Справа № 191/1963/25
Провадження № 2/191/857/25
16 вересня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.,
за участю секретаря - Яришевої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою адвоката Скирда Віталія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Троїцької сільської ради, третя особа: Друга павлоградська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
23.04.2025 року адвокат Скирда В.І., який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою доТроїцької сільської ради, третя особа: Друга павлоградська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що ОСОБА_3 на праві власності належали наступні земельні ділянки на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 082886 від 21.11.2000 року, а саме: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,58 га з кадастровим номером 1224886800:01:003:0071, що знаходиться та території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,95 га з кадастровим номером 1224886800:01:003:0090, що знаходиться та території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,19 га з кадастровим номером 1224886800:01:002:0105, що знаходиться та території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконкому Писарівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області 28.05.1992 року за реєстровим № 57, відповідно до якого остання заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своє майно в рівних частках кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
04.04.2025 року позивачі звернулись до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про вчинення нотаріальної дії - видачу на їх імена свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 щодо всього її спадкового майна. Однак, постановою нотаріуса від 04.04.2025 року їм було відмовлено у видачі на їх імена свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, який закінчився в 17 січня 2025 року.
В обґрунтування поважності пропуску вказаного строку, позивачі зазначають, що вони не були обізнані про наявність заповіту, оригінал заповіту знайшли в будинку померлої ОСОБА_3 тільки в березні 2025 року, крім того, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перенесла операцію, що також завадило їй реалізувати свої права як спадкоємця, а позивач ОСОБА_1 знаходився на ліжковому режимі до грудня 2024, у зв'язку з захворюванням спини.
У зв'язку із викладеним, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд визначити додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвокат Скирда В.І. до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивачів. Позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Троїцької сільської ради в судове засідання не з'явився, однак до його початку надав заяву про розгляд справи без його участі. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи - Другої павлоградської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП №082886, вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельних ділянок площею: 2,58 га., 1,95 га., 6,19 га., які призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові
номери: 1224886800:01:003:0071,1224886800:01:003:0090, 1224886800:01:002:0105, які знаходиться та території Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 28.05.1992 року заступником голови Писарівської ради народних депутатів Крупською Л.Б., який зареєстрований в реєстрі за №57, де визначено, що все своє майно, де б воно не знаходилось, на момент її смерті, заповідає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17 липня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), підтверджується факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Постановою державного нотаріуса Другої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Дутчак Ю.С. від 04.04.2025 року, відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки спадкоємцями був пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
В матеріалах спадкової справи №128/2025 після смерті ОСОБА_3 ., померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 міститься заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 04.04.2025 року про видачу на їх імена свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті - ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Частиною 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Так, у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17, визначено, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Згідно консультативного висновку спеціаліста №564 КП «ДОКОД'ДОР», ОСОБА_2 ,
31.10.2024 року, перенесла операцію з висічення утворення м'яких тканин спини та закриття дефекту місцевим шкіряно-м'язовим клапаном. Згідно виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ТОВ «Лікую», вбачається, що ОСОБА_1 , 13.09.2024 року звернувся до медичної установи та знаходився у корсеті та на ліжковому режимі до грудня 2024 року, у зв'язку з розповсюдженим остеохондрозом, спондилоартроз, спондильоз шийного, грудного, поясничного відділів хребта.
Встановивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були необізнані про наявність заповіту, складеного на їх користь, перебували на лікуванні, спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 була заведена тільки за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , окрім того, суду не надано доказів того, що здійснювалося повідомлення та виклик спадкоємців за заповітом, тому суд дійшов висновку про поважність причини пропуску позивачами строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1221, 1272 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Троїцької сільської ради, третя особа: Друга павлоградська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.
Визнати причину пропуску ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 строку для прийняття спадщини, поважною.
Визнати причину пропуску ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строку для прийняття спадщини, поважною.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк, 3 (три) місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк, 3 (три) місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А. В. Твердохліб