Справа № 161/11927/25 Провадження №33/802/603/25 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.
Доповідач: Денісов В. П.
18 вересня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши клопотання захисника Винту Є.Ю. про поневолення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із нього на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 , 29.05.2025 о 21 год 31 хв., в м. Луцьк, по вул. Огієнка, 2 керував транспортним засобом марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Результат огляду 1,8‰, чим порушив п.2.9.а ПДР.
Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 отримав повний текст постанови 25.08.2025.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
У своєму клопотанні апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови отримав 25.08.2025, а забезпечення загального доступу в ЄДРСР було 26.08.2025.
Однак, такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Отже, законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.
14 серпня 2025 року під час розгляду справи у Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 був присутній (а.с.43-44).
Захисник Винту Є.Ю. був повідомлений завчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 07.08.2025 (а.с.37) та клопотанням про закриття провадження (а.с.40-41)
В даній справі відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 25 серпня 2025 року (з урахуванням неробочих днів).
Апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2024 року захисник Винту Є.Ю. подав через систему «Електронний суд» лише 30 серпня 2025 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився ще 25 серпня 2025 року (з урахуванням неробочих днів).
Отже, апелянт пропустив строк апеляційного оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП.
Доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 оскаржувану постанову отримав 25.08.2025, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи повністю суперечать приписам ч.2 ст.294 КУпАП та матеріалам даної справи.
Як убачається із власноручної розписки ОСОБА_1 14.08.2025 він був ознайомлений із постановою суду від 14.08.2025 та йому було роз'яснено порядок оскарження (а.с.45).
Отже, ОСОБА_1 був ознайомлений із оскаржуваною постановою та порядком її оскарження (а.с.45). Копію оскаржуваною постанови отримав в межах строку на апеляційне оскарження.
Жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження оскаржуваної постанови клопотання апелянта не містить.
Тому доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та повністю спростовуються матеріалами справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Винту Є.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
У задоволенні клопотання захисника Винту Є.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцьк міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов