Справа № 302/616/25
Провадження № 2/302/282/25
(в повному обсязі)
17 вересня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
з участю : секретарка судового засідання Липей В.В.,
представник позивача - адвокат Олексик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 198322 грн 88 коп і судових витрат у сумі 2422 грн 40 коп,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
13.05.2025 року позивач подав суду вищенаведений позов, який обґрунтований таким. 08.03.2022 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочку. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 21.02.2023 року підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано кредитний договір б/н від 21.02.2023 у розмірі 202600.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний графік кредиту. Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту. Таким чином, у порушення умов договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором відповідно до графіку кредиту не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 21.04.2025 року має заборгованість - 198322.88 грн., яка складається з наступного: 180088.88 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18234.00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Винесені в справі процесуальні рішення
Ухвалами Міжгірського районного суду Закарпатської області від:
- 14.05.2025 року прийнято позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання;
- 09.06.2025 року постановлено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції з представником позивача Олексик В.В.;
- 11.07.2025 року поновлено судовий розгляд справи з стадії підготовчого провадження, на якому вирішувалось питання прийняття визнання позову відповідачем;
- 11.07.2025 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Встановлені судом обставини.
21.02.2023 відповідач ОСОБА_1 уклав з АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір у формі послуги «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», підписавши Паспорт кредиту за допомогою пароля ( простого електронного підпису ), що ідентифікує його особу. Того ж дня Банк перерахував на поточний рахунок позивача строковий кредит у розмірі 202600 гривень. За умовами цього договору позичальник отримав кредитні гроші на строк 36 місяців із встановленням річної ставки 18% з графіком повернення кредитних коштів і відсотків.
ОСОБА_1 не належно виконував кредитні зобов'язання та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості допустив станом на 21.04.2025 заборгованість у розмірі 198322 гривні 88 коп., що складається з такого : 180088,88 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 18234 гривні - заборгованість за відсотками.
Відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір і отримав кредитні кошти в період відбуття військової служби у зв'язку виконанням обов'язку по захисту Батьківщини від збройної повномасштабної агресії РФ проти України, розпочатої 24.02.2022. ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій згідно з військовим квитком серія НОМЕР_1 , виданим 20.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посвідченням серія НОМЕР_2 , виданим 08.06.2023 командиром військової частини НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю третьої групи згідно з довідкою МСЕК в Закарпатській області серія 12 ААД № 304332 зі строком дії інвалідності до 01.01.2028 з датою чергового переогляду 24.12.2027. ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 серія НОМЕР_5 , виданим Пенсійним Фондом України 26.02.2025 з терміном дії до 31.12.2027.
Встановлені судом обставини сторонами не оспорюються.
Процесуальні позиції сторін за змістом письмових заяв та судових засідань.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належно і своєчасно повідомленим про таке, що стверджено в матеріалах справи.
Відповідач подав у справу заяву з такою позицією. Відповідач визнав обставини отримання кредитних коштів на підставі вищезазначеного договору, а також визнав допущення ним заборгованості в сплаті періодичних кредитних платежів. Відповідач звернув увагу суду, що кредит брав у період відбуття військової служби в Збройних Силах України. Відповідач повідомив, що згідний повернути Банку заборгованість, однак просить узяти до уваги, що під час відбуття військової служби отримав контузії, унаслідок чого звільнився з військової служби, має статус учасника бойових дій, визнаний особою з інвалідністю третьої групи і отримує щомісячно пенсію в розмірі 6100 гривень, а також утримує троє малолітніх дітей. Відповідач також просить узяти до уваги, що на даний час не працює, а тому просить розстрочити виконання судового рішення про погашення кредитного боргу на строк протягом двох років рівними частинами.
Оцінивши зміст позовних вимог та їх обґрунтування, встановлені обставини, докази, що підтверджують ці обставини, позицію сторін і доводи відповідача, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, а саме згідно п. 4.1. кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладання цього договору, здійснювати повернення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти за користування кредитом, рівними платежами в розмірі та строки, зазначені згідно графіку. Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти.
Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком . Таким чином, у порушення умов договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором відповідно до графіку кредиту не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом або виконуючи зобов'язання частково, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення доржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідач згідно вищезазначених умов договору та цивільного законодавства повинен виконати зобов'язання, які виникли унаслідок неналежного виконання ним кредитного договору і допущення кредитної заборгованості. Розмір такого зобов'язання суд установлює в сумі 180088 гривень 88 коп, тобто у розмірі визначеної Банком заборгованості по тілу кредиту.
Натомість суд відхиляє вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 18234 гривні з огляду на таке обґрунтування.
Відповідач отримав кредит у період відбування військової служби по захисту України. Відповідач як військовослужбовець отримав статус учасника бойових дій. Зазначене підтверджено особовими документами і не спростовано позивачем.
Пунктом 14 статті 15 закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, зокрема пільгу для військовослужбовців в частині отримання і сплати (повернення) кредитних коштів, а саме : військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Отже, заборгованість, яка зазначена в позовній заяві в розмірі 18234 гривні (за нарахованими відсотками), не може бути покладена для примусового виконання відповідачем щодо погашення кредитної заборгованості, бо таке заборонено законом.
Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 частинами 1,2 Цивільного кодексу України передбачено такі підстави припинення зобов'язань : зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Суд вважає, що вимога відповідача розстрочити присуджену суму боргового зобов'язання на строк два роки рівними частинами підлягає частковому задоволенню з огляду на таке обґрунтування.
Статтею 267 ч.1 ЦПК України передбачено: суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 435 частинами 4,5 ЦПК України, яка регламентує порядок відстрочення і розстрочення виконання судового рішення, зміну та встановлення способу і порядку його виконання (після набрання ним законної сили, тобто на стадії його виконання), - передбачено таке :
- вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо;
- розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідач є особою з інвалідністю, має на утриманні троє неповнолітніх дітей : дочка ОСОБА_2 , - ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_3 , - ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_4 , - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач тимчасово не працює, отримує пенсіє по інвалідності в розмірі 6100 гривень щомісячно. Отже, матеріальний стан відповідача заслуговує на увагу для цілей надання йому право на відстрочку виконання грошового боргового кредитного зобов'язання на строк протягом одного року, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.
Такий висновок суду відповідає засадам цивільного судочинства, передбаченим статтею 2 ЦПК України, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 16 частиною другою абзац другий ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судові витрати у виді судового збору, який сплачений позивачем за подання позову слід покласти на відповідача, бо законом «Про судовий збір» (статтею 5) не передбачено пільг щодо сплати такого у розглядуваному судом випадку для осіб з інвалідністю третьої групи чи осіб зі статусом учасника бойових дій.
Керуючись ст.ст.263-265, 267, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 21.02.2023 року в розмірі 180088 грн 88 коп, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 грн 40 коп, всього стягнути: 182 511 грн 28 коп.
Відмовити позивачу в задоволені решти позовних вимог.
Виконання судового рішення розстрочити на строк один рік з дати набрання рішення суду законної сили зі сплатою присудженого боргу рівними частинами щомісячно в розмірі по 15209 грн 27 коп до повного погашення суми в зазначений строк.
У разі невиконання ОСОБА_1 (боржником) добровільно судового рішення в частині розміру і строку розстрочки, - стягнути з ОСОБА_1 у користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» примусово одноразово залишкову суму заборгованості.
Копію рішення для відома надіслати відповідачу.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Повне рішення складено 19.09.2025 року.
Суддя В. П. Кривка