Справа № 541/3572/25
Провадження № 2-н/541/531/2025
18 вересня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Третяк О. Г. розглянувши заяву Комунального підприємства «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті комунальні послуги,
До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла заява Комунального підприємства «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті комунальні послуги, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 липня 2021 року по 31 липня 2025 року в розмірі 85073 гривні 13 копійок та понесених судових витрат, а саме: судового збору в сумі 302 гривні 80 копійок.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За приписами ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог встановлених ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Згідно із ст. 161 ч. 1 п. 3 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Водночас статтею 163 ЦПК України визначено обов'язкові вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до положень статті 163 Цивільного процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
При дослідженні поданої заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що в порушення вимог статті 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу заявником Комунальним підприємством «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника ОСОБА_1 або номер і серію паспорта боржника, а також число, місяць та рік народження, що позбавляє суд можливості ідентифікувати боржника.
Пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою у встановленому порядку, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
За таких обставин, оскільки заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Керуючись ст. 165, 166, 258-261 ЦПК України,суддя,
Відмовити Комунальному підприємству «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті комунальні послуги.
Копію цієї ухвали для відому направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Суддя: О. Г. Третяк