Справа № 536/1324/25
Провадження № 2/536/1067/25
19 вересня 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.
за участі секретаря судових засідань Веремєєвої О.Р.
представника позивача ОСОБА_1 адвоката Черкащенко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в м.Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
В червні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Черкащенко А.А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, де просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10 000 грн щомісячно з моменту звернення до суду до повноліття дитини та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається, що 12.07.1996 сторони зареєстрували шлюб, мають трьох повнолітніх дітей та малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається в Кременчуцькому ліцеї №30 «Олімп» ім. Н.М. Шевченко в 6 класі, відвідує три рази на тиждень заняття по волейболу в Кременчуцькій комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі та повністю перебуває на утриманні матері. Відповідач не надає кошти на утримання сина, не цікавиться його життям, його потребами.
Відповідач є працездатною особою, має престижний вид діяльності - займається стоматологічною практикою, зареєстрований як фізична особа-підприємець, має рухоме і нерухоме майно вартість якого перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи: 1/2 ч. житлового будинку в АДРЕСА_1 , автомобіль RENAULT модель KOLEOS , 2020 року випуску вартістю 974 685 грн, причіп марки ПГ модель BFRD , 2022 року випуску, що свідчить про його платоспроможність та високий рівень життя.
Вважає, що аліменти на утримання дитини в розмірі 10 000 грн щомісячно відповідатимуть реальним потребам дитини, можливостям відповідача та принципам добросовісності та справедливості.
Вказує, що в зв'язку з цією справою, позивач понесла судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Черкащенко А.А. позов підтримала та просила задовольнити, про обставини та підстави якого пояснила так, як це викладено в заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, судова повістка направлена за адресом його місця проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення повістки у день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
Заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно базуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з
дотриманням норм процесуального права.
Як вказано в ч.1,2 ст.27 Конвенції ОО «Про права дитини» від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної ради України від 27.02.1991 № 789ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Установлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю ОСОБА_1 , навчається в Кременчуцькому ліцеї №30 «Олімп» ім. Н.М. Шевченко в 6 класі, відвідує три рази на тиждень заняття по волейболу в Кременчуцькій комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі.
Відповідно до ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Між батьками не досягнуто домовленості щодо участі відповідача в утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , який проживає з матір'ю.
Відповідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.
Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.
При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 17).
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років складає 3196 гривень.
Як установлено, що відповідач є фізичною особою - підприємець, займається стоматологічною діяльністю.
Згідно податкових декларацій його щорічний дохід становить: за 2017 рік 407 097,00 грн, за 2018 - 538 210,00 грн, за 2019 - 725 964,00 грн, за 2020 - 519 357,00 грн, за 2021 - 573 190,00грн, за 2022 - 346 250,00 грн, за 2023 - 649 900,00 грн, за 2024 - 1 084 800 грн.
Крім цього відповідач має у власності 1/2 ч. житлового будинку в АДРЕСА_1 , та на нього зареєстровано автомобіль марки RENAULT модель KOLEOS , 2020 року випуску вартістю згідно договору купівлі-продажу 974 685 грн, причіп марки ПГ модель BFRD , 2022 року випуску.
Таким чином, позивачем надано суду докази на підтвердження того, що відповідач має можливість та спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у заявленому розмірі 10 000 грн. щомісячно, що буде об'єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів на дитину та забезпечить право дитини на рівень життя достатній для її розвитку.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на викладене суд позов задовольняє.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на рахунок держави в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат за надання правничої допомоги , суд виходить з положень ст.141 ЦПК України та враховуючи, що позовні вимоги задоволено, понесені позивачем витрати по оплаті послуг за надання професійної правничої допомоги компенсуються в заявленому розмірі 6000 грн і до такої думки суд прийшов враховуючи, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення іншою стороною не подано, тому відсутні передбачені ст.137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись cт. 13, 81, 141,259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн, щомісячно, починаючи з 02.06. 2025 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір на рахунок держави в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню і на нього може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
СуддяС. М. Клименко