Справа № 536/1465/25
18 вересня 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кременчук кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170540000129 від 17.04.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка, Комсомольського району, Полтавської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, який працює водієм ФГ «Відродження, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 366-3 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Встановив:
У провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває дане кримінальне провадження.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що ОСОБА_3 являючись депутатом Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області відповідно до Рішення першої сесії сьомого скликання Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 12 листопада 2015 року, будучи суб'єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження якого, у відповідності до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», закінчилися в день відкриття першої сесії Омельницької сільської ради восьмого скликання Кременчуцького району Полтавської області, тобто 27 листопада 2020 року, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, всупереч вимогам абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», за місцем, на той період часу, свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , не подав у період з 01 січня 2021року до 00 годин 00 хвилин 1 квітня 2021 року, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2020 рік, після припинення діяльності за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції у період з 01.01.2021 по 01.04.2021 ОСОБА_3 ніяких дій в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі- Реєстр), для подання декларації не вчинив. Згідно до Реєстру, декларація після припинення діяльності ОСОБА_3 за минулий 2020 рік неподана.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.366-3 КК України, а саме умисне неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України. Вказав, що правові наслідки такого звільнення йому роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечувала та підтвердила, що строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності дійсно сплинув. Також зазначила, що перебіг строку давності у цьому провадженні не зупинявся та не переривався, а даних про те, що останнім вчинено у цей період будь-який інший злочин, у сторони обвинувачення немає.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах заявленого клопотання, доходить наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною першою ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду із обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною третьою ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення як закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, а також обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
У даному випадку, початком перебігу строків давності є день, до настання якого ОСОБА_3 зобов'язаний був подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік за формою, що визначається НАЗК, - 01.04.2021 року.
Відповідні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 366-3 КК України.
29 червня 2021 року на підставі Закону України №1576- ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» до ст. 366-3 КК України були внесені зміни, які посилили відповідальність за неподання декларації і санкція даної статті у редакції, що діє на час розгляду справи, передбачає покарання у виді штрафу у розмірі від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, відтак на даний час вказане кримінальне правопорушення належить до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до ч.2 ст.5 КК України, закон, який посилює кримінальну відповідальність та погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи вимоги ст.ст. 4, 5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність в часі, у даній справі підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення.
Станом на час вчинення кримінального правопорушення санкція ст. 366-3 КК України передбачала покарання у вигляді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Отже, зазначене діяння у відповідності до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, строк давності за яким згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України становить два роки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Положеннями ч.2 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
У п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.ч.4-5 ст. 49 КК України.
У Постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року (справа №345/2618/16-к) зазначено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності. Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України, зокрема доказів про вчинення ОСОБА_3 нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, судуне надано.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, не належить до переліку, визначеного ч.5 ст.49 КК України, а отже законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на обвинуваченого не поширюється.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що розуміє суть пред'явленого обвинувачення, свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-3 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 у редакції, чинній на час його вчинення, відносилось до категорії кримінальних проступків та з моменту його вчинення пройшло понад два роки, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності на момент закінчення його строку в розумінні ст.49 КК України у даному кримінальному провадженні не зупинявся і не переривався, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, та керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170540000129 від 17.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 366-3 КК України, - закрити у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 19.09.2025.
Суддя ОСОБА_1