18 вересня 2025 року
Київ
справа №440/5144/24
адміністративне провадження №К/990/36838/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 440/5144/24 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови у митному оформленні, зобов'язання вчинити певні дії,
05.09.2025 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Полтавської митниці (далі - скаржник), направлена через підсистему «Електронний суд» 05.09.2025.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 11.06.2025, повний її текст складено того ж дня, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 05.09.2025, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
Митницею заявлена заява про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що касаційні скарги у цій справі ним подавалися неодноразово, проте, поверталися Верховним Судом з підстав відсутності належного викладення підстав для касаційного оскарження, а також роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Зазначає, що Митницею опрацьований зміст ухвали Верховного Суду від 28.08.2025 та враховані зауваження, висловлені судом. Просить врахувати, що касаційна скарга подається у найкоротший строк з моменту постановлення ухвали про її повернення. Зауважує, що не сплинув річний строк з дня складення повного тексту судового рішення. Просить поновити строк на касаційне оскарження.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, адже в ньому відсутнє посилання на причини, які позбавляли можливості своєчасно звернутися із належним чином оформленою касаційною скаргою.
Судом встановлено, що вперше касаційна скарга подана до суду 10.07.2025, проте, Верховний Суд ухвалою від 24.07.2025 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України наведене без зазначення інших обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на цій підставі. Суд зауважив, що доводи незгоди з судовими рішеннями приведено безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій. Так, суди дійшли висновку, що позивач надала достатній обсяг необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Тобто, за висновками судів, підстави для витребування додаткових документів не було. Натомість, Митниця доводила, що підставою для коригування митної вартості стало те, що на вимогу Митниці позивач не надала жодного додаткового документа. Також суд зазначив, що суд першої інстанції розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження, однак, приведене у касаційній скарзі обґрунтування наявності винятків мало загальний характер і унеможливлювало з'ясувати конкретну позицію Митниці в цьому питанні. Суд роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронний примірник цієї ухвали Митниця отримала 24.07.2025 о 18:06.
Наступні касаційні скарги, які Митниця направляла до суду через підсистему «Електронний суд» 29.07.2025, 25.08.2025 Верховний Суд повернув ухвалами від 14.08.2025, 28.08.2025 як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зауважив, що аналогічно попередній редакції касаційної скарги у скарзі містилося посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, але у подальшому Митниця так і не зазначала який саме висновок та щодо застосування яких саме норм права викладено і наведених постановах Верховного Суду, як і було відсутнє обґрунтування, в чому полягає невідповідність таким висновкам судових рішень судів попередніх інстанцій. Також Суд зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, однак, у касаційній скарзі були відсутні обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Електронні примірники цих ухвал Митниця отримало через підсистему «Електронний суд» 14.08.2025 о 19:09, 28.08.2025 о 00:12 відповідно.
05.09.2025 Митниця направила касаційну скаргу вчетверте. При цьому, проаналізувавши зміст вчетверте поданої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що Митниця усунула недоліки, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.
Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Митниця не зазначає обставин, які позбавляли її можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі. Отже, відсутні підстави вважати, що скаржник вчиняв усі залежні від нього дії, спрямовані на усунення недоліків попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом. Отже сам факт подання наступних касаційних скарг протягом нетривалого проміжку часу з дня отримання копій ухвал Верховного Суду про їх повернення не може мати вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і наведено реквізити постанов Верховного Суду. Однак, обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить. На обґрунтування неправильного застосування судом норм права скаржник цитує витяги із наведених постанов, однак Митниця не зазначає, як і відсутнє обґрунтування, в чому полягає невідповідність таким висновкам судових рішень судів попередніх інстанцій.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Верховний Суд вже звертав увагу скаржника, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судового рішення про задоволення позову і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 440/5144/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в паперовій формі скаржник має надати її копії відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко