Справа № 1-458-10
08 листопада 2010 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді - Бобрової І.В.
при секретарі - Демянюк І.А.
прокурора - помічник прокурора Заводської прокуратури Чернігівська О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальну справу за обвинуваченням
в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 289 КК України
30 вересня 2009 року близько 03 години ОСОБА_2 за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_3, знаходячись у дворі АДРЕСА_1, діючи прямим умислом на незаконне заволодіння транспортним засобом, підійшли до автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4. ОСОБА_2 за допомогою, приготовленої раніше стамески, взломав закриваючий пристрій вітрової хвіртки правої передньої двері та рукою з внутрішньої сторони через відкриту хвіртку відчинив автомобіль. В цей час ОСОБА_3, діючи єдиним умислом з ОСОБА_2, знаходився біля зазначеного авто з метою спостереження за навколишньою обстановкою. ОСОБА_2, знаходячись на водійському сидінні ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_2, з'єднав дроти замку запалення автомобіля та завів двигун. Потім ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, який сидів на пасажирському сидінні, застосовуючи фізичну силу, руками зірвали з рульової колонки протиугінний пристрій та скрилися з місця події. Після скоєного ОСОБА_2, ОСОБА_3 поїхали до с. Андріївка Миколаївського району де через декілька днів за селом розібрали автомобіль, запчастини продали невстановленій особі.
22 березня 2010 року ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції в місті Херсоні, як такий, що знаходився в розшуку за здійснення угону.
В результаті незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2 з ОСОБА_5 причинили ОСОБА_4, згідно висновку автотоварознавчої експертизи НООНИИСЄ № 5881 від 23.11.2009 року, матеріальний ущерб на суму 12395 гривень 19 копійок.
Підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому злочині визнав, показав, що 29 грудня 2009 року близько 21 години він разом зі своїм другом ОСОБА_3 в районі Сухого Фонтану ходили по дворам багатоповерхівок з метою угону вітчизняного автомобіля. У ОСОБА_2 при собі була стамеска. Вже після півночі 30.09.2010 року, у дворі АДРЕСА_2, вони побачили автомобіль ВАЗ 2106 темно-зеленого кольору та вирішили його угнати. ОСОБА_2 за допомогою, приготовленої раніше стамески, взломав закриваючий пристрій вітрової хвіртки правої передньої двері та рукою з внутрішньої сторони через відкриту хвіртку відчинив автомобіль. Сигналізації на транспортному засобі не було. В цей час ОСОБА_3 спостерігав за навколишньою обстановкою. ОСОБА_2, знаходячись на водійському сидінні ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_2, з'єднав дроти замку запалення автомобіля та завів двигун. Потім ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, який сидів на пасажирському сидінні, застосовуючи фізичну силу, руками зірвали з рульової колонки протиугінний пристрій та поїхали до с. Андріївка Миколаївського району де через декілька днів за селом розібрали автомобіль, запчастини продали невстановленій особі. Через декілька днів ОСОБА_2, ОСОБА_3
повернулися до Миколаєва, де підсудний дізнався, що його шукають працівники міліції. З цих підстав ОСОБА_2 поїхав у Херсон і був затриманий працівниками міліції 22.03.2010 року.
Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та даних, які характеризують підсудного, оскільки ці обставини справи ніким не заперечуються і не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Дії ОСОБА_2 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2. раніше засуджений Корабельним районним суду міста Миколаєва від 24.06.2010 за вчинення умисного злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та засуджено до двох років позбавлення волі, до постановлення вироку вчинив новий умисний корисливий злочин, що характеризує його як суспільно-небезпечну особу. Згідно акту амбулаторної судово-псіхіатричної експертизи № 292 від 16.04.2010 року ОСОБА_2 психічним захворюванням, іншим психічним розладом не страждає. На момент скоєння, інкримінованого йому діяння, він міг керувати своїми діями та спрямовувати їх на досягнення цілі. На обліку в Миколаївській обласній психоневрологічній лікарні та у Миколаївському обласному наркологічному диспансері не перебуває.
Матеріальну шкоду завдану потерпілому ОСОБА_4 не відшкодував.
При призначенні покарання підсудному суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та обтяжують покарання. Обставин, що обтяжують покарання - повторність злочину. Обставинами, що пом'якшують покарання суд не виявлені.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбачених ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України при сукупності злочинів, остаточне покарання ОСОБА_2 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити 5 (п'ять ) роки позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку, на користь ОСОБА_4 - 12 395, 19 гривень.
Міру запобіжного заходу залишити попередню - тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 23 березня 2010 року, з моменту взяття під варту.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Боброва І.В.