Справа № 2-5395-10
10 листопада 2010 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої судді - Бобрової І.В.,
при секретарі - Демянюк І.А.,
за участі представника позивачки - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини, -
Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 1972 року по 08 липня 2009 року, під час шлюбу у 2008 році стала непрацездатною у зв'язку з досягненням пенсійного віку. Посилаючись на поганий стан здоров'я та маленьку пенсію, на спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу, просила суд стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частину зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно.
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному у позові, доповнивши, що вона потребує постійного лікування як стаціонарного так і амбулаторного. Має захворювання: міома матки; гіпертонію ІІ ступеню; дісціркуляторну енцефалопатію; хронічний калькульозний холецистит. Перебуває на обліку у лікарів: невропатолога, хірурга, кардіолога, гінеколога. Потребує лікування, що тягне значні витрати. Має на утримані повнолітню доньку, яка проживає з малолітньою дитиною разом з нею, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, та сина, який працює але допомогу не надає.
Представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримала, підтвердила пояснення позивачки.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що фактично сімейні відносини з позивачкою припинилися ще у 2008 році, але шлюб розірвали лише у 2009 році. Він, незважаючи на отримання пенсії та заробітної плати у середньому розмірі 4-4.5 тис. щомісячно, не має змоги сплачувати аліменти на користь позивачки, бо сам, як ветеран військових сил, постійно наблюдається у госпіталі інвалідів з діагнозом: ниркова недостатність (після резекції лівої нирки), після травматичний арахноїдит, остатки черепно-мозкової травми, виразкова хвороба 12 перстної кишки, та потребує стороннього нагляду. Окрім того, після розлучення він залишив позивачці квартиру і зараз проживає з матір'ю 1929 року народження, яка хворіє та перебуває на його утриманні. Також його матеріальне становище обтяжене боргом у розмірі 30 тис. гривень, зазначені кошти він позичив в 2009 році у ОСОБА_5 для ремонту квартири де на теперішній час мешкає разом з матір'ю, та змушений сплачувати 3 тис. гривень щоквартально.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, підтримав пояснення відповідача.
Свідок ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження пояснив, що мати з батьком фактично припинили шлюбні відносини у 2008 році, до цього моменту основна частина доходу сім'ї складалася з заробітку батька. На теперішній час, ОСОБА_4, проживає зі своєю матір'ю 1923 року народження та не має можливості надавати матеріальну допомогу позивачці тому що, має на утриманні хвору бабусю, сам хворіє і витрачає багато коштів на своє лікування, має борг у розмірі 30 тис. гривень за проведений ремонт у теперішньому помешканні. Зазначив, що позивачка підробляє нянею і рівень її доходу повністю забезпечує встановлений законодавством прожитковий мінімум.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 1972 року, що визнано сторонами.
Шлюб розірвано за рішенням суду, про що зроблено актовий запис №198 від 08 липня 2009 року.
З 23 грудня 2008 року позивачка втратила непрацездатність в зв'язку з досягненням пенсійного віку.
Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч.3, 4 ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
З аналізу норм статті 75 СК України випливає, що для виникнення права на утримання одного з подружжя необхідна наявність трьох умов у сукупності, а саме: 1) особа повинна бути непрацездатною, 2) особа повинна потребувати матеріальної допомоги, 3) другий з подружжя може надавати таку допомогу.
Стаття 76 СК України доповнює умови часом встановлення непрацездатності особи у разі розірвання шлюбу. У даному випадку непрацездатність позивачки виникла під час шлюбу.
Частина третя статті 75 СК України містить поняття непрацездатної особи, якою є позивачка як така, що досягла пенсійного віку .
Частина четверта статті 75 СК України визначає у якому випадку особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, а саме: якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Згідно довідки про розмір пенсії позивачці нараховується та виплачується пенсія з 01.07.2010 року у розмірі 741,65 грн. на місяць.
Отже, позивачка отримує дохід у вигляді пенсії у розмірі, що перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а тому не може бути визнана такою, що потребує матеріальної допомоги зі сторони відповідача. Окрім того позивачка не заперечувала, що підробляє, забираючи чужу дитину з дитячого садка, за що отримує оплату.
Суд не може врахувати доводи позивачки, щодо знаходження на її утриманні повнолітньої дочки з дитиною, бо це не є її обов'язком визначеним законодавчо. Згідно ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони могуть таку допомогу надавати. В цьому разі непрацездатність у дітей виникає у разі досягнення ними пенсійного віку або настання інвалідності.
Більше того, повнолітні діти позивачки відповідно до ст. 202 СК України зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 76 СК України, керуючись ст. ст.10, 11, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини - відмовити .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання до Заводського районного суду апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: І.В. Боброва