18 вересня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 712/14368/24
Провадження № 22-ц/821/1322/25
Категорія: 305010900
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Гончар Н. І., Карпенко О. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» - адвоката Ушакевич Марини Петрівни на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
02 грудня 2025 року ТОВ «Кредитсервіс» звернулосядо суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором № 201216-002 від 16.12.2020 в сумі 9 896 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 832,45 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн, а всього 13 728,45 грн.
19 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шахов О. М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яка обґрунтована тим, що у відзиві на позовну заяву від 12 березня 2025 року ним було заявлено клопотання, що докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс у зв'язку з розглядом даної справи будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
У зв'язку з наведеним вище, просив стягнути з ТОВ «Кредитсервіс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
20 травня 2025 року на адресу суду від ТОВ «Кредитсервіс» надійшло заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу, в якому Товариство зазначило, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним, необґрунтованим та не відповідає умовам співмірності, а тому просило відмовити в задоволенні вимог у стягненні з позивача витрат на правову допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шахова О. М. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто із ТОВ «Кредитсервіс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн
Додаткове рішення суду мотивовано тим, що врахувавши фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням того, що позовні вимоги були задоволені частково на суму 9 896 грн, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши їх розмір, та стягнути з відповідача на користь позивача 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із судовим рішенням, адвокат Ушакевич М. П. в інтересах ТОВ «Кредитсервіс» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що відповідачем не надано достатньо доказів обґрунтованості витрат на правничу допомогу.
Звернула увагу на те, що вартість правничої допомоги, зазначена в поданих до справи матеріалах, є завищеною порівняно з фактичними обсягами наданих послуг та середньою ринковою вартістю аналогічних правничих послуг у регіоні.
Вважає, що вказані доводи свідчать про недобросовісну поведінку адвоката, що суперечить законодавству України, принципу змагальності та добросовісності, а також може свідчити про намагання покласти на відповідача надмірний тягар витрат, які фактично не обґрунтовані.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Черкаського апеляційного суду 04 липня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Шахов О. М. заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою, а оскаржуване рішення таким, що ухвалене з повним додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року - залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Шаховим О. М. у відзиві на позовну заяву від 12.03.2025 було заявлено, що докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс у зв'язку з розглядом даної справи будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, також заявлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очку понести у зв'язку з розглядом справи становить 10 000 грн. (а.с. 83 - 86).
25.02.2025 між адвокатом Шаховим О. М. та ОСОБА_1 укладено договір № 25/05/25 про надання правничої допомоги (а.с. 130 -131).
З додаткової угоди № 1 від 25.02.2025 укладеної між адвокатом Шаховим О. М. та ОСОБА_1 вбачається, що адвокат надає правничу допомогу клієнту по його юридичному супроводу у спірних взаємовідносинах між клієнтом та ТОВ «Кредитсервіс», які виникли по цивільній справі № 712/143368/24 (п. 1.1.) (а.с.132).
Згідно з актом №16/05/25 приймання-передачі про надання правничої допомоги за договором №25/02/25 від 25.02.2025, винагорода адвоката за надання правничої допомоги клієнту становить 8 000 грн (а.с. 133).
Відповідно до рахунку № 16/0/25 від 16.05.2025 ОСОБА_1 сплачено адвокату Шахову О. М. винагороду за надання правничої допомоги згідно з актом №16/05/2025 від 16.05.2025 в сумі 8 000 грн (а.с. 134).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2ст. 367 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Частинами 1 та 2 ст.15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України).
З огляду на положення ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19 (провадження № 61-16587св19).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14-280цс18).
Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 336/1448/22 (провадження № 61-7275св24).
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24), викладено такі висновки щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу:
«136. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України).
137. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
138. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 в ст.141 ЦПК України).
139. У розумінні умов ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
140. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
141. Водночас, у ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
142. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
143. У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
144. Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
145. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення».
Під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч 4 ст. 263 ЦПК України).
Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення представником ОСОБА_1 - адвокатом Шаховим О. М. на підтвердження судових витрат 19.05.2025 надано суду докази, а саме: ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія СА № 1113020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги № 25/02/25 від 25.02.2025, додаткову угоду від 25.02.2025 до договору про надання правничої допомоги № 25/02/25 від 25.02.2025, відповідно до якої орієнтована винагорода адвоката становить 10 000 грн, акт приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги № 16/05/20 від 16.05.2025 до договору про надання правничої допомоги № 25/02/25 від 25.02.2025, рахунок № 16/05/25 від 16.05.2025 про оплату ОСОБА_1 винагороди з надання правничої допомоги згідно з актом № 16/05/25 від 16.05.25.
З додаткової угоди № 1 від 25.02.2025 укладеної між адвокатом Шаховим О. М. та ОСОБА_1 вбачається, що адвокат надає правничу допомогу клієнту по його юридичному супроводу у спірних взаємовідносинах між клієнтом та ТОВ «Кредитсервіс», які виникли по цивільній справі № 712/143368/24 (п. 1.1.) .
Винагорода адвоката за надання правничої допомоги, яка зазначена в п. 1.2. даної додаткової угоди, попередньо становить 10 000 грн (п.2.1, 2.1.1).
Пунктом 2. 4. додаткової угоди передбачено, що винагорода, яка зазначена в. п. п. 2.1.1., 2.1. сплачується клієнтом протягом 120 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1.1., 1.2, 1.3. акту №16/05/25 приймання-передачі про надання правничої допомоги за договором №25/02/25 від 25.02.2025, сторони підтвердили, що адвокатом Шаховим О. М. в період з 25.02.2025 по 14.05.2025 включно було надано наступні послуги: надано правову консультацію та роз'яснення правових питань (1 год / 1 000 грн); складання та формування відзиву на позов від 12.03.2025, надсилання його копії учасникам справи та до Сосонівського районного суду м. Черкаси ( 6 год / 6 000 грн); представництво інтересів клієнта, зокрема участь в судовому засіданні ( 1 год / 1 000 грн).
Винагорода адвоката за надання правничої допомоги клієнту з п. 1. додаткової угоди № 1 від 25.02.25 договору за період зазначений в. п.1 даного акту, складає 8 000.
Відповідно до рахунку № 16/0/25 від 16.05.2025 ОСОБА_1 сплачено адвокату Шахову О. М. винагороду за надання правничої допомоги згідно з актом №16/05/2025 від 16.05.2025 в сумі 8 000 грн.
З викладеного вбачається, що адвокатом Шаховим О. М. надано докази в підтвердження надання правничої допомоги у визначеному законом порядку.
Позивач скористався своїм правом на подання заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, зазначивши, що розмір витрат на правову допомогу є завищеним з фактичними обсягами наданих послуг та середньою ринковою вартістю аналогічних правничих послуг.
Проте, врахувавши складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи заперечення представника позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені адвокатом Шаховим О. М. витрати є завищеними, враховуючи складність справи, виконану адвокатом роботу та час, витрачений на виконання таких робіт та вірно зменшив їх до з 8 000 грн до 4 000 грн.
Також є вірними висновки суду першої інстанції про неспівмірність заявлених представником позивача витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги адвоката Ушакевич М. П., яка діє в інтересах ТОВ «Кредиткапітал», щодо відмови у задоволенні заяви адвоката Шахова О. М. про стягнення судових витрат за правничу допомогу повністю, оскільки відповідач користувався послугами адвоката, що підтверджено матеріалами справи, для захисту своїх прав та інтересів в суді. Крім того, колегія суддів враховує, що звертаючись до суду з позовом, сам позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі додаткове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 270,374, 375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» - адвоката Ушакевич Марини Петрівни - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 18 вересня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: Н. І. Гончар
О. В. Карпенко