Справа № 643/10390/25
Провадження № 3/643/2474/25
18.09.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362004 від 14.06.2025, 14.06.2025 року о 23 год. 00 хв. у м. Харкові, вул. Бучми, буд. 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubisi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» 7510, прилад ARLM 0308. Результат - 0, 24 % проміле.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кріулін К.В. у судовому засіданні просили суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з наступних підстав:
- протокол про адміністративне правопорушення не відображає всі обставини справи, та не відповідає вимогам ст. ст. 130, 266 КУпАП, наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція);
- працівниками поліції порушено порядок використання спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510. В процесі встановлення алкогольного сп'яніння, інспектором не було проведено контрольну перевірку роботи спеціального технічного приладу;
- у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння відповідно до п. 3 Інструкції;
- в організмі ОСОБА_1 було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустимою під час застосування зазначеного технічного засобу та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності;
- працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, суд зазначає наступне.
За правилами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.9 а) ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я) (п. 7 розділу І Інструкції).
Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Із загальновідкритих джерел судом встановлено, що ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» є уповноваженим представником та офіційним ексклюзивним дистрибютором виробника концерну Drager Safety AG&Co.RGaA (Німеччина) в Україні з постачання, введення в обіг та продажу приладів алко- та наркодіагностики і витратних матеріалів до них, має відповідні сертифікати та надає послуги ексклюзивного сертифікованого сервісного центру для висококваліфікованого гарантійного та післягарантійного сервісного технічного обслуговування, градуювання і повірки приладів, зокрема, газоаналізаторів для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 7510 OIML.
Drager Alcotest 7510 OIML є найсучаснішим алкотестером та був підготовлений для використання та затвердження відповідно до національних правил різних країн світу як газоаналізатор для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі для забезпечення юридичного доказу відповідно до Європейського стандарту OIML R 126 «Evidential breath analyzers», що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1494 від 30.12.2014 року прийнято, як національний стандарт ДСТУ OIML R 126 «Доказові аналізатори видихуваного повітря».
Газоаналізатори для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 7510 OIML є медичними виробами.
Настановою з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 7510 OIML визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог експлуатації.
В Україні налаштування приладів Drager Alcotest 7510 OIML здійснено на одиниці вимірювання «‰» (проміле).
Згідно ДСТУ OIML R 126 «Доказові аналізатори видихуваного повітря», Сертифікату перевірки типу UA.TR.001 101-17 від 05.10.2017 року та відповідно до Настанови з експлуатації Drager Alcotest 7510 OIML границі допустимої похибки під час перевіряння типу, первинної повірки та повірки після ремонту складають: для масової концентрації алкоголю в крові:
абсолютна похибка (?): ± 0,04 ‰ (проміле) у діапазоні від 0 до 0,8 ‰ (проміле);
відносна похибка (?): ± 5,0 % у діапазоні від 0,8 до 4,0 ‰ (проміле);
абсолютна похибка (?): ± (0,7R - 2,7) ‰ (проміле) у діапазоні понад 4,0 ‰ (R - еталонне значення масової концентрації алкоголю).
Згідно ДСТУ OIML R 126 «Доказові аналізатори видихуваного повітря», Сертифікату перевірки типу UA.TR.001 101-17 від 05.10.2017 року та відповідно до Настанови з експлуатації Drager Alcotest 7510 OIML границі допустимої похибки під час експлуатування у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 10°С до +40°С складають: для масової концентрації алкоголю в крові:
абсолютна похибка (?): ± 0,06 ‰ (проміле) у діапазоні від 0 до 0,8 ‰ (проміле);
відносна похибка (?): ± 7,5 % у діапазоні від 0,8 до 4,0 ‰ (проміле);
абсолютна похибка(?):± (0,7R-2,7)‰ (проміле)у діапазоніпонад 4,0‰ (R - еталон значення масової концентрації алкоголю).
Крім того, при будь-якому використанні приладів Drager Alcotest необхідно повністю розуміти і суворо дотримуватись настанови (інструкції) з експлуатації.
Таким чином, офіційні дистриб'ютори виробника, вказують на наявність у пристрої Drager Alcotest допустимої виробником абсолютної похибки ± 0,06 ‰, яка на думку суду повинна бути врахована при проведенні огляду працівниками поліції, так і судом при розгляді справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest, результат якого показав 0,24‰.
Таким чином, якщо від значення 0,24‰ (результат огляду ОСОБА_1 ) відняти 0,06‰ (абсолютна похибка «Drager Alcotest 7510», яка вимірюється у проміле), то результат становить 0,18‰, що є меншим від значення 0,2‰, з перевищенням якого є порушення вимог п. 2.9 а) ПДР та настає відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості; презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення Великої Палати Конституційного Суду України від 26.02.2019 № 1-р/2019).
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов'язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого (п. 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barberа, Messeguе and Jabardo v. Spain) від 06 грудня 1988 року, п. 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що результат огляду водія ОСОБА_1 знаходився в межах похибки технічного приладу, а відтак всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП суд
Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Суддя Н.В. Новіченко