65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1297/24
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Кавацюк О.В. на підставі ордеру;
Від відповідача: Багно В.С. на підставі ордеру;
Від третьої особи: Кавацюк О.В. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтех-сервіс-юг», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , про визнання договорів недійсними, -
Публічне акціонерне товариство Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» (далі по тексту - ПАТ «Оріон») звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтех-сервіс-юг» (далі по тексту - ТОВ «Спецтех-сервіс-юг») про визнання недійсними договорів оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016.
В обґрунтування заявленого позову ПАТ «Оріон» зазначає, що факт укладення спірних договорів став йому відомий лише у 2022 році після отримання претензії від відповідача про оплату заборгованості. Проте ПАТ «Оріон» стверджує про відсутність волевиявлення на укладення договорів, оскільки в.о. голови правління Барабанов В.Є., підпис якого наявний на договорах, їх не підписував. Викладене з урахуванням відсутності доказів виконання договорів, не передання відповідачу будь-якого майна у користування, а також відсутності у органу приватизації відомостей про спірні договори, за переконанням позивача, свідчить про існування достатніх правових підстав для визнання договорів недійсними.
Ухвалою суду від 17.04.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» у поданому до суду відзиві на позов заперечує проти задоволення вимог, вказуючи про наявність волевиявлення сторін на укладення договорів, що підтверджується проставленими на договорах підписами. Відповідач зазначає про виконання ремонтних робіт з метою поліпшення стану орендованих приміщень відмова позивача про підписання документів про прийняття яких стала підставою для звернення відповідача до суду з позовом. ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» стверджує, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину. Таким чином, заявлення ПАТ «Оріон» вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, адже не призводить до поновлення майнових прав позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Ухвалою від 20.05.2024 судом було призначено по даній справі судову комплексну (почеркознавчу та технічну) експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, розрахунки за проведення експертизи покладено на позивача, провадження у справі зупинено. На вирішення судової експертизи судом було поставлені питання про виконання підпису на договорах оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016 та актах приймання-передачі приміщень безпосередньо в.о. голови правління ПАТ «Оріон» Барабановим В.Є. чи іншою особою, а також питання про давність виконання документів (тексту, підпису та печатки) та проставлення відбитки печатки ПАТ «Оріон», яка належить позивачу.
Ухвалою від 09.10.2024 покладене не вирішення судової експертизи питання про проставлення на документах відбитків печатки саме ПАТ «Оріон» було виключено у зв'язку з відсутністю у позивача печатки, про знищення якої позивач повідомив вже після призначення судом експертизи. Крім зазначеного питання судом вирішувалися інші питання, пов'язані з проведенням експертизи, про що були поставлені відповідні ухвали суду.
05.02.2025 до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи №24-4193 від 03.02.2025.
19.05.2025 до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок технічної експертизи №24-4193/3 від 05.05.2025, а також матеріали справи №916/1297/24.
Ухвалою від 20.05.2025 судом було поновлено провадження у даній справі.
Ухвалою від 04.06.2025 судом було залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Барабанова В.Є. Під час залучення до участі у дану справу третьої особи судом було враховано висновки судової почеркознавчої експертизи, згідно з якою підписи від імені Барабанова Є.В. виконані самим Барабановим Є.В.
Барабанов В.Є. повністю заперечував проти підписання будь-яких договорів з ПАТ «Оріон», а також повідомляв про відсутність у нього відомостей про виконання відповідачем будь-яких будівельних, ремонтних та інших робіт за адресою місцезнаходження майна. З урахуванням викладених обставин третя особа просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
17.10.2016 між ПАТ «Оріон» (Орендодавець) та ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» (Орендар) були підписані договори оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16, №69-2/16, №69-3/16, за змістом яких Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування перший, другий та третій поверх триповерхового нежитлового приміщення з прилеглою територією без внутрішніх комунікацій (енерго-, водопостачання, каналізація, інше).
Крім того, 17.10.2016 ПАТ «Оріон» та ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» до кожного з договору були підписані акти приймання-передачі приміщень.
Договори оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016, а також акти до них, були підписані від імені позивачем в.о. голови правління Барабановим В.Є., який приступив до виконання обов'язків в.о. голови правління з 20.07.2015 згідно з наказом №1/2 від 20.07.2015.
28.12.2019 Фондом державного майна України було видано наказ №1574 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році», до якого було включено ПАТ «Оріон».
26.08.2022 членами наглядової ради ПАТ «Оріон» були прийняті рішення, оформлені протоколом №5/2022, зокрема, про відсторонення Барабанова В.Є. від виконання обов'язків з 31.08.2022.
16.11.2022 ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» звернулося до ПАТ «Оріон» з листом №16/11, у якому відповідач повідомляв про виконання ремонтних робіт за вказаними вище договорами та просив оплатити їх вартість на загальну суму 4 444 488,16 грн.
02.12.2023 до виконання обов'язків голови правління ПАТ «Оріон» приступив Кушнерук В.І., що підтверджується наказом №27/23/к.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2023 судом було відкрито провадження у справі №916/84/23 за позовом ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» до ПАТ «Оріон» про стягнення заборгованості у за договорами оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016 у розмірі 4 888 936,97 грн.
Листом №06-01/23 від 16.01.2023 ПАТ «Оріон» у відповідь на лист відповідача №16/11 від 16.11.2023 відмовило в оплаті робіт з посиланням, зокрема, на відсутність у позивача відомостей про укладення будь-яких договорів з відповідачем.
ОСОБА_1 у нотаріально посвідченій заяві свідка від 15.03.2024, поданій до суду разом з позовною заявою ПАТ «Оріон», повідомляв, що жодні договори оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016 він з ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» не укладав та не підписував. Крім того, свідком повідомлено про відсутність у нього відомостей про виконання відповідачем будь-яких робіт за вказаними договорами.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 у справі №916/84/23 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» до ПАТ «Оріон» про стягнення 4 888 936,97 грн було відмовлено з підстав відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують вартість виконаних позивачем робіт, та відсутності доказів понесення позивачем витрат на виконання робіт.
03.02.2025 судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було складено висновок судової почеркознавчої експертизи №24-4193, згідно з яким підписи на договорах оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016 та актах приймання-передачі приміщень виконані безпосередньо в.о. голови правління ПАТ «Оріон» Барабановим В.Є.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №910/2713/24 позовні вимоги ПАТ «Оріон» до ТОВ «ЕЛ.К.СТИЛЬ» було задоволено, визнано недійсним укладений між сторонами договір від 05.10.2022 з підстав порушення сторонами ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме: укладення договору за відсутності згоди органу приватизації.
05.05.2025 судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було складено висновок технічної експертизи №24-4193/3, згідно з яким давність виконання підписів від імені Барабанова В.Є. та відбитків печатки ПАТ «Оріон» в договорах та актах відповідає періоду 2020-2022 роки, що не відповідає датам в документах.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Предметом заявленого ПАТ «Оріон» позову до ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» є вимоги про визнання недійсними договорів оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на відсутність волевиявлення ПАТ «Оріон» на укладення спірних договорів, оскільки, як стверджував позивач, спірні договори в.о. голови правління не підписувалися.
Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до абц. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Обов'язковим елементом двостороннього правочину є дії його сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто правочин не може бути визнаний таким, що відбувся, без цілеспрямованих дій його сторін, які є вираженням їх волевиявлення.
Отже, тлумачення ч. 3 ст. 203 ЦК України дає підстави стверджувати, що вона застосовується лише тоді, коли існує хоча б якесь волевиявлення учасника правочину. Якщо процес формування його волі відбувся під впливом (тиском) зовнішніх обставин чи факторів, які її деформують, за приписами частини першої статті 215 ЦК України це є підставою для визнання правочину недійсним.
В пунктах 7.5-7.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини. Як у частині першій статті 215, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю на вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (див. постанову Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 дійшла висновку, що ЦК України передбачає можливість вважати дійсним договір, укладений з дефектами його письмової форми, зокрема й підпису, за таких умов: 1) узгодження сторонами його істотних умов, що також включає в себе волевиявлення сторін на укладення відповідного договору; 2) виконання чи часткове виконання сторонами умов договору. Розглядаючи подібні спори, суди повинні з'ясовувати, чи існує підтвердження укладення і виконання такого договору. Якщо існує, то є підстави вважати такий договір дійсним і обов'язковим для сторін, якщо ні - то договір є неукладеним. Неукладеність договору у зв'язку з недотриманням установленої для нього законом обов'язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину волевиявлення на його укладення, про що може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису).
З урахуванням вищенаведеного господарський суд доходить висновку, що для правильного вирішення даного спору слід встановити, в першу чергу, обставину укладення сторонами спірних договорів станом на 17.10.2016 та, відповідно, дослідити питання існування передбачених законом підстав для визнання таких договорів недійсними.
Ухвалою від 20.05.2024 судом було призначено по даній справі судову комплексну (почеркознавчу та технічну) експертизу. На виконання зазначеної ухвали судовими експертами було складено два висновки.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 98 ГПК України).
Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
За результатом проведення почеркознавчої експертизи експертом згідно з висновком №24-4193 від 03.02.2025 було встановлено, що підпис на договорах та актах приймання-передачі приміщень виконаний безпосередньо в.о. голови правління ПАТ «Оріон» Барабановим В.Є.
Враховуючи вказаний висновок, а також відсутність зауважень сторін даного спору щодо виконаного експертного дослідження, господарський суд доходить висновку, що повідомлена позивачем обставина не підписання Барабановим В.Є. спірних договорів не була підтверджена в процесі вирішення даного спору.
Судом відхиляється наявна в матеріалах справи заява свідка ОСОБА_1 , оскільки, оцінивши такий доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що повідомлена третьою особою обставина не може бути достатньою для спростування факту підписання договору від імені позивача безпосередньо Барабановим В.Є.
Водночас за результатом проведення технічного дослідження експертом у висновку №24-4193/3 від 05.05.2025 було встановлено, що давність виконання підписів від імені Барабанова В.Є. та відбитків печатки ПАТ «Оріон» в договорах та актах відповідає періоду 2020-2022 роки, що не відповідає датам в документах.
З урахуванням встановлених в процесі вирішення даного спору обставин господарський суд вважає за необхідне зауважити, що питання наявності волевиявлення сторони має оцінюватися на дату укладення договору, яка є одночасно датою досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору. Таким чином, дата правочину має відповідає дійсній даті його укладення сторонами, в іншому випадку сторони мають вказати про застосування умов договору до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 ЦК України).
Проте за результатом оцінки наявних в матеріалах справи доказів господарський суд дійшов висновку про недоведеність ані ПАТ «Оріон», ані ТОВ «Спецтех-сервіс-юг» факту укладення зазначених договорів 17.10.2016, що дозволяє суду стверджувати, що спірні правочини не були укладені на зазначену дату, що, в свою чергу, свідчить про відсутність волевиявлення сторін на настання будь-яких наслідків.
Відсутність укладених між сторонами договорів станом на 17.10.2016, що підтверджується висновком технічного дослідження, вказує на дефект його форми та про відсутність волевиявлення сторін на їх укладення. Викладене дозволяє суду стверджувати про неукладеність спірних правочинів.
Господарський суд зазначає, що неукладеність правочинів станом на 17.10.2016 виключає існування правових підстав, за наявності яких такі правочини можуть вважатися укладеними пізніше, наприклад, з 01.01.2020. Таким чином, фактичне створення договорів у 2020-2022 роках не тягне за собою виникнення правовідносин до цього періоду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 наголосила, що неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним у силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів, щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину, або ж їх відновлювати.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи висновок технічного дослідження про виконання підписів від імені Барабанова В.Є. та відбитків печатки ПАТ «Оріон» в договорах та актах у 2020-2022 роках, господарський суд доходить висновку, що договори оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016 потрібно кваліфікувати як неукладені, що виключає можливість визнання таких договорів недійсними та має наслідком відмову у задоволенні заявленого ПАТ «Оріон» позову.
При цьому судом враховано встановлення у межах справи №916/84/23 відсутності доказів на підтвердження виконання сторонами спірних договорів, а також відсутність доказів в межах даної справи на підтвердження факту виконання договорів з 17.10.2016 до моменту звернення позивача до господарського суду з даними позовними вимогами.
З урахуванням висновків, до яких суд дійшов за результатом вирішення спору, суду не вбачається за необхідне надавати оцінку іншим доводам сторін.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність та законність відмови у задоволенні заявленого публічним акціонерним товариством Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтех-сервіс-юг» про визнання недійсними договорів оренди виробничих, складських та офісних приміщень №69-1/16 від 17.10.2016, №69-2/16 від 17.10.2016, №69-3/16 від 17.10.2016.
Вирішуючи питання про розподіл понесених позивачем витрат зі сплати судового збору у загальному розмірі 9 084,00 грн, а також витрат, понесен позивачем у зв'язку з проведенням експертизи у загальному розмірі 121 980,48 грн (т. 3, а.с. 43, 44, 53), суд враховує наступне.
За змістом ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Даний спір виник в результаті неправильних дій як позивача, так у відповідача у зв'язку з чим суд, керуючись принципом пропорційності та справедливості, вважає за необхідне розподілити понесені позивачем судові витрати між сторонами порівну.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтех-сервіс-юг» / 65091, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Степова, буд. 9; ідентифікаційний код 34674371/ на користь публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» / 65098, м. Одеса, вул. Житомирська, буд. 6; ідентифікаційний код 14309913/ судовий збір у розмірі 4 542,00 грн /чотири тисячі п'ятсот сорок дві грн 00 коп./, витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 60 990,24 грн /шістдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто грн 24 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 18 вересня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна