Дата документу 18.09.2025Справа № 554/13690/25
Провадження № 1-кс/554/11535/2025
18 вересня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, в порядку ст. 303 КПК України,
встановив:
18.09.2025 року до провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 про визнання бездіяльності уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей за його заявою від 14.08.2025 року до ЄРДР, протиправною; зобов'язання уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
В обгрунтування скарги зазначив, що подав до ТУ ДБР у м. Полтаві заяву про вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції. Однак, листом від 27.08.2025 року уповноваженою особою ТУ ДБР у м. Полтаві, було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР, мотивуючи це відсутністю достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, в тому числі у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Необхідно звернути увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Тобто окрім принципу правової визначеності важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Хоча ст. 117 КПК України, містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
З матеріалів скарги убачається, що відповідь ОСОБА_3 за його заявою, було надано уповноваженою особою ТУ ДБР у м. Полтаві 27.08.2025 року.
Однак із даною скаргою ОСОБА_3 звернувся до суду лише 18.09.2025 року, тобто із пропуском передбаченого законом десятиденного строку на звернення до суду.
Питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду ОСОБА_3 у скарзі не порушує.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України та у скарзі ОСОБА_3 не порушено питання про поновлення строку на її подання, слідчий суддя вважає за необхідне на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, повернути скаргу скаржнику.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 7 ст. 304 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 117, 303, 304, 306, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Скаргу - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_4