Провадження № 2-о/537/65/2025 Справа № 527/3142/24
12.09.2025 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., присяжних Кожухар О.Б., Ткача В.А., за участю секретаря судових засідань Кириченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -
06.03.2025 до Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області з Глобинського районного суду Полтавської області надійшли матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою - на підставі розпорядження №6 від 26.02.2025 голови Глобинського районного суду Полтавської області.
Згідно змісту заяви ОСОБА_1 , остання просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Велика Долина Глобинського району Полтавської області, останнє зареєстроване місце проживання: село Блажевичі Мозирського району Республіки Білорусь, безвісно відсутнім з вересня 2019 року.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться сином заявника ОСОБА_1 . У вересні 2019 року заявник втратила зв'язок із сином, який деякий час проживав у місті Києві у ОСОБА_3 . Однак, на даний час місцеперебування ОСОБА_2 невідоме. 02.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області із відповідною заявою, на підставі чого 02.08.2023 до ЄРДР внесено відомості за номером 12023170510000438, правова кваліфікація ч. 1 ст. 115 КК України.
Заявник вказує, що ОСОБА_3 повідомив про те, що ОСОБА_2 деякий час проживав в місті Києві, допомагав ремонтувати автомобілі та через деякий час оформив закордонний паспорт, після чого зробив спробу виїхати до Білорусі, однак його не пропустили через кордон. Десь у вересні 2019 року ОСОБА_2 зник, перед цим сказав, що піде пішки до Білорусі, після чого його ніхто не бачив. Донька ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , яка проживає в Білорусі, не має зв'язку з батьком два роки.
Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідно ОСОБА_1 для вирішення майнових прав щодо земельної ділянки, яка належить її сину, у зв'язку із чим вона і звернулась до суду із даною заявою.
Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 10.03.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, витребувано від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Весела Долина Глобинського району Полтавської області.
Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20.06.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення зазначених недоліків.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, згідно заяви її представника - адвоката Грущенка С.Г., останній просив суд розглянути справу без участі сторони заявника та вказав, що вимоги зави підтримує в повному обсязі.
Суд, приймаючи до уваги думку сторони заявника, висловлену в письмовому клопотанні, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.
Заявник ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 25.10.2024 Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 29.05.1998 Кринківською сільською радою Глобинського району Полтавської області, з якого вбачається зміна прізвища заявника з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
У зв'язку із втратою ОСОБА_1 зв'язку із сином ОСОБА_2 вона 02.08.2023 звернулась до Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області із відповідною заявою, на підставі чого до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за номером кримінального провадження 12023170510000438 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 115 КК України.
Згідно змісту довідки, виданої 28.10.2024 за вих..№02-43/684 старостою Великокринківського старостинського округу Глобинської міської територіальної громади Ніколенко А., згідно свідчень сусідів, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , не зареєстрований та фактично не проживає.
В обґрунтування обставини зникнення безвісти ОСОБА_2 заявником надано суду копію письмових пояснень громадянина ОСОБА_3 від 26.10.2024, за змістом яких ОСОБА_2 деякий час проживав в місті Києві, працював разом з ним, допомагав ремонтувати автомобілі та через деякий час оформив закордонний паспорт, після чого зробив спробу виїхати до Білорусі, однак його не пропустили через кордон. Десь у вересні 2019 року ОСОБА_2 зник, перед цим сказав, що піде пішки до Білорусі, після чого його ніхто не бачив.
На виконання ухвали Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 10.03.2025 до суду з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло повідомлення №261/30.1-35 від 26.03.2025, згідно якого в архіві відділу відсутній актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання ухвали Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20.06.2025 щодо залишення заяви ОСОБА_1 без руху та надання часу для усунення зазначених в ній недоліків, стороною заявника 03.07.2025 надано до суду наступні письмові докази.
Згідно довідки, виданої 01.07.2025 за вих..№02-43/296 старостою Івановоселищенського старостинського округу Глобинської міської територіальної громади Приходько М., згідно свідчень сусідів, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , не зареєстрований та фактично не проживає з 2000 року.
Відповідно до змісту письмових пояснень ОСОБА_7 від 02.07.2025, вона проживає по АДРЕСА_1 , та підтверджує, що ОСОБА_2 з 2000 року і по цей день не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до змісту письмових пояснень ОСОБА_8 від 02.07.2025, він проживає по АДРЕСА_1 , та підтверджує, що ОСОБА_2 з 2000 року і по цей день не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно частин 1, 2, 3 статті 43 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно частини 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно частини 1 статті 306 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Відповідно до частини 1 статті 307 Цивільного процесуального кодексу України, суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Частина 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Положеннями статті 43 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Зазначена норма права передбачає, перш за все, з'ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини 2 статті 43 Цивільного України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, до основних засад судочинства належить, зокрема, принцип змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів та в доведенні перед судом їхньої переконливості. Вказане положення є головним нормативним закріпленням принципів змагальності та диспозитивності в законодавстві України.
Загальна формула принципу змагальності та диспозитивності у цивільному судочинстві закріплена у статтях 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності, обов'язок доказування фактичних обставин, що мають значення для справи, повною мірою покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із частинами 1, 2 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання щодо суті заявлених ОСОБА_1 вимог, суд вважає, що належних і допустимих доказів відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 протягом одного року за його останнім відомим місцем проживання заявник не надала.
Суд зауважує, що сам по собі факт втрати зв'язку з ОСОБА_2 і фактична відсутність відомостей про його місце перебування не є безумовною підставою для визнання особи безвісно відсутньою.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 05.06.2024 по справі №183/7128/23.
Відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також звертає увагу й на те, що заявник посилається на втрату зв'язку з сином у вересні 2019 року. Тобто до цього часу і з 2019 року заявник мала можливість з'ясувати або здійснити спроби з'ясувати причини відсутності сина за останнім відомим місцем проживання і запросити відповідні дані. Цих обставин заявник не навела.
За викладених обставин, суд вважає заяву ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою не обґрунтованою, у зв'язку із чим в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263, 264, 265, 293, 294, 308 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання особи безвісно відсутньою - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Д.О. Зоріна
Присяжні: О.Б. Кожухар
В.А. Ткач
Повний текст судового рішення складено 16.09.2025