що ОСОБА_4 на наркологічному диспансерному обліку не перебуває(а.с.37); довідкою з психіатричного диспансеру від 07.04.2010 року за №2-2029 про те, що за даними архіву та картотеки диспансерного відділення ОСОБА_4 не значиться(а.с.38); вимогою про судимість ОСОБА_4(а.с.39,40); висновком товарознавчої експертизи від 06.04.2010 року №930.
Дії підсудного були вірно кваліфіковані досудовим слідством за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Дана кваліфікація також знайшла повністю своє підтвердження в ході судового слідства .
При обрані виду та міри покарання підсудного, суд приймає до уваги тяжкість та суспільну небезпеку скоєних діянь, особу підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.
Підсудний позитивно характеризується, у вчиненому щиро розкаюється.
Обставиною відповідно до ст. 66 КК України, що пом'якшує покарання підсудного є його щире каяття, відшкодування шкоди завданої злочином та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставини відповідно до ст.67 КК України, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особу підсудного, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №930 від 06 квітня 2010 року слід стягнути на користь НДЕКЦ ГУМВС України у Вінницькій області з законного представника неповнолітнього підсудного - ОСОБА_15
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
Засудив:
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
Відповідно до ст.ст.75,104 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно вимог ст. 76 п.2,3,4 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін-підписку про невиїзд.
Стягнути з законного представника неповнолітнього засудженого - ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за №930 від 06 квітня 2010 року в сумі 1 133(одну тисячу триста тридцять три) гривні 38 копійок.
Речовий доказ, який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5, відповідно до власноруч написаної ним розписки 15.04.2010 року повернути у власність ОСОБА_5
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим у вказаний строк з моменту вручення йому копії вироку суду.
Суддя: підпис.
Вирок набрав законної сили 16 липня 2010 року.
З оригіналом вірно.
Суддя:
Секретар: