Номер провадження 22-ц/821/1685/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №692/466/25 Категорія: 307020000 ЧЕПУРНИЙ О. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
18 вересня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Карпенко О.В., Василенко Л.І.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Драбівської селищної ради на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3
26.08.1995 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 і їй було присвоєно прізвище ОСОБА_5 .
Після смерті матері батько оформив право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в якій і проживав.
Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина до якої увійшла вказана квартира. Позивач є єдиною спадкоємицею померлого, так як інших спадкоємців за законом і за заповітом не має. У встановлений строк вона не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через отриману травму ноги та її лікування, а тому вважала, що пропуск нею строку на прийняття спадщини є з поважної причини.
На підстав викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати пропуск строку для прийняття спадщини з поважної причини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Драбів, Золотоніського району ,Черкаської області, та визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , в селищі Драбів Золотоніського району Черкаської області терміном в 1 (один) місяць з дня набрання чинності рішенням суду.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 07 липня 2025 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк, тривалістю один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з Драбівської селищної ради на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що наведена позивачкою обставина, а саме хвороба, через яку був ускладнений її рух, є поважними причинами пропуску строку для звернення до нотаріуса, у зв'язку з чим їй необхідно надати додатковий строк для такого звернення. При цьому судом взято до уваги, що відповідачем не подавався відзив на позов і заперечення щодо його задоволення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині розподілу судових витрат, Драбівська селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати в частині стягнення судового збору з селищної ради.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що Драбівська селищна рада не виступала стороною спору у матеріальному сенсі та не є заінтересованою стороною у справі.
Вказує, що позов подано добровільно, позивач не є особою, звільненою від сплати судового збору, а отже, обов'язок його сплати лежить на позивачеві, а не на органу місцевого самоврядування.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
З матеріалів справи вбачаються наступні встановлені фактичні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб 26.08.1995 року позивачці після державної реєстрації шлюбу присвоєно прізвище - ОСОБА_5 .
Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На запит суду першої інстанції приватний нотаріус Бірюк О.В. 23.04.2025 надав інформаційну довідку з Спадкового реєстру, згідно якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 .
В позовній заяві позивач вказувала, що вона зверталася до нотаріальної контори, але їй було повідомлено, що нею пропущений строк для прийняття спадщини, вказує, що строк для прийняття спадщини був пропущений через пошкодження колінного суглобу, що заважало їй вільно рухатись. Даний факт підтверджується записами лікарів з медичної картки та даними обстеження рентгенографії та УЗІ від 14.03.2025.
Інші спадкоємці судом не встановлені.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Отже позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини впливає на права іншого спадкоємця, який таку спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 25 березня 2020 року в справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18), від 30 вересня 2020 року у справі № 361/1953/18 (провадження № 61-16095св19), від 07 жовтня 2020 року у справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20), від 21 жовтня 2020 року у справі № 526/1468/18 (провадження № 61-5133св20).
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , а тому належним відповідачем у даній справі є саме Драбівська селищна рада Золотоніського району Черкаської області.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.
У відповідності до частини 1 вказаної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки вимоги позивача задоволені у повному обсязі, тому витрати по їх сплаті повинні бути компенсовані відповідачем у справі - Драбівською селищною радою.
ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджено Довідкою МСЕК сері 12ААБ №468394.
Отже, судовий збір повинен бути стягнутий з відповідача на користь держави, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Драбівської селищної ради - залишити без задоволення.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2025 року.
Судді