Справа № 214/6559/24
1-кп/214/490/25
19 вересня 2025 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
сторони кримінального провадження : прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041750000868 від 06.07.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Херсонської області, громадянина України, українця, офіційно не працюючого, який має повну загальну середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого:
-24.10.2024 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70, 72 КК України до 5 років позбавлення волі;
-27.11.2024 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст.369, ч.2 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2024 та за цим вироком, остаточно призначити покарання у вигляді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією особистого майна засудженого, яке є його власністю
який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5
Встановив:
ОСОБА_4 , діючи повторно, 16.06.2024 в нічний час доби (точний час не вдалося встановити за можливе), перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у квартирі АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власного збагачення, під вигаданим приводом взяв мобільний телефон у свого знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме щоб сходити до магазину за продуктами та заволодів майном потерпілого ОСОБА_7 , а саме:
?мобільним телефоном марки «Honor X8a», моделі моделі «CRT-LX1», блакитного кольору, вартістть якого згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №2549 від 16.07.2024 становить 5400,00 гривень.
Після чого ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення з майном, яким заволодів шахрайським шляхом зник, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 спричинений матеріальний збиток на загальну суму 5400,00 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 190 КК у виді позбавлення волі строкам на 2 роки . На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вчинення даного кримінального правопорушення, більш суворим призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2024 року, остаточно призначити 6 років 1 місяць позбавлення волі. Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 04 вересня 2024 року
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, вину визнав повністю, розкаявся.
Крім того, зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
Також, зазначив, що він розуміє надані йому законом права та наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодна з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_8 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про доцільність затвердження цієї угоди з наступних підстав.
При проведенні підготовчого судового засідання судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє: права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання; інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст. 476 КПК України.
Суд також переконався у добровільності укладення прокурором та обвинуваченим угоди і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь - яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Умови угоди не суперечать вимогам закону та відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень.
Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Добровільність укладення угоди у суду не викликає жодних сумнівів.
Виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань є цілком можливим.
Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 у зв'язку з чим дії ОСОБА_4 було правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення; форми вини, мотиву і мети, способу, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали; даних про обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття.
Обставин, які відповідно до положень ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості , суд призначає покарання , узгоджене сторонами угоди.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у виді позбавленні волі строком на 2 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вчинення даного кримінального правопорушення, більш суворим призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2024 року, остаточно призначити 6 років 1 місяць позбавлення волі.
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69-1, 69,75 КК України, судом не встановлено.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Затвердити угоду від 19 вересня 2025 про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 120240417500000868 від 19.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 ( двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш сурового покарання призначеного даним вироком, більш суровим покарання призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27.11.2024 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шести) років 1 ( одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 04 вересня 2024 року
Речовий доказ ДВД диск з відеозаписом «IMG5118» - залишити в матеріалах криминального провадження № 120240417500000868 від 19.09.2025 ( т.2,а.с. 22)
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити обвинуваченому, його захиснику, потерпілому право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення із журналом судового засідання і на подання на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1