Справа № 148/1652/25
Провадження №3/148/738/25
15 вересня 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , непрацюючої за ст. 173 КУпАП, -
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 серії ВАД №675322 20.06.2025 о 12:15 год. в с. Клебань по пров. Прилужному на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 виник конфлікт з приводу межі з сусідкою ОСОБА_2 , який переріс у штовханину з сусідом ОСОБА_3 , чим своїми діями вчинила дрібне хуліганство.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного вище правопорушення категорично заперечила. Пояснила, що в неї з сусідами ОСОБА_4 давній конфлікт та неприязні відносини з приводу межі земельних ділянок. Сусіди протягом тривалого часу не погоджують меж земельних ділянок, що перешкоджає її приватизацї. 20.06.2025 близько 12.00 год. за місцем її проживання приїхало два землевпорядники визначати межі земельних ділянок в натурі. Вона вийшла на земельну ділянку. Там були і сусіди ОСОБА_4 . Коли вона зігнулася, щоб підняти межовий знак, який був зрушений з місця, її штовхнула ОСОБА_5 . Після цього прибіг чоловік останньої схопив її за руки та почав наносити удари, зокрема в грудну клітину. Він завдав їй численних тілесних ушкоджень, а саме: пошкодження зв'язок правого плечового суглобу, ссадна правої молочної залози, незначні гематоми верхніх кінцівок. Сама вона ніякої штовханини з ОСОБА_6 не вчиняла, так як він фізично набагато сильніший за неї. Свідком цих подій була її донька, ОСОБА_7 , яка і викликала працівників поліції.
На підставі поданої нею заяви про спричинення їй тілесних ушкоджень до поліції до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12025025180000063 про вчинення відносно неї ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.
Тому саме вона є потерпілою стороною в конфлікті, що мав місце 20.06.2025. По відношенню до дружини ОСОБА_9 вона взагалі не вчиняла жодних дій. Просила закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. При цьому, також послалася на те, що про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, свідчить і те, що даний конфлікт з ОСОБА_10 відбувся не в громадському місці, а на її власній земельній ділянці.
Потерпіла ОСОБА_2 суду підтвердила, що із сусідкою ОСОБА_1 є давній конфлікт та неприязні відносини з приводу межі земельних ділянок. 20.06.2025 близько 12.00 год. вони з чоловіком побачили, що приїхали землевпорядники визначати межі земельної ділянки в натурі і тому теж вийшли на город. ОСОБА_1 зайшла на їхній город і тому вона просто руками її в спину спровадила зі своєї земельної ділянки, так як не хотіла, щоб та ходила по її власності. Тоді ОСОБА_11 схопила її за руки, почала штовхати. Їх почав розбороняв її чоловік, ОСОБА_12 , але він нікого не бив.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є дочкою ОСОБА_1 20.06.2025 близько 12.00 год. за адресою місця проживання її матері приїхали землевпорядники визначати межі земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_4 . Мати вийшла перша, зігнулася, щоб знайти межовий знак. В цей час ОСОБА_2 напала на маму, а її чоловік почав наносити матері удари. Вона намагалася допомогти мамі, тому викликала поліцію. По приїзду працівники, не розібравшись в ситуації, хто винен, а хто потерпілий, склали адмінпротоколи відносно її матері та ОСОБА_2 .
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_13 , дослідивши докази в їх сукупності, доходжу наступних висновків.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що являє собою об'єктивну сторону даного правопорушення.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства характеризується наявністю умислу, тобто особа повинна усвідомлювати, що її дії порушують громадський порядок, і бажати або свідомо допускати настання таких наслідків.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об'єктивної сторони хуліганство, характеризується порушенням громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соцівальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадське місце - це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно або періодично або час від часу.
Тобто громадські місця - це під'їзди, ліфти інші місця загального користування багатоквартирних житлових будинків, приміщення та прилегла території державних установ, закладів охорони здоров'я, освіти, храмів, молитовних будинків інших культових будівель та споруд, будь-яких підприємств, установ та організацій усіх форм власності, об'єктів культурного призначення, ринки, зупинки громадського транспорту, підземні переходи, парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, пляжі тощо.
Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Таким чином, громадське місце є обовязковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністратвине правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Всупереч цим вимогам, працівниками поліції не дотримано ст. 251 КУпАП, та не зібрано доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 громадського порядку. А сам протокол про адміністратвине правопорушення взагалі не розкриває суті того, в яких саме діях ОСОБА_11 проявилося дрібне хуліганство. Адже наявність конфлікту між особами, зокрема і на грунті неприязних відносин, не є свідченням вчинення дрібного хуліганства.
При цьому, як встановлено судом з сукупності досліджених доказів, зокрема пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_13 , наданих в судовому засіданні, копії рапорта від 22.06.2025 (а.с. 3), копії письмових пояснень ОСОБА_8 від 20.06.2025 (а.с. 6), копії талону-повідомлення єдиного обліку №8333 від 20.06.2025 (а.с. 16), між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є сусідами, тривалий час існують неприязні відносини з приводу межі між земельними ділянками, якими вони користуються. І конфлікт, що стався між ними 20.06.2025 був фактично продовженням цих неприязних відносин. При цьому, звертає увагу на себе той факт, що конфлікт стався не в громадському місці, а за місцем їх проживання (на земельній ділянці). Вказане спростовує наявність у ОСОБА_1 мотиву (умислу) на порушення громадського порядку.
Крім того, з наявних у справі доказів, наданих ОСОБА_11 , судом установлено, що на підставі заяви останньої 21.06.2025 Тульчинським РВП ГУНП у Вінницькій області внесено відомості про ЄРДР та здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025025180000065 за ознаками кримінального проступку, передбачено ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом спричинення ОСОБА_3 20.06.2025 тілесних ушкоджень ОСОБА_14 . Вказане підтверджується листом старшого дізнавача СД Тульчинського РВП (а.с. 20), копією витягу з ЄРДР про кримінальне провадження №12025025180000065 від 21.06.2025 (а.с. 21), копією висновку експерта № 104 від 27.06.2025 (а.с. 22-23), копією довідки №4633 від 20.06.2025 лікаря ОСОБА_15 (а.с. 24).
Таким чином, наявні у справі та досліджені судом докази у своїй сукупності поза розумним сумнівом не свідчать про вчинення ОСОБА_11 дрібного хуліганства. Тому констатація факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, без розкритття змісту (складу) даного правопорушення в протоколі є лише припущенням, яке на доказах не ґрунтується.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Крім того, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення. Крім того, винуватість у скоєнні такого правопорушення особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
При цьому, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал.
У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, та "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши всі докази, надані суду в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доходжу висновку про недоведеність перед судом поза розумним сумнівом наявності в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене провадження у даній справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з недоведеністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст. 7, ст. 173, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 251, ст. 252, п. 3 ч.1. ст. 284 суддя, -
постановила:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Повна постанова складена 18.09.2025.
Суддя Л.А.Штифурко