Справа № 351/421/25
Номер провадження №2-а/351/11/25
08 вересня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Калиновського М.М.,
за участі: секретаря - Равлюк М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині справу за адміністративним позовом адвоката Микитин Лілії Йосифівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правовопрушення.,-
Адвокат Микитин Л.Й. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №37/25 від 23.01.2025 року видану ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у розмірі 17 000,00 гривень.
В обґрунтування таких вимог вказує, що 10 березня 2025р. ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 329/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17 000 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10.03.2025 року, точний час незрозумілий через виправлення у постанові, громадянин ОСОБА_1 , самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення. В ході уточнення даних військово-облікового документу з військовими даними ЄДРП, військовозобов'язаних, резервістів, було виявлено що вказаний громадянин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.12.2024 об. 09:00 годині з метою уточнення даних по повістці №1296668, яка була 19.11.2024 року централізовано сформована в ЄДР призовників, військовозобов'язаних і резервістів та надіслана засобами поштового зв'язку, у зв'язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_4 було подано звернення про доставлення вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, яка порушує законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку. Враховуючи вище викладене порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, зважаючи на наступне.
Зі слів позивача, 03.03.2025 року його по дорозі додому було затримано співробітниками поліції та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за неявку по повістці. При цьому відповідно до протоколу складного ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , хоча згідно військово облікового документу позивач перебуває на обліку у 2 відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), це підверджує і виписка з Резерв+. Повістку йому направляв ІНФОРМАЦІЯ_6 . Крім того, згідно виписки його адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , однак в протоколі зазначено адресу АДРЕСА_3 . Постанову №329/25 про притягнення його до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 отримав 10.03.2025р.
Позивач вказує, що 07.02.2025 року йому була надана довідка про відстрочку від мобілізації на підставі п.12. ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Жодних документів, які б свідчили, що йому направлялася повістка, чи були спроби вручення її, а також докази того що його було належним чином повідомлено, ТЦК та СП не надав. Також, дані докази не були долучені до протоколу, що вказує на його порушене право на справедливе зясування обставин та чесний розгляд справи.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та без участі ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення положень законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та визначає підвищену відповідальність у разі вчинення адміністративного правопорушення в особливий період.
Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-ІХ від 03.03.2022 затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і на теперішній час.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до ч.б якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Також, відповідно до абз.3 п.10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на
пунктах пропуску через державний кордон.
Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки 10.03.2025 року, громадянин ОСОБА_1 , самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення. В ході уточнення даних військово-облікового документу з військовими даними ЄДРП, військовозобов'язаних, резервістів, було виявлено що вказаний громадянин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.12.2024 об. 09:00 годині з метою уточнення даних по повістці №1296668, яка була 19.11.2024 року централізовано сформована в ЄДР призовників, військовозобов'язаних і резервістів та надіслана засобами поштового зв'язку, у зв'язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_4 було подано звернення про доставлення вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, яка порушує законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку.
Згідно протоколу №389 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 03.03.2025р., ОСОБА_1 , 03.03.2025р. о 11:00 год., будучи військовозобов'язаним і перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , не з'явився згідно попередньо надісланої повістки. По поважність причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомив. своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до військового квитка Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 05.06.2023р.
Згідно копії Витягу з Реєстру територіальної громади, наданого Снятинською територіальною громадою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації: 16.01.2008р.
Згідно довідки №285 наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.02.2025р. вбачається, що ОСОБА_1 , 1990 р.нар., надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.12 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" на строк до 09 травня 2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч. 1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1,2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Згідно з ч. 1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Однак в матеріалах справи відсутні докази порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували це твердження.
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова №329/25 від 10.03.2025 року є незаконною та підлягає скасуванню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ч. 1ст. 139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За вимогами ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, за оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір, в розмірі 605,60 грн.
Оскільки позов задоволено, відповідно до ч. 1 статті 139 КАС Україниз відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 2, 72-77, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про скасування постанови №329/25 у справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 №329/25 від 10.03.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_9 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ