Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2102/15-ц Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М.
Категорія 39 Доповідач Григорусь Н. Й.
18 вересня 2025 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Григорусь Н.Й.
суддів Павицької Т.М., Борисюка Р.М.
секретаря судового засідання Болейко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Житомирі цивільну справу №285/2102/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма», про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Коцюби О.М. у м.Звягелі
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позову зазначив, що 12 листопада 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Юнік Фарма» було укладено договір про надання овердрафту № 41/2013-Ю, за умовами якого товариство отримало кредит у розмірі 1 860 000 грн. З метою забезпечення зобов'язань за названим кредитним договором між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов'язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, станом на 15 травня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 3 124 314,79 грн, яку позивач просить стягнути з поручителя, та яка складається із заборгованості за непогашеним овердрафтом з 04 листопада 2014 року - 1 619 000,00 грн, процентів з 30 вересня 2014 року - 206 971,72 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів - 24 838,78 грн; пені за несвоєчасну сплату заборгованості за овердрафтом - 352 143,59 грн, 30% річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за овердрафтом - 244 846,03 грн; 30% річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за процентами - 15 433,91 грн, суми інфляційного збільшення заборгованості за овердрафтом - 616 839,14 грн, суми інфляційного збільшення заборгованості по процентах - 44 241,63 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2019 року замінено позивача у справі Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор» (т. 1 а.с. 258).
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2020 року позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит Фактор» заборгованість за кредитним договором №41/2013-Ю на загальну суму 3 124 314,79 грн, а також в дохід держави - 3654 грн судового збору.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2020 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2020 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2025 року позов ТОВ «ФК «Кредит фактор» задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит фактор» заборгованість за кредитним договором № 41/2013-Ю від 12 листопада 2013 року на загальну суму 2 577 018,80 грн, у тому числі: сума непогашеного овердрафту з 04 листопада 2014 року - 1 619 000,00 грн; проценти з 30 вересня 2014 року - 41 338,14 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 230,00 грн; пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за овердрафтом - 9 980,14 грн; 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за овердрафтом - 244 846, 03 грн; 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості процентами - 543,72 грн; сума інфляційного збільшення заборгованості по овердрафту 616 839,14 грн; сума інфляційного збільшення заборгованості по процентах 44 241,63 грн. Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто судовий збір в розмір 3 654, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення в частині задоволених позовних вимог, а також стягнення судових витрат скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив про безпідставність стягнення з нього судового збору, оскільки є особою з інвалідністю 2 групи, що звільняє його від сплати судового збору.
Скаржник зазначив, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2022 року, яке набрало законної сили, визначена заборгованість по кредитному договору №41/2013-Ю від 12 листопада 2013 року, зокрема стягнуто з ТОВ «Юнік Фарма» на користь ТОВ «ФК «Кредит Фактор» 1 619 000,00 грн заборгованості за договором овердрафту; 206 971,71 грн - проценти за користування договором; 8 374,72 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 328 191,26 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за договором; 244 846,03 грн - 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за договором; 616 839,14 грн - інфляційного збільшення заборгованості за договором; 36 743,87 грн - інфляційного збільшення заборгованості за процентами. Відмовлено у стягненні 0,01 грн заборгованості по сплаті процентів за користування договором, 16 464,06 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 23 952,33 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 15 433,91 грн - 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за процентами та 7 497,76 грн інфляційного збільшення заборгованості за процентами.
Враховуючи викладене, скаржник вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з нього 44 241,63 грн інфляційного збільшення заборгованості за процентами замість 36 743,87 грн та 543,72 грн - 30% річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за процентами.
Крім того, вказав, що суд першої інстанції не врахував, що рішення суду у справі №906/808/15 від 06 серпня 2015 року про стягнення з ТОВ «Юнік фарма» на користь ТОВ «ФК «Кредит Фактор» заборгованості за договором овердрафту №41/2013-Ю перебувало на примусовому виконанні та по ньому вживались виконавчі дії - відчужувалось майно з прилюдних торгів. Тому заборгованість за вказаним договором у ОСОБА_1 перед позивачем відсутня.
У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «ФК «Кредит Фактор» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому посилається на те, що ПАТ «Банк «Київська Русь» виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, в той час як ТзОВ «Юнік Фарма» та ОСОБА_1 свої не виконали, отже стягнення заборгованості з відповідача є законним та обґрунтованим.
Третя особа ТзОВ «Юнік Фарма» відзиву на апеляційну не подало. Відповідно до частини третьої ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ващук Ю.С. не з'явились, остання подала заяву, в якій просила розглядати справу за їх відсутності, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача ТзОВ «ФК «Кредит Фактор» - адвокат Грушко О.О. апеляційну скаргу вважав необгрунтованою та в її задоволенні просив відмовити.
Інші учасники справи ТзОВ «Юнік Фарма» у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені завчасно належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 листопада 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Юнік «Фарма» укладено договір про надання овердрафту № 41/2013-Ю, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт, а позичальник зобов'язався погасити заборгованість за овердрафтом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з договором. Овердрафт надається шляхом сплати протягом операційного дня з поточного рахунку позичальника № НОМЕР_1 розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на рахунку в межах ліміту овердрафту на наступних умовах: - п. 2.1.1. ліміт овердрафту - 1 860 000 грн, відповідно до договору про внесення змін від 03 лютого 2014 року до договору овердрафту, - ліміт овердрафту - 1 619 000 грн;
- п. 2.1.2. строк дії ліміту овердрафту, відповідно до договору про внесення змін від 04 вересня 2014 року до договору овердрафту, - з 04 вересня 2014 року по 03 листопада 2014 року включно;
- п. 2.1.3. кінцевий термін погашення заборгованості за овердрафтом - 11 листопада 2014 року включно;
- п. 2.1.4. тип процентної ставки за договором - згідно договору про внесення змін від 24 лютого 2014 року до договору овердрафту - фіксована;
- п. 2.1.5. процентна ставка за договором - згідно договору про внесення змін від 24 лютого 2014 року до договору овердрафту - 25 % процентів річних.
Умови та порядок надання та повернення овердрафту, нарахування та сплата процентів, винагорода банку сторони обумовили у розділі 3 договору овердрафту, відповідно до п. 3.1. якого зазначено, що овердрафт надається банком позичальнику шляхом сплати з рахунку протягом операційного дня розрахункових документів позичальника на суму, що перевищує залишок на рахунку, в межах встановленого договором ліміту овердрафту.
Нарахування процентів за користування овердрафтом проводиться банком з дня виникнення дебетового сальдо на рахунку до дати кінцевого терміну погашення заборгованості за овердрафтом, зазначеної в п. 2.1.3. договору в порядку, визначеному договором (п. 3.4. договору овердрафту).
Проценти нараховуються з дня початку користування кредитними коштами в межах строку дії ліміту овердрафту до дня, що передує дню виникнення кредитового чи нульового сальдо на рахунку, за фактичну кількість днів користування овердрафтом на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за овердрафтом за методом факт/360 виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році) (п. 3.4.2. договору овердрафту).
Черговість виконання зобов'язань позичальника сторони обумовили у п.3.7. договору овердрафту.
Умови забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором сторони визначили у розділі 4 договору овердрафту та договорі про внесення змін до договору № 41/2013-Ю про надання овердрафту за поточним рахунком від 12 листопада 2013 року від 26 травня 2014 року.
Обов'язки та права банку, обов'язки та права позичальника, обставини непереборної сили (форс-мажор) сторони визначили у розділах 5-7 договору овердрафту.
Відповідальність сторін сторони передбачили у розділі 8 договору овердрафту, відповідно до п. 8.1. якого у разі порушення строку дії ліміту овердрафту та/або сплати позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення за кожен день прострочення.
У п. 8.2. договору овердрафту зазначено, що у випадку порушення позичальником кінцевого терміну погашення заборгованості за овердрафтом, встановленого п. 2.1.3. договору, позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за овердрафтом, нарахованим процентами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення.
Строк дії договору овердрафту, відповідно до п. 10.1., - з моменту підписання та до повного його виконання (т.1 а.с. 4-7).
З метою забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором, 12 листопада 2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов'язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором, повернути кредитору кредит у сумі 1860000 грн в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором (т.1 а.с. 18-19).
У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором у встановлені строки, кредитор надсилає поручителю повідомлення з вимогою про виконання забезпеченого порукою зобов'язання боржника за кредитним договором (підпункт 3.1.1 договорів поруки).
Відповідно до пункту 2.2 договору поруки поручителю добре відомі і зрозумілі всі умови та зобов'язання боржника за кредитним договором, в тому числі: повернути кредитору кредит у сумі 1 860 000,00 грн в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором (підпункт 2.2.1); сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі: від 1 до 3 календарних днів включно - 14% річних; від 4 до 7 календарних днів включно - 15% річних; від 8 до 14 календарних днів включно - 16% річних; від 15 до 21 календарних днів включно - 17% річних; від 22 до 30 календарних днів включно - 18% річних та інші платежі в строки, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором (підпункт 2.2.2);
У випадку порушення боржником строків (термінів) повернення кредиту або процентів боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з кредитним договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення (підпункт 2.2.3);
Остаточне погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів, визначених кредитним договором, здійснити не пізніше 11 листопада 2014 року (підпункт 2.2.4).
Відповідно до підпункту 3.2.1 договорів поруки у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, зазначених в пункті 2.2 цього договору у відповідні строки, поручитель зобов'язується сплатити заборгованість боржника впродовж 10 (десяти) календарних днів з дати пред'явлення кредитором вимоги, зазначеної у пункті 3.1.1 цього договору.
Згідно із пунктом 4.2 договорів поруки дія договору припиняється з моменту погашення в повному обсязі божником та/або поручителем зобов'язань за кредитним договором (п.4.2.1). Якщо кредитор протягом 36 місяців з дати, зазначеної в п.п.2.2.4 договору не пред'явить позову до поручителя (п.п. 4.2.2).
11 жовтня 2017 року між Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк» Київська Русь» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Фактор» укладено договір про відступлення права вимоги № UA-EA-2017-07-28-000017-с/42, зокрема за кредитним договором № 41/2013-Ю від 12 листопада 2013 року та за договором поруки № 41/2013-Ю-П-2 від 12 листопада 2013 року (т.1, а.с. 115).
Позивач зазначав, що в порушення умов Кредитного договору, позичальник своїх договірних зобов'язань належним чином не виконував, не повернув своєчасно кредитні кошти, у зв'язку з чим станом на 15 травня 2015 року за вказаним кредитним договором виникла заборгованість, а невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.
До матеріалів справи долучений розрахунок заборгованості, яка виникла у відповідача перед кредитором станом на 15 травня 2015 року, що становить 3 124 314 грн 79 коп. та складається із:
- непогашеного овердрафту з 04 листопада 2014 року - 1 619 000,00 грн;
- процентів з 30 вересня 2014 року - 206 971,72 грн;
- пені за несвоєчасну сплату процентів - 24 838,78 грн;
- пені за несвоєчасну сплату заборгованості за овердрафтом - 352 143,59 грн;
- 30% річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за овердрафтом - 244 846,03 грн;
- 30% річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за процентами - 15 433,91 грн;
- суми інфляційного збільшення заборгованості за овердрафтом - 616 839,14 грн;
- суми інфляційного збільшення заборгованості по процентах - 44 241,63 грн (т. 1 а.с. 3).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, проте вказані обставини у даній справі не встановлені.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції констатував, оскільки боржник належним чином не виконав грошові зобов'язання за кредитним договором, а поручитель і боржник, згідно вимог ст. 554 ЦК України відповідають перед кредитором як солідарні боржники, то з ОСОБА_1 , як поручителя, слід стягнути заборгованість за даним кредитним договором. Отже, задовольнивши частково позов ТОВ ФК «Кредит Фактор» та здійснивши перерахунок заборгованості ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано послався на нарахування позивачем заборгованості поза межами 11 листопада 2014 року (кінцевий термін повернення коштів, згідно умов договору про надання овердрафту № 41/2013-Ю) та вважав, що стягненню з відповідача підлягає 2 577 018 грн 80 коп. заборгованості, а саме:
- непогашений Овердрафт з 4.11.2014 року - 1 619 000 грн 00 коп.;
- проценти з 30.09.2014 року - 41 338 грн 14 коп.;
- пеня за несвоєчасну сплату процентів - 230 грн 00 коп.;
- пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за Овердрафтом - 9 980 грн 14 коп.;
- 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за Овердрафтом 244 846 грн 03 коп.;
- 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості процентами - 543 грн 72 коп.;
- інфляційне збільшення заборгованості по Овердрафту 616 839 грн 14 коп.;
- інфляційне збільшення заборгованості по процентах 44 241 грн 63 коп.
Разом з тим поза увагою місцевого суду залишились такі обставини.
Відповідно до пункту 2.1 договору поруки №41/2013-Ю-П-2 від 12.11.2013 поручитель ОСОБА_1 зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання боржником ТОВ «Юнік Фарма» за кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником (т. 1 а.с. 18).
Таким чином? обсяг відповідальності поручителя визначений договором, за яким боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а відтак поручитель має відповідати перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч. 2 ст. 554 ЦК).
Обсяг відповідальності боржника - ТОВ «Юнік Фарма», встановлений судовим рішенням. Відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2022 року у справі №906/808/15 за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» (правонаступник у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор») до ТОВ «Юнік Фарма» про стягнення заборгованості за кредитним договором №41/2013-Ю від 12 листопада 2013 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор» стягнуто: 1 619 000, 00 грн - заборгованості за договором овердрафту; 206 971, 71 грн - заборгованості по сплаті процентів за користування договором; 8 374,72 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів за договором; 328 191, 26 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту за договором; 244 846, 03 грн - 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за договором; 616 839, 14 грн - інфляційного збільшення заборгованості за договором; 36 743,87 грн - інфляційного збільшення заборгованості за процентами.
У стягненні 0,01 грн заборгованості по сплаті процентів за користування договором; 16 464, 06 грн пені за несвоєчасну сплату процентів; 23 952, 33 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту; 15 433, 91 грн - 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за процентами та 7 497,76 грн інфляційного збільшення заборгованості за процентами, відмовлено (т. 5 ст. 118-127).
Враховуючи наведене, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача 543 грн 72 коп - 30% річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості процентами, а також 44 241 грн 63 коп інфляційного збільшення заборгованості за процентами замість 36 743 грн 87 коп, які визначені до стягнення з боржника ТОВ «Юнік Фарма» згаданим рішенням господарського суду, тому рішення в означеній частині підлягає скасуванню.
Посилання скаржника на те, що на день ухвалення судом першої інстанції рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, як з поручителя, така заборгованість була погашена (повністю або частково) основним боржником не підтверджена належними та допустимими доказами, зокрема інформацією виконавчої служби щодо стану виконання судового рішення у справі №906/808/15, тому ці доводи суд відхиляє як непереконливі. Можливе погашення існуючої заборгованості безпосередньо боржником або ж в процесі реалізації майна з прилюдних торгів в порядку примусового виконання попереднього рішення господарського суду, як на то посилається скаржник, беззаперечно буде враховано на стадії виконання даного рішення суду.
Решта доводів апеляційної скарги висновків суду не спростовує та додаткового правого обґрунтування не потребує, оскільки ґрунтується на переоцінці доказів, яким в повній мірі судом надана оцінка.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Разом з тим, під час апеляційного перегляду знайшли своє підтвердження доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції наявності підстав для звільнення його від судового збору під час розподілу судових витрат.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №084804 від 13 жовтня 2022 року та посвідчення серії ААМ, виданого 28 грудня 2022 року, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи загальне захворювання та отримує пенсію за вислугу років.
У зв'язку з викладеним, відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього судового збору необхідно скасувати.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований с. Калинівка, Звягельський район, Житомирська область, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Фактор» (м. Київ, вул. Левандовського, 3В, ЄДРПОУ 39826848) заборгованість за договором овердрафту від 12 листопада 2013 року №41/2013-Ю на загальну суму 2 568 977 гривень 32 копійки, у тому числі:
- сума непогашеного Овердрафту - 1 619 000,00 грн;
- проценти - 41 338,14 грн;
- пеня за несвоєчасну сплату процентів - 230,00 грн;
- пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за Овердрафтом - 9 980,14 грн;
- 30 % річних за порушення кінцевого терміну погашення заборгованості за Овердрафтом 244 846,03 грн;
- сума інфляційного збільшення заборгованості по Овердрафту 616 839,14 грн;
- сума інфляційного збільшення заборгованості по процентах 36 743,87 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складено 19 вересня 2025 року