№ 2-5379/2010
20 грудня 2010 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої судді Бобрової І.В.,
при секретарі Демянюк І.А.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та збитків за договором позики,
19.05.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу та збитків за договором позики. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 05.10.2009 року вона передала відповідачу грошові кошти в сумі 13 500 долларів США, що підтверджується написаною відповідачем розпискою, згідно якої ОСОБА_2 зобов'язався повернути кошти до 03.01.2010 року в гривневому еквіваленті по курсу НБУ. Відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, тому на підставі цього позивач просив стягнути з відповідача суму боргу 106999,65 грн., три відсотки річних - 1 187,25 грн. та втрати в зв'язку з інфляцією - 5 217,00 грн., а також судові витрати.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, уточнила позовні вимоги в частині стягнення збитків в зв'язку з інфляцією, вказавши правільний період з 03.01.2010 року по 18.05.2010 року.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе, згідно ст. 224 ч.1 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів.
Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
03 вересня 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 виникли відносини, відповідно до умов яких останній зобов'язався віддати грошові кошти, а саме 13 500 долларів США у гривневому еквіваленті по курсу НБУ 03 січня 2010 року. На підтвердження цих умов особисто відповідачем ОСОБА_2 була написана розписка.
Згідно із ч. 1 ст.11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми, а знаходження розписки у позикодавця свідчить, згідно ст. 1047 ЦК України, про невиконання зобов'язання боржником у повному обсязі.
Статтею 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Керуючись ст. 1051 ЦК, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Проте в тексті розписки зазначено про отримання відповідачем зазначеної суми грошей від позивача.
Згідно статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 ЦК України.
Статтею 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так сума боргу з урахуванням індексу інфляції, який за січень 2010 року становив 101,8%, за лютий 2010 року - 101,9%, за березень 2010 року - 100,9%, згідно даний надрукованих в «Урядовому Кур'єрі» №24 від 09.02.2010 року, № 44 від 10.03.2010 року та № 64 від 08.04.2010 року становить за період з 03.01.2010 року по 08.05.2010 року - 4 797,72 грн..
Крім цього 3% річних за період з 03 січня 2010 року по 18 травня 2010 року складають (362 213 х 3%/365 діб х 135 діб) = 1 187 гривень 26 коп.
Враховуючи наведене загальна сума, яка підлягає стягненню становить 112984.63 грн..
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені ним судовий збір витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 112 984,62 гривень (сто дванадцять дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 62 копійки) та судові витрати в сумі 171 (сто сімдесят одна) гривня.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1649 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України.
СУДДЯ БОБРОВА І.В.
Справа № 2-5379-10
про заочний розгляд справи
20 грудня 2010року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Бобрової І.В.,
при секретарі - Демянюк І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та збитків за договором позики, -
Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судові засідання призначені на 15.11.2010 року, 25.11.2010 року, 07.12.2010 року, 20.12.2010 року не з'являвся, причину неявки до суду не повідомив, що згідно до ст. 224 ЦПК України може бути підставою для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Позивачка ОСОБА_1 проти заочного розгляду справи не заперечує.
Керуючись ст. ст. 224, 225 ЦПК України,
Розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та збитків за договором позики та ухвалення рішення проводити в порядку, передбаченому ст. 225 ЦПК України (заочний розгляд справи).
Суддя Боброва І.В.