Справа № 344/12680/25
Провадження № 1-кп/344/1172/25
19 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря: ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актам про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, раніше судимого вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 111, ч.2 ст. 260 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскації майна, на даний час утримується ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1»,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст. 258-3 КК України,-
ОСОБА_8 вчинив державну зраду, тобто діяння умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; добровільну участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також вчинив участь в терористичній організації.
Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, громадянин України ОСОБА_8 , перебуваючи у тимчасово окупованому м. Горлівка Донецької області, 25.02.2022 добровільно, за власною ініціативою, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, маючи на меті сприяння збройній агресії рф проти України перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом вступу до непередбаченого законом збройного формування т. зв. «109 полку днр» та був зарахований до взводу забезпечення 1 мотострілецького батальйону.
При цьому ОСОБА_9 використовував позивний « ОСОБА_10 », був забезпечений камуфльованою формою одягу, військовим спорядженням, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї.
ОСОБА_9 , вступаючи на службу до нзф т. зв. «1 мотострілкового батальйону 109 полку днр», був достовірно обізнаним, що він має організаційну структуру військового типу (поділяються на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), мають воєнізований характер завдань та методів, здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України й інших військових формувань України та ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об'єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блок постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України й іншим військовим формуванням України) та мають для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю - автомати, бойові припаси (набої) та військову техніку.
У подальшому, у кінці лютого 2022 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами у складі підрозділу нзф прибув до тимчасово окупованого с. КалинівськеБериславського району Херсонської області, отримав особисту зброю у вигляді автоматичної зброї і 4 магазинів до неї та забезпечив виконання наказів представників зсрф, пов'язаних з окупацією території Херсонської області.
Після чого, приблизно з середини жовтня 2022 року до початку листопада 2023 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами перебував на ТОТ Донецької області, а саме у н.п. Сергіївка, Сніжне, Торецьк та Зуївка, де ніс військову службу разом з іншими військовослужбовцями т. зв. «лнр/днр» та рф.
У період з листопада 2023 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами знаходився в районі тимчасово окупованого с. Майорськ Донецької області на позиціях військ, де останній виконував завдання з спостереження та несення караульної служби з метою недопущення прориву оборони підрозділами ЗСУ.
20 листопада 2023 року ОСОБА_8 , перебуваючи на позиції у складі групи з 6 осіб нзф, помітивши просування військовослужбовців української армії до своєї позиції, відкрив вогонь зі своєї стрілецької зброї у бік підрозділів ЗСУ.
Злочинна діяльність ОСОБА_8 була припинена 20.11.2023 неподалік с. Опитне Донецької області внаслідок взяття його в полон.
Колабораціонізм - це співпраця громадянина України з російською окупаційною владою та створеними чи підтримуваними російською федерацією незаконними збройними формуваннями в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також на тимчасово непідконтрольних органам влади України територіях окремих районів Донецької та Луганської областей.
Громадянин України ОСОБА_8 , перебуваючи у тимчасово окупованому м. Горлівка Донецької області, 25.02.2022 добровільно за власного ініціативою, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, маючи на меті сприяння збройній агресії рф проти України, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом вступу до непередбаченого законом збройного формування т. зв. «109 полку днр» та був зарахований до взводу забезпечення 1 мотострілецького батальйону.
При цьому, ОСОБА_9 використовував позивний «Старий», був забезпечений камуфльованою формою одягу, військовим спорядженням, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї.
ОСОБА_9 усвідомлював, що зазначений підрозділ силового блоку «днр», в якому останній брав участь, не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.
У подальшому, у кінці лютого 2022 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами у складі підрозділу нзф прибув до тимчасово окупованого с. КалинівськеБериславського району Херсонської області, отримав особисту зброю у вигляді автоматичної зброї і 4 магазинів до неї та забезпечив виконання наказів представників зсрф, пов'язаних з окупацією території Херсонської області.
Приблизно з середини жовтня 2022 року до початку листопада 2023 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами перебував на ТОТ Донецької області, а саме у н. п. Сергіївка, Сніжне, Торецьк та Зуївка, де ніс військову службу разом з іншими військовослужбовцями т. зв. «лнр/днр» та рф.
У період з листопада 2023 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами знаходився в районі тимчасово окупованого с. Майорськ Донецької області на позиціях військ, де останній виконував завдання з спостереження та несення караульної служби з метою недопущення прориву оборони підрозділами ЗСУ.
20 листопада 2023 року ОСОБА_8 , перебуваючи на позиції у складі групи з 6 осіб нзф, помітивши просування військовослужбовців української армії до своєї позиції, відкрив вогонь зі своєї зброї у бік підрозділів ЗСУ.
Громадянин України ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно брав участь у незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, надав таким формуванням допомогу у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, з метою виконання загального плану захоплення території України, із закріпленою зброю та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил російської федерації та т.зв. «днр», здійснював підривну діяльність проти України.
20 листопада 2023 року, під час виконання бойового завдання ОСОБА_8 неподалік с. Опитне Донецької області він був взятий в полон військовослужбовцями 3С України.
25 лютого 2022 року ОСОБА_8 , перебуваючи у тимчасово окупованому м. Горлівка Донецької області, добровільно за власного ініціативою, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, маючи на меті сприяння збройній агресії рф проти України, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом вступу до непередбаченого законом збройного формування т. зв. «109 полку днр» терористичної організації «днр», та був зарахований до взводу забезпечення 1 мотострілецького батальйону.
У подальшому, у кінці лютого 2022 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами у складі підрозділу нзф терористичної організації «днр» прибув до тимчасово окупованого с. Калинівське Бериславського району Херсонської області, отримав особисту зброю у вигляді автоматичної зброї і 4 магазинів до неї та забезпечив виконання наказів представників зсрф, пов'язаних з окупацією території Херсонської області.
Після чого, приблизно з середини жовтня 2022 року до початку листопада 2023 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами перебував на ТОТ Донецької області, а саме у н.п. Сергіївка, Сніжне, Торецьк та Зуївка, де ніс військову службу разом з іншими військовослужбовцями т. зв. «лнр/днр» та рф.
У період з листопада 2023 року ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами знаходився в районі тимчасово окупованого с. Майорськ Донецької області на позиціях військ, де останній виконував завдання з спостереження та несення караульної служби з метою недопущення прориву оборони підрозділами ЗСУ.
20 листопада 2023 року ОСОБА_8 , перебуваючи на позиції у складі групи з 6 осіб нзф, помітивши просування військовослужбовців української армії до своєї позиції, відкрив вогонь зі своєї зброї у бік підрозділів ЗСУ.
Злочинна діяльність ОСОБА_8 була припинена 20.11.2023 неподалік с. Опитне Донецької області, внаслідок взяття його в полон.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що перебуваючи в Донецькій області, на тимчасово окупованій території, підписав контракт на проходження військової служби. Приймав участь у бойових діях на різних ділянках фронту, за що отримував заробітну плату, а 20 листопада 2023 року був взятий в полон. До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, та просить суд його суворо не карати. Він зрозумів хибність своїх дій.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.111 КК України як державна зрада, тобто діяння умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; за ч.7 ст. 111-1 КК України як добровільна участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Українии, та за ч.1 ст.258-3 КК України, як участь в терористичній організації.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_8 .
Обставинами, які відповідно ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину повторно та в умовах воєнного стану.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими злочинами, дані про особу винного, його вік, стан здоров'я, сімейний та майновий стан, те, що ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень раніше не судимий, на момент розгляду кримінального провадження засуджений вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 111, ч.2 ст. 260 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскації майна, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, щире каяття, як обставину, що пом'якшує покарання, а також вчинення злочину повторно та з використанням умов воєнного стану як обставини, що обтяжують покарання (крім ст.111 КК України).
За таких обставин справи, суд, враховуючи думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.111 КК України позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, за ч.7 ст.111-1 КК України позбавлення волі на строк 13 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 років та з конфіскацією майна, за ч.1 ст.258-3 КК України - позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, за сукупністю кримінальних правопорушень позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 років з конфіскацією майна, та зарахувати у строк відбуття покарання частину відбутого покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2024 року, суд вважає, що покарання ОСОБА_8 слід призначити в межах санкцій ч.2 ст.111, ч.1 ст.258-3 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна.
Вказане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_8 засуджений вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 111, ч.2 ст. 260 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскації майна. ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.258-3 КК України, вчинив до постановлення попереднього вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2024 року. Тому остаточне покарання йому слід призначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за попереднім вироком більш суворим.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого у межах даного кримінального провадження не застосовувався.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, ч.6 ст. 615 КПК України, суд-
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.258-3 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.111 КК України - позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч.7 ст.111-1 КК України - позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч.1 ст.258-3 КК України - позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2024 року, у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з конфіскації майна, більш суворим покаранням за цим вироком, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту вступу вироку в законну силу, зарахувавши частину відбутого покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2024 року, тобто з 27 травня 2024 року.(законна сила вироку)
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Головуюча-суддя: ОСОБА_11
Судді: ОСОБА_12
ОСОБА_13