Справа № 127/22117/25
Провадження № 2/127/4648/25
19 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи позовну заяву тим, що з 09.10.2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 25.07.2024 року.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем.
Крім того, дочка ОСОБА_3 потребує наразі довготривалого гнатологічного та ортодонтичного лікування, що підтверджується довідкою виданою стоматологією «RevoDent» від 09.07.2025 року та зведений акт виконаних робіт, що підтверджує витрати на лікування.
Разом з тим, відповідач є здоровим, працездатним та таким, що отримує дохід, інших осіб на утриманні немає, тому може утримувати дитину. З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня пред'явлення позову, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття з індексацією відповідно до закону.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом на зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Конверт із судовою кореспонденцією повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2024 року у справі №127/7199/24, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09.10.2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №2548, було розірвано. Після розірвання шлюбу колишній дружині залишено прізвище ОСОБА_4 (а.с. 12-13, 17).
Від шлюбу сторони мають спільну дитину дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 15).
З договору довгострокової оренди житлового приміщення від 29.03.2025 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживають позивач ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 (а.с. 6). Факт проживання дитини з матір'ю, відповідачем не заперечується.
Крім того, дочка ОСОБА_3 потребує наразі довготривалого гнатологічного та ортодонтичного лікування, що підтверджується довідкою виданою стоматологією «RevoDent» від 09.07.2025 року та зведеним актом виконаних робіт, що підтверджує витрати на лікування (а.с. 5, 7-8).
Разом з тим, відповідач є здоровим, працездатним та таким, що отримує дохід, інших осіб на утриманні немає, тому може утримувати дитину.
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення; тощо. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачем не доведено, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 6000,00 грн. щомісячно.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Підстави визначення розміру аліментів у частині до заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Згідно із ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196,00 грн.
Визначаючись щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує те, що спільна дитина проживає разом з позивачем, перебуває на її утриманні, що потребує значних коштів. Разом з тим, зважаючи на розмір заявлених вимог та визнання позовних вимог відповідачем, суд вважає можливим встановити аліменти у твердій грошовій сумі розміром 6000,00 грн. щомісячно, що буде розумним, справедливим та зваженим.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3, 27 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону, в розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.), щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 15.07.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 19.09.2025 року.
Суддя: