Справа №390/2410/25
Провадження №2-о/390/85/25
"19" вересня 2025 р. Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Гершкул І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Кропивницький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства,
До Кропивницького районного суду Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Кропивницький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства.
Згідно ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року ''Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів'' передбачено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року ''Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення'' вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту батьківства. В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що заявник і ОСОБА_2 проживають разом однією родиною з 2006 року, за час спільного проживання у них народилося четверо спільних дітей. Сина ОСОБА_3 зареєструвала, як одинока мати на своє прізвище. Така ситуація склалася через численні конфлікти, які виникали в родині, згодом все владналося та заявник із ОСОБА_2 продовжили проживати разом. 05.09.2024 року заявник і ОСОБА_2 уклали шлюб і звернулися до Кропивницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із спільною заявою матері та батька про визнання батьківства відносно сина ОСОБА_4 , проте у задоволенні їх заяви було відмовлено. Встановлення факту батьківства має значний вплив на правовий і соціальний статус неповнолітнього, забезпечує йому низку гарантій та можливостей для розвитку, а тому заявник звернувся до суду.
Проаналізувавши викладене встановлено, що справи за заявами про встановлення фактів батьківства, враховуючи зміст ст.130 СК України, розглядаються за правилами окремого провадження, а справи про визнання батьківства, враховуючи положення ст.128 СК України, розглядаються за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду з заявою про встановлення факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється, а у другому - особа, батьківство якої визнається в судовому порядку, є позивачем чи відповідачем у справі. З даною заявою в порядку окремого провадження звернулася до суду особа, яка вважає себе батьком дитини. У такому випадку, як зазначено вище, процедура визнання батьківства врегульована нормами ст.128 СК України та полягає у визначенні спорідненості безпосередньо між батьком і дитиною у судовому порядку за правилами позовного провадження.
Згідно ст.315 ч.4 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
На підставі викладеного, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження по справі, оскільки з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Разом із тим, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що він не позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання батьківства та під час розгляду справи у порядку позовного провадження доводити обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.
Керуючись ст.ст.186, 293, 315 ЦПК України,
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Кропивницький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кропивницького районного суду
Кіровоградської області І.М. Гершкул