1-кп/130/112/2025
130/3448/24
18.09.2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку із Білоцерківською виправною колонією № 35, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020130000416 від 01 вересня 2024 року за обвинуваченням: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Скадовськ, Скадовського району, Херсонської область та мешканця АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого востаннє вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2024 року за вчинення злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.4 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України;
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 маючи не зняту та непогашену судимість за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12.12.2019 за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України вчинив нові умисні злочини проти власності.
Так 01.09.2024 близько 09:05 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , рухаючись тротуаром повз торгівельні павільйони, по вулиці Бориса Олійника, у місті Жмеринка, Жмеринського району, Вінницької області побачив перед собою раніше не знайому ОСОБА_5 , із одягненим на спині рюкзаком зеленого кольору. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння вмістом вказаного рюкзака. Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, під час дії воєнного стану на території України (введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 № 740/2024, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4024-ІХ від 29.10.2024) скоротив відстань між собою та ОСОБА_5 та в подальшому, за допомогою ножа, шляхом надрізу нижньої частини рюкзака, вчинив крадіжку шкіряного гаманця чорного кольору типу «клатч», в якому знаходились грошові кошти купюрам 500 гривень та 1000 гривень в загальній сумі 11 000 гривень, а також банківські картки AT «Ощадбанк» та АТ КБ «ПриватБанк», які для ОСОБА_5 матеріальної цінності не становлять.
В подальшому, ОСОБА_3 разом із викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився на власний розсуд, чим своїми діями завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 11 000 гривень.
Крім того, 26.09.2024 в період часу з 08:37 год. по 09:10 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на території Комунального підприємства «Міський привокзальний ринок» Жмеринської міської ради, що за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, місто Жмеринка, вулиця Шевченка, будинок № 6, проходячи повз торгівельні точки розташовані на території вказаного підприємства, побачив раніше не знайомого ОСОБА_6 , із одягненим на спині рюкзаком чорного кольору. Прослідкувавши за ОСОБА_6 , ОСОБА_3 побачив, що останній, перебуваючи біля однієї із торгівельних точок дістав із вищевказаного рюкзака гаманець, який в подальшому помістив назад. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння вказаним гаманцем. Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, під час дії воєнного стану на території України (введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від28.10.2024 № 740/2024, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4024-ІХ від 29.10.2024) ОСОБА_3 скоротив відстань між собою та ОСОБА_6 та шляхом відкриття металевої застібки одного з відділень рюкзака, вчинив крадіжку гаманця чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти у сумі 17 000 гривень, а також банківські картки АТ «Монобанк» та АТ КБ «ПриватБанк», які для ОСОБА_6 матеріальної цінності не становлять.
В подальшому, ОСОБА_3 разом із викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився на власний розсуд, чим своїми діями завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 17 000 гривень.
Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, які передбачені ч.4 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України і викладений в обвинувальному акті від 29.11.2024 року, щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Суду показав, що злочин вчинив за обставин, викладених вище, а саме 01.09.2024 біля 09:00 год. та 26.09.2024 року біля також біля 09.00 години вчинив крадіжки гаманців із грошима у невідомих йому осіб, у м.Жмеринка Вінницької області, котрими в подальшому розпорядився на власний розсуд, тобто витратив на власні потреби.
Обвинувачений ОСОБА_3 виявляє жаль з приводу вчинених злочинів, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинені злочини і в подальшому не вчинятиме кримінальних правопорушень.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подали заяви відповідно до яких просили підготовчі та судові засідання проводити за їх відсутності, з приводу міри покарання обвинуваченого покладалися на розсуд суду, заявлені ними цивільні позови просили залишити без розгляду.
Прокурор Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_7 вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, які передбачені ч.4 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України і викладені в обвинувальному акті від 29.11.2024 року, та беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_7 , показання обвинуваченого ОСОБА_3 , думку потерпілих висловлену у їх письмових заявах
за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.
Суд також роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_3 , що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінальної провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України.
За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованих йому злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Слід зазначити, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Так, оцінюючи всі досліджені у судовому засіданні докази, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи надані суду характеризуючи та інші відомості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв'язку й достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, «поза розумним сумнівом» дійшов висновку про вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчинена повторно в умовах воєнного стану, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України та роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 щиро покаявся, на обліку в психіатра та на обліку в нарколога не значиться, за місцем відбування покарання характеризується з посередньої сторони, щиро покаявся, акти сприяв розкриттю кримінальних правопорушень. Ці обставини суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12.12.2019 обвинуваченого ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 7 (сім) місяців, а також наразі обвинувачений ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2024 року за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України йому зараховано у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув'язнення, котре дорівнює одному дню позбавлення волі, починаючи з 27.09.2024 року до дня набрання вироком законної сили.
Вищенаведене свідчить про підвищену суспільну небезпечність та неможливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без призначення покарання, яке слід відбувати у місцях позбавлення волі, оскільки в іншому випадку мета покарання не може бути досягнута, тому на підставі ст.72 КК України суд вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.
Цивільні позови у данному кримінальному провадженні заявлені потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі поданих ним заяв залишити без розгляду.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, підстав для його обрання - немає.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком міського суду Вінницької області від 18.11.2024 за ч.4 ст.185 КК України більш суворим покаранням за цим вироком та призначити остаточне покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі
Початок строку рахувати з дня проголошення вироку.
Зарахувати у строк покарання частково відбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2024 року.
Речові докази: жіночий рюкзак зеленого кольору, м'ятного відтінку, з написом у нижній правій частині спереду "Voilastyle", з двома застібками та трьома шлейками, із пошкодженням у вигляді порізу дна довжиною 25 см, повернути потерпілій ОСОБА_5 ; два оптичних диски DVD-R марки "HP" ємкістю 4.7 GB, білого кольору, на яких міститься по чотири відеофайла із записами від 26.09.2024 року, відповідно з камер спостереження, що встановлені на території ринку "Привокзальний" за адресою: м.Жмеринка Вінницької області, вул. Тараса Шевченка, та з камер віодеоспостерження "Безпечне місто" по вул. Тараса Шевченка та вул.Соборна в м.Жмеринка, залишити при матеріалах кримінального провадження; дисконтну карту «Будцентр», дисконтну карту «Нова пошта», накопичувальну карту «Fishka», 2 банківські картки АТ КБ «ПриватБанк», банківську карту АТ «УніверсалБанк» повернути потерпілому ОСОБА_10 попередньо знявши накладений арешт ухвалами слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03.09.2024, 11.11.2024 року та 27.11.2024.
Цивільні позови у данному кримінальному провадженні заявлені потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі поданих ним заяв залишити без розгляду.
Згідно зі ст.ст.376,392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Жмеринського
міськрайонного суду ОСОБА_1