ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
14.09.06 Справа № 12/455ад.
Суддя О.С.Палей, при секретарі Смирновій В.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан ЛТД", м. Лисичанськ
до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку
про повернення 6194 грн. 78 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - Мельникова А.Ф., довіреність № 75 від 01.02.06.;
від відповідача - Шаповалов С.Г. - нач.юр.від., довіреність № 22452/10-028 від 29.12.05.;
Суть спору: заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути надміру сплачену суму за торгові патенти на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у 2004р.-2005р. в розмірі 6194,78 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
ТОВ "Титан ЛТД" -позивач у справі -зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Лисичанської міської Ради 07.06.1994р.; перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Лисичанську.
Одним з видом діяльності позивача є здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу і протягом 2004-2005р. позивач придбавав торгові патенти та ігрові автомати, розташовані в м. Сєвєродонецьку.
Згідно даних картки особового рахунку нарахування становлять :
- у 2004 році по строку нарахування за IV квартал 2004 р. та І квартал 2005р. нараховано - всього 4458,70 грн., сплачено - 4460 грн., переплата - 1,30грн.
- у 2005 році по строку нарахування за II-III квартали 2005 року нараховано - всього 4900,00 грн., зменшено нарахувань -2100,00 грн., сплачено - 4200,00 грн.; переплата -0.66 грн.
Позивач вважає, що відповідач неправомірно провів нарахування плати за торгові патенти за 2004 рік виходячи з вартості 2800 грн. на рік, а за 2005 рік виходячи із вартості 4200 грн. на рік, які були встановлені ст. 57 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" і ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та згідно Закону України № 2505-ІV від 31.05.2005 р., яким внесено зміни до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", посилаючись на неправомірність зміни ставок податків Законами України про державний бюджет на відповідний рік, що передбачено Законом України "Про систему оподаткування", та можливість застосування нових ставок плати за патенти лише з 01.01.2006р., що випливає з приписів Бюджетного кодексу України.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 30.08.06 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:
- кошти від продажу торгових патентів зараховуються до місцевого бюджету, а податковий орган не є їх розпорядником;
- позивачем не дотримано строк звернення до адміністративного суду, визначений п.2 ст. 99 КАСУ.
Зауваження податкового органу щодо недотримання строку звернення до адміністративного суду суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не обґрунтовано початок цього строку та дата його закінчення, а у даних правовідносинах позивач дійшов висновку про порушення його прав внаслідок аналізу норм законів, що унеможливлює взагалі обчислення такого строку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Порядок патентування діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, регулюється Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Частиною 5 статті 5 Закону передбачено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому останній звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Таким чином, Закон, який є базовим з питань патентування підприємницької діяльності, не виключає наступне збільшення вартості патентів і спеціально визначає суб'єктів, які звільняються від таких обов'язків.
Оскільки позивач оплату вартості торгових патентів за весь термін їх дії не здійснював, то у нього не виникло права на звільнення від додаткового внесення вартості торгових патентів у розмірах, що визначалися Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 року №2505-ІV.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 29.06.2006р., в якій також зазначено, що положення законів "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та "Про Державний бюджет України на 2005 рік" щодо нової вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу не визнані неконституційними, а тому підлягають застосуванню.
Слід також зауважити, що позивачем невірно обраний матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права - заявлено вимогу про зобов'язання ДПІ у м. Сєвєродонецьку повернути надміру сплачену суму за торгові патенти, в той час як позивач не перераховував ці кошти на рахунок податкового органу, а сплачував плату за патенти до місцевого бюджету, казначейське обслуговування якого здійснюється органами Державного казначейства України.
На підставі вищевказаного суд у задоволенні позову відмовляє.
Відповідно до ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 94,160,163,167,186,254 КАС України, суд
1. У задоволені позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі та підписано - 19.09.2006р.
Суддя О.С.Палей