Провадження № 4-с/537/10/2025
Справа № 537/6071/21
16.09.2025 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Маханькова О.В.,
секретаря судового засідання Поколоти О.В.,
представника Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Оникій О.В.,
представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - Сенчука А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність органу виконавчої служби Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Крюківського ВДВС у місті Кременчуці; зобов'язати Крюківський ВДВС у місті Кременчуці закінчити виконавче провадження №74235074 у справі №537/6071/21, за позовом АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у зв'язку зі смертю боржника.
В обґрунтування скарги зазначає, що в провадженні Крюківського відділу ДВС у місті Кременчуці перебуває виконавче провадження №74235074 відкрите 21.02.2024 року на підставі виконавчого листа №537/6071/21 виданого Крюківським районним судом міста Кременчука по справі за позовом «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 23.08.2022 року. Наявність виконавчого провадження та відомостей у реєстрі боржників, у відношенні померлої дружини позбавляє можливості ОСОБА_1 безперешкодно володіти та розпоряджатись спільною власністю. Скаржник як чоловік померлої та заінтересована особа звернувся до Крюківського ВДВС м. Кременчука із заявою від 26.06.2025 року, про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно роздруківки трекінгу поштових відправлень, Крюківський ВДВС отримав заяву 01.07.2025 року, до цього часу виконавче провадження не закінчене, відповіді на заяву скаржник не отримав.
08.08.2025 року в.о. начальником Крюківського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Комаревцевим С.І. було направлено відзив, в якому зазначає, що в Крюківському ВДВС перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №537/6071/21 виданого 30.05.2022 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення ОСОБА_2 на користь АТ «Полтаваобленерго» загальною сумою боргу 17854,95 грн. Дану скаргу представник вважає безпідставною та необґрунтованою, а тому такою, що не підлягає задоволенню. В обґрунтуванні зазначено, що законодавством України передбачає, що після смерті людини спадкоємці ділять не лише майнові блага, а й борги померлого, серед яких борг по кредиту, по аліментах, комунальних платежах, боргах за рішенням суду та ін. До складу спадщини входить все майно померлого, що належить йому на день смерті: це може бути рухоме, нерухоме майно, грошові кошти, вклади, а також боргові зобов'язання. Борги спадкодавця стають неприємним сюрпризом для його спадкоємців, які розраховували отримати квартиру, авто, дачу, але зовсім не розраховували стати боржниками замість померлого. Не допускається часткове прийняття спадщини та відмова боргової частини. Державним виконавцем провадяться ді щодо встановлення правонаступника Відповідно до відповіді Першої нотаріальної контори від 11.07.2025 року №1532/01- 09 відкрито спадкову справу у приватного нотаріуса Спірідовича В.М, 23.07.2025 року направлено запит приватного нотаріуса Спірідовича В.М. щодо встановлення осіб, які вступили в спадщину. Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Спірідовича В.М. спадщину прийняв ОСОБА_1 . Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції готуються матеріали до суду щодо зміни сторони виконавчого провадження.
Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце належним чином повідомлений, направив заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав у повному обсязі, прохав її задовольнити.
Представник Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оникій О.В в судовому засіданні просила відмовити задоволенні скарги.
Представник АТ «Полтаваобленерго» (стягував) - Сенчук А.О. в судовому засіданні просив відмовити задоволенні скарги.
За положеннями ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відтак, перешкоди для розгляду даної скарги відсутні.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що на виконанні в Крюківському ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №74235074 від 21.02.2024 року стосовно боржника ОСОБА_2 .
Згідно зі ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст.451ЦПКУкраїни у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові,можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
Аналогічні норми містить ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В силу ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до норм ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Враховуючи наведене, що належних та допустимих доказів того, що скаржник ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження матеріали справи не містять, а арешт на майно було накладено ухвалою суду, суд висновує, що в задоволенні скарги слід відмовити. Суд приходить до висновку, що питання зняття арешту майна підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Керуючись статтями 2, 4, 77, 80, 81, 89, 247, 260-261, 268, 447, 451, 353, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність органу виконавчої служби Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 16.09.2025.
Суддя: Маханьков О.В.