Провадження № 22-ц/803/9683/25 Справа № 183/2547/24 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
про залишення апеляційної скарги без руху
17 вересня 2025 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді-доповідача Городничої В.С., ознайомившись з апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди, задоволено частково (а.с. 203-211).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник Військової частини НОМЕР_1 - Яценко Ю.М., 21.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» сформувала апеляційну скаргу, яка того ж дня надійшла до Дніпровського апеляційного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року витребувані з Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області матеріали цивільної справи №183/2547/24.
Матеріали цивільної справи №183/2547/24 надійшли до Дніпровського апеляційного суду 12.09.2025 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Разом з тим, вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі №740/2873/22 (провадження №61-8685св23).
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Подібні висновки викладені Верховним судом в ухвалах від 10 березня 2023 року у справі №185/8512/21; від 12 вересня 2024 року у справі №761/26091/23; від 06 липня 2023 року у справі №541/1799/19, тощо.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона підписана Яценко Ю.М., як представником Військової частини НОМЕР_1 .
Яценко Ю.М. на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги додано сформовану через підситему “Електронний суд» довіреність у порядку передоручення від 21 лютого 2024 року, видану Паліса П.С. на ім'я Яценко Ю.М. для представництва інтересів Військової частини НОМЕР_1 , в тому числі в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях). Строк дії довіреності - до моменту її скасування. Витяг з наказу №15 від 13.01.2023 року про призначення ОСОБА_2 на посаду командира військової частини НОМЕР_1 .
Як вбачається з апеляційної скарги та вказаної довіреності, ОСОБА_3 не є керівником Військової частини НОМЕР_1 . Тому, її повноваження діяти від імені Військової частини НОМЕР_1 у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
У суду відсутня інформація про те, що Яценко Ю.М. має право діяти у порядку самопредставництва в інтересах Військової частини НОМЕР_1 на підставі саме долучених до апеляційної скарги документів.
Аналогічна позиція щодо обсягу документів, які повинні бути надані для підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року (справа №758/7617/23).
Визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені Військової частини НОМЕР_1 за правилами самопредставництва, ОСОБА_3 не надано. Входження до кола власне трудових обов'язків ОСОБА_3 здійснення самопредставництва Військової частини НОМЕР_1 не підтверджено.
Крім того, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, також було встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі апелянт просить звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2025 року посилаючись на майновий стан військової частини.
Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до положень ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав апелянта, відшкодування шкоди здоров'ю апелянта, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору відсутні.
Окремо слід звернути увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Отже, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, заявник не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо звільнення від сплати судового збору.
Слід зазначити, що відмова у звільненні від сплати судового збору не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає апелянту у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
З огляду на зазначене, клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2025 року не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2025 року оскаржується Військовою частиною НОМЕР_1 в частині задоволених вимог та стягнення 4 000,00 грн, 1% від якої становить 40,00 грн, що є менше ніж 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 року становив 1 211,20 грн (3 028,00 грн * 0,4).
Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, апелянту необхідно відповідно до Закону України «Про судовий збір» з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 вказаного Закону сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 453,44 грн (1 211,20 грн * 150% * 0,8) за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. Подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA658999980313191206080004628;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 14, 43, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити апелянта, що недоліки необхідно усунути шляхом:
- подачі апеляційному суду визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження ЯценкоЮ.М. діяти від імені Військової частини НОМЕР_1 за правилами самопредставництва;
- подачі апеляційному суду оригіналу документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана не поданою та повернута особі, яка її подала.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: В.С. Городнича