вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" серпня 2025 р. Справа№ 910/6465/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук Я.В.;
від відповідача : Гаргола О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної організації “Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2025
у справі № 910/6465/25 (суддя Васильченко Т.В.)
за результатами розгляду заяви Релігійної організації “Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви» про забезпечення позову, що подається одночасно
з позовною заявою Релігійної організації “Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви» до Волинської обласної державна адміністрація
про визнання права та скасування рішень державного реєстратора,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Регіональна організація "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Волинської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про:
- визнання за Регіональною організацією "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" право постійного користування культовими будівлями, що розташовані у Волинській області, місто Володимир, вулиця Соборна, буд. 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: "Успенський собор (Мстиславів храм)" (охоронний номер 030024/1), "Будинок з дзвіницею" (охоронний номер 030024/2), "Мури з брамами" (охоронний номер 030024/3);
- скасування рішення державного реєстратора Управління "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Володимирської міської ради (ЦНАП) Козачук Ольги Віталіївни №77537319 від 28.02.2025 08:17:26, щодо реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна: 3096185107020, номер відомостей про речове право: 58783702, дата, час державної реєстрації: 26.02.2025 10:53:10;
- скасування рішення державного реєстратора Управління "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Володимирської міської ради (ЦНАП) Козачук Ольги Віталіївни №77539775 від 28.02.2025 09:27:53 щодо реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна: 3096226207020, номер відомостей про речове право: 58784396, дата, час державної реєстрації: 26.02.2025 10:53:10.
Короткий зміст вимог поданої заяви про забезпечення позову.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на пам'ятки архітектури національного значення:
- Успенський собор (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3096185107020; об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт; тип об'єкта: будівля, Успенський собор; ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.2431678.5084304.20240902.04.0000.95; загальна площа (кв.м): 580.8; адреса: Волинська обл., Володимирський р., м. Володимир, вулиця Соборна, будинок 25; охоронний номер пам'ятки архітектури - охоронний номер 030024/1).
- Будинок з дзвіницею та мури з брамами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3096226207020; об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт; тип об'єкта: будівля, Будинок з дзвіницею; ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.2431721.5084279.20240902.48.0000.59; загальна площа (кв.м): 1111.6, адреса: Волинська обл., Володимирський р., м. Володимир, вулиця Соборна, будинок 27; охоронний номер пам'ятки архітектури Будинка з дзвіницею 030024/2; охоронний номер пам'ятки архітектури мури з брамами 030024/3).
Крім того, заборонити відповідачу - Волинській обласній державній адміністрації та будь-яким іншим особам передавати у власність та/або користування наступні пам'ятки архітектури національного значення: Успенський Собор (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3096185107020), Будинок з дзвіницею та мури з брамами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3096226207020) будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, укладати щодо вказаного нерухомого майна акти приймання-передачі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що факт реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є підставою для набуття права власності згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, в той час як жодних правовстановлюючих документів у відповідача на спірні об'єкти немає, а тому у останнього відсутні підстави для набуття у власність спірних об'єктів нерухомого майна. При цьому, заявник наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно та заборони передавати у власність та/або користування будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, може призвести до порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також спричинить неможливість реального виконання рішення суду та створить труднощі при виконанні у випадку задоволення позову.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №910/6465/25 відмовлено у задоволенні заяви Релігійної організації “Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви» про забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що необхідність у застосуванні судом таких заходів не обґрунтована і документально не підтверджена. Будь-яких доказів того, що відповідачем вчиняються будь-які дії щодо реалізації та/або відчуження спірного майна, заявником до поданої заяви не додано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Релігійна організація "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" 23.06.2025 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25 скасувати; постановити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. На думку заявника не вжиття заходів забезпечення позову, може мати наслідком необхідність ініціювання нового судового провадження, оскільки позивач не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 апеляційну скаргу Релігійної організації "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу Релігійної організації "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десятиденний термін з дня отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
02.07.2025 скаржником було усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25 та призначено справу до розгляду на "07" серпня 2025 року о 10 год 40 хв.
Позиція інших учасників справи.
24.07.2025 від Волинської обласної державна адміністрації, через систему "Електронний суд", надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В обґрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції було правомірно залишено заяву позивача про забезпечення позову без задоволення, оскільки заявником не обґрунтована і документально не підтверджена необхідність у застосуванні судом визначених заходів.
Явка представників учасників справи.
07.08.2025 у судове засідання з'явився представник позивач, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25 та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст. 137).
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем або іншими особами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.
З матеріалів оскарження вбачається, що позивач просив накласти арешт на пам'ятки архітектури національного значення (Успенський собор за адресою: Волинська обл., Володимирський р., м. Володимир, вулиця Соборна, буд. 25, Будинок з дзвіницею та мури з брамами за адресою: Волинська обл., Володимирський р., м. Володимир, вулиця Соборна, буд 27.) та заборонити відповідачу - Волинській обласній державній адміністрації та будь-яким іншим особам передавати у власність та/або користування ці пам'ятки архітектури національного значення, вказуючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також спричинить неможливість реального виконання рішення суду та створить труднощі при виконанні у випадку задоволення позову.
Однак, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на те, що відповідачем вчиняються дії на розпорядження спірним майном, як і не надано документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які б засвідчували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відсутність доказів неправомірних дій з боку відповідачів унеможливлює застосування заходів забезпечення позову. Забезпечення позову без наявності доказів є грубим порушенням процесуальних норм.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/448/22.
Відтак, подана прокурором заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що заява прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.
При цьому, відмова у забезпеченні позову не позбавляє позивача права повторно подати заяву про забезпечення позову, з наданням переконливих доказів на підтвердження своїх доводів.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні правові підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25. У зв'язку з зазначеним апеляційна скарга Релігійної організації "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом апеляційної інстанції на скаржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Релігійної організації "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження по справі № 910/6465/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
У зв'язку з відпусткою судді Кравчука Г.А. з 01.09.2025 по 14.09.2025, повний текст постанови складено 15.09.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді К.В. Тарасенко
Г.П. Коробенко