79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" вересня 2025 р. Справа №914/94/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук О.І. Матущака,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни б/н від 30.03.2025 (вх. № 01-05/941/25 від 31.03.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2025 (повний текст рішення складено 10.03.2025, м. Львів, суддя Ю.О. Сухович)
у справі № 914/94/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер», м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни, м. Львів
про стягнення 69 788,16 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни про стягнення 69 788,16 грн.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем на виконання договору приєднання №SO-2015-003 надавались відповідачу послуги із доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro. ТзОВ «Смарттендер» зауважує, що сторони не підписували паперовий договір, оскільки він вважається укладеним в письмовій (електронній) формі з моменту його акцептування замовником, без підписання договору на паперових носіях.
Позивач стверджує, що оператором було надано замовнику послуги із доступу до онлайн-сервісу для подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель на загальну суму 86 193,16 грн.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги здійснив несвоєчасно та не в повному розмірі, у зв'язку з чим станом на момент подання позовної заяви до суду за розрахунками позивача, у відповідача утворилась заборгованість за надані послуги, яка становить 69 788,16 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.03.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» 69 788,16 грн основного боргу та 2 422,40 грн судового збору.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro. Вказаний договір має ознаки договору про надання послуг.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, як виконавець послуги, належним чином виконав свої обов'язки за договором щодо надання замовнику доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro.
Окрім того місцевий суд з матеріалів справи встановив, що позивач/оператор на виконання положень договору направляв відповідачу/замовнику підписані ним акти наданих послуг, проте, замовник не підписав їх за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вмотивованих заперечень, в порядку передбаченому договором, не надав.
Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати за надані послуги зазначені в п.2.1. договору у встановлений строк не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка складає 69 788,16 грн (86193,16 16405,00 = 69788,16).
Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що відповідач був учасником цілого ряду закупівель, реквізити яких (номери, найменування організаторів) зафіксовані в актах надання послуг. Свої пропозиції як учасника закупівель відповідач подавав через належний позивачу електронний торговий майданчик «SmartTender.biz», частиною якого є онлайн-сервіс для електронного документообігу «SIGNY».
Позивач/оператор на виконання положень договору направляв відповідачу/замовнику підписані ним акти наданих послуг саме через цей онлайн-сервіс, проте, відповідач/замовник не підписав їх за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вмотивованих заперечень не надав.
Відтак, твердження відповідача про нерозуміння природи заборгованості та неотримання актів на переконання місцевого суду є безпідставними.
Не погодившись з даним рішенням суду фізична особа-підприємець Фещук Галина Олексіївна звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 30.03.2025 (вх. № 01-05/941/25 від 31.03.2025) в якій просить скасувати судове рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2025 справа № 914/94/25 повністю. Ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Апелянт зазначає, що звертався до суду першої інстанції з клопотанням в якому просив розумний строк для належного та детального ознайомлення з матеріалами справи і надання своїх заперечень та відзиву на позовну заяву. Також вказував, що хоче бути присутнім у судовому засіданні і особисто надати пояснення.
Скаржник вважає, що суд не взяв до уваги вказані прохання і жодним чином не обґрунтував своє рішення, чим порушив права відповідача.
Окрім того, на переконання апелянта, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови договору приєднання №SО-2015- 003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO, що розміщені на офіційному сайті заявника неодноразово змінювалися самим майданчиком в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду, тобто заявник міг додати до заяви Тарифи у будь - яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення заяви судом.
Відповідач зазначає, що надані заявником тарифи по договору приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro, з огляду на мінливий характер його умов, не можна вважати складовою договору й щодо будь - яких інших встановлених ним нових умов та правил, чи можливості використання заявником додаткових заходів, які збільшують суму послуг, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються боржником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені.
За таких обставин на переконання скаржника, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору та інші тарифи, які встановлені у ньому, а також відповідальність за невиконання договірних зобов'язань.
Окрім того, апелянт звертає увагу, що він не зареєстрований в онлайн-сервісі «SIGNY», адже реєстрація в цій системі не є належним фактом сповіщення про надсилання документів
Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2025 без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, яка надає послуги з організації та проведення відкритих електронних торгів (аукціонів) з продажу майна (активів)/передачі права. Надання відповідних послуг здійснюється ним на електронному майданчику «SmartTender.biz», який є апаратно-програмним комплексом, що функціонує в мережі Інтернет, підключений до електронної торгової системи ProZorro.Продажі та забезпечує оператору (організатору) електронних торгів, замовнику та учасникам можливість користуватися сервісами ЕТС з автоматичним обміном інформацією щодо процесу проведення електронних торгів.
На офіційному веб-сайті ТзОВ «Смарттендер» (оператор) за посиланням URL: https://smarttender.biz/, у формі формуляру розміщений/оприлюднений договір приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro (надалі договір).
Договір є офертою та може бути укладений лише шляхом приєднання замовника до запропонованого договору в цілому. Замовник не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з визначеннями, що містяться у цьому договорі, акцепт - це повне, і безумовне прийняття замовником умов договору шляхом реєстрації в електронній системі закупівель через ЕМ.
Згідно з п. 1.6. договору Електронний майданчик «SmartTender.biz» (по тексту договору - ЕМ) - авторизована уповноваженим органом (відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.07.2018 № 996) інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною електронної системи закупівель та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Функціональні можливості ЕМ підтримуються Оператором в актуальному стані, а також постійно доповнюються і розвиваються у відповідності до законодавства, рішень адміністратора електронної системи закупівель та внутрішньої політики Оператора. ЕМ розміщено в мережі Інтернет на веб-сайті.
У грудні 2021 відповідач (замовник) приєднався до умов договору №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro. Вказана обставина не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 2.1. договору оператор надає замовнику доступ до онлайн-сервісу за допомогою Інтернету та ЕМ (по тексту договору - доступ до онлайн-сервісу), а замовник використовує та оплачує доступ до онлайн-сервісу для: 1) подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель; 2) подання пропозицій (цінових пропозицій) до е-каталогу «ProZorro Market» (далі - е-каталог).
Згідно з п. 3.3.5. договору замовник зобов'язується, зокрема, своєчасно здійснювати оплату оператору за доступ до онлайн-сервісу, що надається оператором замовнику за відповідними тарифами.
Відповідно до п. 3.4.1. договору оператор зобов'язується, зокрема, надавати доступ до онлайн-сервісу згідно умов цього договору та відповідного законодавства. Забезпечити замовнику технічну можливість участі в публічних закупівлях у порядку, передбаченому законодавством та договором.
Згідно з п. 4.1. договору ціна договору складається із загальної суми грошових коштів, сплачених замовником оператору за доступ до онлайн-сервісу протягом строку дії договору.
Відповідно до п. 4.2. договору вартість доступу до онлайн-сервісу встановлена у тарифах, розміщених на веб-сайті за посиланням https://smarttender.biz/taryfy/, які встановлено згідно з п. 5 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою від 24.02.2016 № 166, а саме:
«За подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі:
1) один неоподатковуваний мінімум доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 20 тис. гривень;
2) сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 50 тис. гривень;
3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 200 тис. гривен;
4) тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 1 млн. гривень;
5) сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить більш як 1 млн. гривень;
6) двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить більш як 4 млн. гривень.»
Згідно з п. 4.3. договору оплата доступу до онлайн-сервісу для подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель, що була розкрита електронною системою закупівель, здійснюється замовником на умовах повної попередньої оплати.
Відповідно до п. 4.4.3. договору якщо інше не передбачено договором, оператор щомісячно складає Акт в електронній формі останнім календарним днем відповідного місяця і надає його замовнику в порядку, визначеному п. 4.10. договору. Підписання (погодження) Акта здійснюється в порядку, визначеному п. 4.11. - 4.13. договору.
Пунктом п. 4.9. договору сторони погодили, що датою належного виконання грошового зобов'язання замовника вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок оператора, зазначений у договорі.
Згідно з п. 4.10. договору оператор надає замовнику Акт про надання доступу до онлайн-сервісу (по тексту договору - Акт) шляхом його розміщення в особистому кабінеті замовника або за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY». Якщо доступ до онлайн-сервісу не використовувався замовником у відповідному місяці або кварталі, Акт може не складатися.
Відповідно до п. 4.11. договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Акта, замовник накладає кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) на Акт в своєму особистому кабінеті або за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY». Моментом отримання замовником Акта є дата його розміщення оператором в особистому кабінеті замовника або в онлайн-сервісі «SIGNY».
Пунктом п. 4.12. договору сторони погодили, що за наявності мотивованих заперечень, замовник направляє їх оператору в письмовій формі одним із способів, вказаним в п.4.10. договору.
Згідно з п. 4.13. договору якщо оператор не отримав письмових мотивованих заперечень або Акта протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акта замовником, як це визначено договором, Акт вважається погодженим замовником, а зобов'язання оператора вважаються виконаними належним чином. Сума заборгованості за наданий оператором доступ до онлайн-сервісу, у випадку наявності, підлягає оплаті замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання (погодження) Акта.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» свої зобов'язання по договору приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro виконало повністю.
Вартість наданих та не оплачених послуг із доступу до онлайн-сервісу для подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель становить:
1) Акт надання послуг № 80-2015-003/43784 від 31.12.2021 на загальну суму 13 039,00 грн, отриманий замовником 10.01.2022, граничний термін оплати 28.01.2022;
2) Акт надання послуг № 80-2015-003/3023 від 28.02.2022, на загальну суму 2 210,00 грн, отриманий замовником 14.03.2022, граничний термін оплати 01.04.2022;
3) Акт надання послуг № 80-2015-003/6631 від 31.03.2022, на загальну суму 3 230,00 грн, отриманий замовником 01.04.2022, граничний термін оплати 22.04.2022;
4) Акт надання послуг № 80-2015-003/8855 від 30.04.2022, на загальну суму 340,00 грн, отриманий замовником 05.05.2022, граничний термін оплати 26.05.2022;
5) Акт надання послуг № 80-2015-003/9478 від 31.05.2022, на загальну суму 1 700,00 грн, отриманий замовником 01.06.2022, граничний термін оплати 22.06.2022;
6) Акт надання послуг № 80-2015-003/23491 від 31.07.2024, на загальну суму 32 474,24 грн, отриманий замовником 02.08.2024, граничний термін оплати 23.08.2024;
7) Акт надання послуг № 80-2015-003/26994 від 31.08.2024, на загальну суму 31 653,12 грн, отриманий замовником 03.09.2024, граничний термін оплати 24.09.2024;
8) Акт надання послуг № 80-2015-003/34070 від 31.10.2024, на загальну суму 1 546,80 грн, отриманий замовником 01.11.2024, граничний термін оплати 22.11.2024.
З матеріалів справи вбачається, що позивач/оператор на виконання положень договору направляв відповідачу/замовнику підписані ним акти наданих послуг, проте, замовник не підписав їх за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вмотивованих заперечень, як це передбачено договором, не надав.
Як доказ надіслання відповідних актів відповідачу, позивачем надано скріншоти із онлайн-сервісу «SIGNY». Зі змісту цих скріншотів судом з'ясовано дату їх створення та надіслання на адресу відповідача.
Таким чином, позивачем/оператором було надано відповідачу/замовнику послуги із доступу до онлайн-сервісу на загальну суму 86 193,16 грн.
Відповідачем за договором сплачено на рахунок позивача 16 405,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача за 02.04.2021 02.04.2022.
Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати за надані послуги зазначені в п.2.1. договору у встановлений строк не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка складає 69 788,16 грн (86193,16 16405,00).
Оскільки відповідач у встановлений строк не сплатив вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 69 788,16 грн основного боргу у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції діяв упереджено по відношенню до відповідача, колегія суддів вказує наступне.
Ухвалою від 14.01.2025 місцевий господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 14.01.2025, суд першої інстанції, встановив відповідачу cтрок для подання відзиву на позов, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (у випадку наявності таких заперечень), клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в разі незгоди із здійсненням розгляду справи без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання) строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
15.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання за вих.№01 від 15.01.2025 (вх.№1191/25) про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 20.01.2025 суд призначив розгляд справи на 03.02.2025 на 10:00 год. У вказаній ухвалі суд, зокрема, зазначив, що клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження буде розглянуто в судовому засіданні 03.02.2025.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 03.02.2025 не забезпечив.
Ухвалою від 03.02.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з підстав зазначених в даній ухвалі. Вказаною ухвалою суд постановив відкласти розгляд справи на 17.02.2025 на 11:00 год., провести судове засідання, призначене на 17.02.2025 об 11:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https:vkz.court.gov.ua).
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 04.03.2025 для розгляду справи по суті не забезпечив.
В судовому засіданні 04.03.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).
Враховуючи вищенаведене та те, що місцевий господарський суд, неодноразово надавав можливість відповідачу взяти участь у судових засіданнях для надання своїх пояснень та заперечень, колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги про упередженість суду першої інстанції при розгляді даної справи.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Крім цього, згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено з матеріалів справи, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro. Вказаний договір має ознаки договору про надання послуг.
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором
З матеріалів справи вбачається, що позивач, як виконавець послуги, належним чином виконав свої обов'язки за договором щодо надання замовнику доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro.
Відповідно до п. 4.4.3. договору якщо інше не передбачено договором, оператор щомісячно складає Акт в електронній формі останнім календарним днем відповідного місяця і надає його замовнику в порядку, визначеному п. 4.10. договору. Підписання (погодження) Акта здійснюється в порядку, визначеному п. 4.11. - 4.13. договору.
Пунктом п. 4.9. договору сторони погодили, що датою належного виконання грошового зобов'язання замовника вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок оператора, зазначений у договорі.
Згідно з п. 4.10. договору оператор надає замовнику Акт про надання доступу до онлайн-сервісу (по тексту договору - Акт) шляхом його розміщення в особистому кабінеті замовника або за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY». Якщо доступ до онлайн-сервісу не використовувався замовником у відповідному місяці або кварталі, Акт може не складатися.
Відповідно до п. 4.11. договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Акта, замовник накладає кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) на Акт в своєму особистому кабінеті або за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY». Моментом отримання замовником Акта є дата його розміщення оператором в особистому кабінеті замовника або в онлайн-сервісі «SIGNY».
Пунктом п. 4.12. договору сторони погодили, що за наявності мотивованих заперечень, замовник направляє їх оператору в письмовій формі одним із способів, вказаним в п.4.10. договору.
Згідно з п. 4.13. договору якщо оператор не отримав письмових мотивованих заперечень або Акта протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акта замовником, як це визначено договором, Акт вважається погодженим замовником, а зобов'язання оператора вважаються виконаними належним чином. Сума заборгованості за наданий оператором доступ до онлайн-сервісу, у випадку наявності, підлягає оплаті замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання (погодження) Акта.
З матеріалів справи вбачається, що позивач/оператор на виконання положень договору направляв відповідачу/замовнику підписані ним акти наданих послуг, проте, замовник не підписав їх за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вмотивованих заперечень, в порядку передбаченому договором, не надав.
Як доказ надіслання відповідних актів відповідачу, позивачем надано скріншоти із онлайн-сервісу «SIGNY». Зі змісту скріншотів судом з'ясовано дату їх створення та надіслання на адресу відповідача.
Таким чином, позивачем/оператором було надано відповідачу/замовнику послуги із доступу до онлайн-сервісу на загальну суму 86 193,16 грн.
Щодо тверджень апелянта про неотримання актів послуг, колегія суддів вказує наступне.
Відповідач був учасником цілого ряду закупівель, реквізити яких (номери, найменування організаторів) зафіксовані у актах послуг. Свою пропозиції як учасника закупівель відповідач подавав через належний позивачу електронний торговий майданчик «Smarttender», частиною якого є онлайн-сервіс для електронного документообігу «Signy». Саме через цей онлайн-сервіс позивачем направлялися відповідачу акти послуг, які відповідач не підписав та на які не надав заперечень. Доказами направлення позивачем актів послуг є скрини із онлайн- сервісу «Signy», що є частиною Особистого кабінету відповідача.
А відтак, твердження апелянта про нерозуміння природи заборгованості та неотримання актів є безпідставними.
Факт часткової оплати відповідачем за надані послуги підтверджується випискою АТ «Укрсиббанк» за період з 02.04.2021 по 02.04.2022, з якої вбачається, що за вказаний період відповідачем проведено платіж на загальну суму 16 405,00 грн, а саме:
- 10.11.2021 відповідачем проведено платіж в сумі 7 004,00 грн з призначенням платежу: «Оплата зг. рах. №SO-2015-003/105754 від 08/11/2021»;
- 29.10.2021 відповідачем проведено платіж в сумі 6 001,00 грн з призначенням платежу: «Оплата зг. рах. №SO-2015-003/101631 28/10/2021»;
- 19.10.2021 відповідачем проведено платіж в сумі 3 400,00 грн з призначенням платежу: «Оплата зг. рах. №SO-2015-003/97537 dsl 18/10/2021».
Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати за надані послуги зазначені в п.2.1. договору у встановлений строк не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка складає 69 788,16 грн (86193,16 16405,00 = 69788,16).
Доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає, що місцевий суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 69 788,16 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо твердження апелянта про мінливий характер умов договору та тарифів, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, відповідачу надавались послуги доступу до онлайн-сервісу для: - подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель; - подання пропозицій (цінових пропозицій) до е-каталогу «РrоZоrrо Маrket».
Тарифи за онлай-доступ для подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель до цього сервісу передбачені пунктом 5 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою від 24.02.2016 № 166 і є незмінними.
Стосовно подання пропозицій (цінових пропозицій) до е-каталогу «РrоZоrrо Маrket» - тарифи встановлені Порядком формування та використання електронного каталогу, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 14 вересня 2020 року №822. Єдиною зміною до цих тарифів було встановлення постановою Кабінету Міністрів України №723 від 24.06.2022 верхнього порогу плати за доступ до е-каталогу (не більш як 3 400,00 грн) за закупівлі вартістю понад 50 тисяч гривень, що навіть покращує ситуацію відповідача, адже зменшує плату за доступ до онлайн-сервісу. Слід зазначити, що вказаним порядком прямо заборонено операторам торгових майданчиків самостійно встановлювати тарифи.
Щодо посилання апелянта на позицію Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, колегія суддів вказує наступне.
Так, скаржник у апеляційній скарзі зазначає: «Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду від 03 липня 2019 року, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання заяви - анкети. За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору та інші тарифи, які встановлені у ньому, а також відповідальність за невиконання договірних зобов'язань.»
Однак, позиція у вказаній справі стосувалася захисту прав споживача, а не суб'єкта господарювання, яким є відповідач, а тому висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 не можуть застосовуватись до справи №914/94/25, оскільки такі не релевантними до спірних правовідносин.
Щодо чинності положень Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що акти № SО-2015-003/23491 від 31.07.2024, № SО-2015-003/26994 від 31.08.2024 та № SО-2015-003/34070 від 31.10.2024 року були сформовані та направлені відповідачу через систему «SIGNY» за надання доступу до онлайн сервісу за допомогою інтернету для подання пропозиції до е-каталогу, результатом якого стало укладення договорів.
Умовами п. 2.1. договору № SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro передбачено, що оператор надає замовнику доступ до онлайн-сервісу за допомогою Інтернету та Електронний майданчик «РrоZоrrо Маrket», а замовник використовує та оплачує доступ до онлайн-сервісу для: 1) подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель; 2) подання пропозицій (ціновихпропозицій) до е-каталогу «РrоZоrrо Маrket».
Порядком формування та використання електронного каталогу, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 14 вересня 2020 року №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» встановлено тарифи за надання доступу до е-каталогу.
Пунктом 6 Порядку формування та використання електронного каталогу, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 14 вересня 2020 року №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», яким встановлено тарифи за доступ до е-каталогу зупинений Постановою Кабінету Міністрів України № 723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» від 24.06.2022 на час дії воєнного стану.
Однак, цією ж постановою Кабінету Міністрів України № 723 від 24.06.2022 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» доповнено Порядок затверджений постановою Кабінету міністрів України від 14 вересня 2020 року №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» новим пунктом 6-1, згідно з яким: за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата в розмірі, що становить:
- 3 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тисяч гривень;
- 2 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тисяч гривень;
- 1 відсоток ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тисяч гривень.
Розмір плати, встановлений у цьому пункті, визначений з урахуванням усіх податків і зборів (крім податку на додану вартість), що сплачуються у випадках, передбачених законодавством, та є однаковим для всіх операторів авторизованих електронних майданчиків і не може встановлюватися операторами авторизованих електронних майданчиків самостійно».
Слід зазначити, що згідно з зупиненим пунктом 6 Порядку №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата в розмірі, що становить:
1) 3 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тисяч гривень;
2) 2 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тисяч гривень;
3) 1 відсоток ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тисяч гривень.
Розмір плати, встановлений у цьому пункті, визначений з урахуванням усіх податків і зборів (крім податку на додану вартість), що сплачуються у випадках, передбачених законодавством, та є однаковим для всіх операторів авторизованих електронних майданчиків і не може встановлюватися операторами авторизованих електронних майданчиків самостійно».
Фактично постановою Кабінету Міністрів України № 723 від 24.06.2022 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» ставки не змінювалися, а лише було встановлено верхній поріг плати за доступ до е-каталогу (не більш як 3400 гривень) за закупівлі вартістю понад 50 тисяч гривень.
Таким чином, на час дії воєнного стану дія тарифів за доступ до е-каталогу не зупинялася, а була змінена Кабінетом Міністрів України в сторону покращення умов для учасників закупівель (зменшення плати).
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2025 у справі №901/94/25.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни б/н від 30.03.2025 (вх. № 01-05/941/25 від 31.03.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Господарського суду Львівської області від 04.03.2025 у справі №901/94/25 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя Н.М. Кравчук