18 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 560/8753/24
адміністративне провадження № К/990/15705/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави
до Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каолін Пром Інвест»
про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Каолін Пром Інвест»
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді Драновського Я.В. від 16 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Гонтарука В.М., Моніча Б.С., Білої Л.М. від 11 березня 2025 року
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2024 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради (далі - Державний реєстратор, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03 серпня 2022 року № 1006741070019001278, яким зареєстровано зміни до відомостей про юридичну особу - зміну кінцевого бенефіціарного власника, складу засновників (учасників) та розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каолін Пром Інвест» (далі - ТОВ «Каолін Пром Інвест»).
2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначав, що дії Державного реєстратора не відповідають положенням статей 24, 37 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією рф» (далі - Постанова КМУ № 187), оскільки у результаті оскаржуваних реєстраційних дій громадянка рф відчужила свою частку у майні ТОВ «Каолін Пром Інвест», яке зареєстроване та здійснює свою діяльність на території України, не на користь держави Україна.
Про можливе порушення вимог Постанови КМУ № 187 Прокурор дізнався з листа Управління Служби безпеки України від 23 квітня 2024 року № 72/5/2/202/4024.
Наявність підстав для звернення до суду з цим позовом Прокурор обґрунтовував тим, що Україна втратила можливість стягнення коштів з громадянки рф, яка без законних підстав здійснила відчуження активів, що могли бути використані для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами України у зв'язку з військовою агресією рф.
3. ТОВ «Каолін Пром Інвест» подало пояснення, в якому зазначало, що кінцевий бенефіціарний власник Товариства - компанія «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед», набула статус «ліквідовано» без правонаступника ще 21 квітня 2021 року до початку повномасштабного вторгнення рф, що підтверджує афідевіт. Закон України від 03 травня 2023 року № 3103-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» (далі - Закон № 3103-ІХ), який вніс зміни до частини другої статті 6 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV), а саме, передбачив додаткову перевірку державним реєстратором застосування санкцій відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (далі - Закон № 1644-VII), набрав чинності 22 липня 2023 року вже після здійснення оскаржуваних реєстраційних дій (03 серпня 2022 року).
Покликання Прокурора на статтю 24 Закону № 1952-IV є недоречним, оскільки реєстрація змін до відомостей про юридичну особу проводиться на підставі Закону № 755-IV, а вставлена Постановою КМУ № 187 заборона відчуження майна й корпоративних прав особами, пов'язаними з державою-агресором (рф), не поширюється на зміни до відомостей про юридичну особу, які настають не в результаті правочинів (ліквідації засновника).
Рішення загальних зборів ТОВ «Каолін Пром Інвест» про виключення інформації про компанію «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед» та кінцевого бенефіціарного власника є чинним, не скасованим, не оскаржується у цій справі, тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію таких змін, не підлягає задоволенню.
4. Теофіпольська селищна рада не визнала позов, у відзиві на позовну заяву покликалася на те, що Державний реєстратор не мав підстав відмовляти у здійсненні реєстраційної дії, оскільки було подано повний пакет документів. Закон № 3103-ІХ, яким внесено зміни до частини другої статті 6 Закону № 755-IV щодо перевірки державним реєстратором застосування санкцій за Законом № 1644-VII, набрав чинності 22 липня 2023 року, тобто після здійснення 03 серпня 2022 року оскаржуваних реєстраційних дій.
Заборона, встановлена Постановою КМУ № 187, стосується виконання зобов'язань та відчуження корпоративних прав у результаті правочинів, тоді як зміна відомостей про юридичну особу внаслідок ліквідації засновника до таких правочинів не відноситься. Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Каолін Пром Інвест» про виключення відомостей про ліквідованого засновника є чинним, не оскаржене та не скасоване у встановленому законом порядку, а отже є обов'язковим до виконання. Положення Закону № 3103-ІХ, які передбачають додаткову перевірку застосування санкцій державним реєстратором, не можуть бути застосовані до спірних реєстраційних дій, оскільки набрали чинності після їх здійснення.
5. У відповіді на відзив Прокурор зазначав, що підпункт 2 пункту 1 Постанови КМУ № 187, який забороняє будь-які дії, що мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, був чинний на момент вчинення реєстраційних дій, а тому Державний реєстратор повинен був відмовити у вчиненні таких дій. Пункт 3 Постанови КМУ № 187 встановлює мораторій не лише на вчинення правочинів, а на будь-які дії, результатом яких може бути відчуження корпоративних прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 16 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, задовольнив позов.
7. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Каолін Пром Інвест» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), здійснена на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 14 липня 2022 року, суперечить вимогам статті 19 Конституції України та пункту 2 Постанови КМУ № 187, оскільки частка в майні товариства, зареєстрованого в Україні та такого, яка здійснює діяльність на її території, була відчужена громадянкою рф на користь самого товариства, що суперечить захисту національних інтересів. Суди також врахували суспільну значимість захисту інтересів держави, які полягають у запобіганні відчуженню корпоративних прав осіб, пов'язаних з рф, не на користь України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, третя особа подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
9. На обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Каолін Пром Інвест» зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 19, 58 Конституції України, статті 24 Закон № 1952-ІV, статті 28 Закону № 755-IV, Закону № 1644-VII, пункту 2 Постанови КМУ № 187, а також не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (щодо пропорційності втручання у права та ефективного способу захисту), Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 922/2688/17 (щодо визнання рішень загальних зборів актом органу управління, а не правочином) та від 02 травня 2018 у справі № 910/807/17 (щодо необхідності визнання недійсним рішення загальних зборів як передумови скасування реєстрації). Крім того, просить Верховний Суд сформулювати висновок про те, чи поширюється дія пункту 2 Постанови КМУ № 187 та Закону № 1644-VII на випадки державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (зміни кінцевого бенефіціарного власника, складу засновників, розміру статутного капіталу), якщо учасник товариства - юридична особа, кінцевим бенефіціаром якої була громадянка рф, ліквідована без правонаступництва ще до 24 лютого 2022 року та до прийняття Постанови КМУ № 187.
Ліквідація іноземної юридичної особи без правонаступника у 2021 році (до введення мораторію) не створює нового відчуження корпоративних прав, а лише фіксує припинення їх участі, що не суперечить меті Постанови КМУ № 187 щодо захисту національних інтересів від майбутніх відчужень.
Норми про перевірку застосування санкцій (пункт 3-4 частина друга статті 6 Закону № 755-IV) та доповнення до статті 24 Закону № 1952-ІV набули чинності лише з 22 липня 2023 року, тому не мають зворотної дії в часі відповідно до статті 58 Конституції України та не застосовуються до реєстраційних дій від 03 серпня 2022 року.
10. Хмельницька обласна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що на час проведення реєстраційних дій діяла Постанова КМУ № 187, яка є достатньою правовою підставою для відмови. Належним способом захисту у цій справі є саме скасування державної реєстрації змін. Рішення загальних зборів товариства від 14 липня 2022 року є нікчемним у силу Постанови КМУ № 187 та не потребує окремого визнання недійсним.
11. 14 квітня 2025 року ТОВ «Каолін Пром Інвест» подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
12. Верховний Суд ухвалою від 17 червня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі.
13. 26 червня 2025 року Прокурор подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.
14. Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2025 року призначив справу до розгляду у письмовому провадженні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи з 18 вересня 2025 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 22 лютого 2012 року загальні збори учасників ТОВ «Каолін Пром Інвест» прийняли рішення про включення до складу засновників компанію «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед» (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якої є громадянка рф ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом від 22 лютого 2012 року № 1-2012.
16. 25 вересня 2015 року Реєстраційна служба Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області зареєструвала зміни щодо кінцевих бенефіціарних власників, підтвердивши відомості про компанію «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед» та ОСОБА_1 .
17. 21 квітня 2021 року компанія «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед» (учасник ТОВ «Каолін Пром Інвест» з часткою 51 %) ліквідована без правонаступництва, що підтверджуються даними реєстру торгових компаній Республіки Кіпр.
18. 24 лютого 2022 року на момент початку повномасштабного вторгнення одним із засновників ТОВ «Каолін Пром Інвест» значилася компанія «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед», кінцевим бенефіціаром якої залишалася ОСОБА_1 , з внеском 1 581 000 грн
19. 14 липня 2022 року загальні збори учасників ТОВ «Каолін Пром Інвест» ухвалили рішення: виключити компанію «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед» та ОСОБА_1 з відомостей в ЄДР та зменшити статутний капітал до 1 519 000 грн, зарахувати частку ліквідованої компанії у дохід Товариства.
20. 03 серпня 2022 року Державний реєстратор рішенням № 1006741070019001278 зареєстрував зміни в ЄДР: нові відомості про бенефіціара, склад учасників та розмір статутного капіталу ТОВ «Каолін Пром Інвест».
21. 23 квітня 2024 року Управління СБУ листом № 72/5/2/202/4024 повідомило прокуратуру про можливі порушення Постанови КМУ № 187 під час реєстрації змін в ЄДР до статутних відомостей ТОВ «Каолін Пром Інвест».
22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
23. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
25. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
26. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
27. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі є необґрунтованими, з огляду на таке.
28. Стаття 17 Конституції України проголошує, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
29. Внаслідок збройної агресії рф проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, частина території України є тимчасово окупованою.
30. Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території держави із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який згодом продовжувався та діє донині.
31. У Рішенні від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024 Конституційний Суд України наголосив, що в умовах воєнного стану захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної, інформаційної безпеки є не лише найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу, а й невіддільною умовою збереження української державності як такої (перше речення абзацу четвертого пункту 6 мотивувальної частини Рішення).
32. У статті 22 «Контрзаходи щодо міжнародно-протиправного діяння» частини другої «Міжнародно-протиправне діяння держави» Глави V «Обставини, що виключають протиправність» Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння (The Articles on Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts), ухвалених Генеральною Асамблеєю ООН у 2001 році шляхом прийняття резолюції А/56/83, зазначено, що протиправність діяння держави, що не відповідає її міжнародному зобов'язанню, виключається, якщо є тією мірою, якою це діяння становить контрзаходи, вжиті проти іншої держави відповідно до Глави ІІ Частини третьої цих Статей.
33. Тобто, держава, що зазнала шкоди внаслідок протиправних дій іншої держави внаслідок військового вторгнення на свою територію, може застосовувати контрзаходи - тимчасові, протилежні заходи, включаючи замороження або використання активів, щоб примусити державу-агресора виконати міжнародні зобов'язання відшкодувати шкоду, заподіяні протиправними діяннями.
34. Пункт 1 статті 116 Конституції України закріплює обов'язок Кабінету Міністрів України забезпечувати державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України.
35. Частина перша статті 117 Конституції України визначає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
36. Кабінет Міністрів України з метою забезпечення належної підготовки та реалізації майбутніх позовів держави Україна до держави-агресора, відшкодування завданої шкоди, запобігання відтоку фінансових та інших ресурсів на користь рф та осіб, пов'язаних з нею, а також з огляду на необхідність забезпечення національної безпеки, економічної стабільності та суверенітету України 03 березня 2022 року прийняв Постанову № 187.
37. Пунктом 1 Постанови КМУ № 187 (у редакції, чинній станом на 03 серпня 2022 року) визначалося, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов'язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;
3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, або на користь Російської Федерації.
38. Корпоративними правами, відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України (чинного станом на 03 серпня 2022 року; Кодекс втратив чинність 28 серпня 2025 року), визнавалися права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
39. Тобто, «відчуження корпоративних прав» - це будь-які дії, які мають наслідком зміну власника чи обтяження таких прав, зокрема: продаж (купівля-продаж частки/акцій), дарування, міна, спадкування, передача у заставу, внесення до статутного капіталу іншої юридичної особи, відступлення прав вимоги, що випливають із корпоративних прав.
40. За визначенням, наведеним у пункті 4 статті 1 Закону № 755-IV, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
41. Терміни "кінцевий бенефіціарний власник" та "структура власності" у Законі № 755-IV вживаються у значенні, наведеному у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон № 361-IX).
42. За визначенням, наведеним у пункті 30 частини першої статті 1 Закону № 361-IX, кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником є:
- для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
43. Верховний Суд підкреслює, що «відчуження корпоративних прав» включає також будь-які дії, що призводять до зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі шляхом укладення правочинів щодо часток (акцій), передачі прав контролю чи іншим способом, внаслідок якого набувається можливість прямого або опосередкованого вирішального впливу на діяльність юридичної особи.
44. Така позиція відповідає меті Постанови КМУ № 187, спрямованої на запобігання будь-яким формам переходу активів (корпоративних прав) та контролю до осіб, пов'язаних з державою-агресором.
45. Корпоративні права за своєю правовою природою включають не лише майнові права на частку в статутному капіталі, а й немайнові права на участь в управлінні товариством. Зміна кінцевого бенефіціарного власника неминуче впливає на реалізацію цих прав, навіть якщо формально частка переходить до самого товариства.
46. Верховний Суд наголошує, що у контексті Постанови КМУ № 187 термін «відчуження» слід тлумачити широко як такий, що включає не лише правочини (купівлю-продаж, міну тощо), а й будь-які інші дії, які призводять до зміни кінцевого бенефіціарного власника корпоративних прав.
47. Наслідком державної реєстрації виключення учасника Товариства та зменшення його статутного капіталу є фактична зміна структури власності та контролю над активами, що еквівалентно їх відчуженню, оскільки частка ліквідованого учасника переходить до самого Товариства, тим самим змінюючи розподіл часток і контроль над його майном.
48. У пункті 9 частини другої статті 9 Закону № 755-IV (у редакції, чинній станом на 03 серпня 2022 року) передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа.
49. В абзаці 1 пункту 2 розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Мін'юсту від 09 лютого 2016 року № 359/5 (далі - Порядок № 359/5), визначено, що внесення таких змін не є автоматичним і вимагає перевірки документів на відповідність Закону № 755-IV.
50. Пунктами 3 та 3-1 частини другої статті 6 Закону № 755-IV (у редакції, чинній на 03 серпня 2022 року) зобов'язано державного реєстратора перевіряти документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації та використовувати відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
51. Пункт 5 частини першої статті 28 Закону № 755-IV передбачає відмову у державній реєстрації, якщо подані документи суперечать Конституції чи законам України.
52. Постанова КМУ № 187 прямо встановила заборону на будь-які дії, результатом яких може бути відчуження корпоративних прав, нерухомого майна чи інших активів на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором.
53. Верховний Суд підкреслює, що обов'язок державного реєстратора щодо перевірки документів не обмежується формальною перевіркою їх відповідності встановленим вимогам, а включає також аналіз відповідності планованих реєстраційних дій чинному законодавству, включаючи підзаконні нормативні акти.
54. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Аналогічно, частина третя статті 3 Цивільного процесуального кодексу України та частина третя статті 3 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що під час судочинства, вчинення процесуальних дій, розгляду та вирішення справ застосовується закон, чинний на час здійснення цих дій, а положення закону, які втратили чинність, не підлягають застосуванню.
55. Верховний Суд звертає увагу на набрання чинності 15 грудня 2023 року Законом України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон № 2073-IX), який встановлює єдині правила взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування, інших державних органів з фізичними та юридичними особами під час розгляду та вирішення адміністративних справ.
56. Стаття 4 Закону № 2073-IX визначає принципи адміністративної процедури, зокрема, законність, обґрунтованість, пропорційність та офіційність.
57. Адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом (частини перша та друга статті 6 Закону № 2073-IX).
58. Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону № 2073-ІХ адміністративний орган має забезпечувати належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи; під час здійснення адміністративного провадження враховувати всі обставини, що мають значення для вирішення справи.
59. У частинах другій та третій статті 11 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.
Адміністративний орган зобов'язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.
60. Адміністративний орган зобов'язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 16 Закону № 2073-IX).
61. У контексті воєнного стану та дії мораторію, встановленого Постановою КМУ № 187, державний реєстратор має обов'язок відмовляти у проведенні будь-яких реєстраційних дій, які могли б призвести до порушення встановлених обмежень щодо відчуження активів (корпоративних прав) особами, пов'язаними з державою-агресором.
62. Відповідний обов'язок прямо випливає з принципів адміністративної процедури - законності (статті 6 Закону № 2073-IX), обґрунтованості (статті 8 Закону № 2073-ІХ) та офіційності (статті 16 Закону № 2073-IX).
63. Акти Кабінету Міністрів України, прийняті на виконання законів і в межах наданих повноважень, є обов'язковими до виконання органами державної влади (зокрема реєстраторами) відповідно до частини першої статті 117 Конституції України.
64. Отже, при вирішенні питання щодо вчинення реєстраційної дії державний реєстратор зобов'язаний перевірити сумісність дії з Постановою № 187 як із публічним обмеженням періоду воєнного стану.
65. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що Державний реєстратор був зобов'язаний перевірити відповідність поданих документів для реєстрації змін до відомостей про ТОВ «Каолін Пром Інвест», та встановивши, що кінцевим бенефіціарним власником є громадянка рф, відмовити у проведенні реєстраційних дій.
66. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що події, з якими пов'язано внесення змін до відомостей про ТОВ «Каолін Пром Інвест», відбулися 21 квітня 2021 року, тобто до початку повномасштабного вторгнення рф та прийняття Постанови КМУ № 187, з огляду на таке.
67. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків, явно несумісних з основами правопорядку (публічним порядком) України. У таких випадках застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок з правовідносинами, а якщо таке право визначити або застосувати неможливо, застосовується право України.
68. Публічний порядок - це сукупність основоположних принципів і норм, які забезпечують стабільність, законність і моральні засади суспільного життя, а також захист основних прав і свобод людини, громадянина, держави та інших суб'єктів.
69. Кінцевий бенефіціарний власник, у правовому розумінні, є фізичною особою, яка, незалежно від формального володіння, має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління юридичної особи та на діяльність, пов'язану з активами, при цьому отримує вигоди (доходи, прибутки) від цих активів. Зміна кінцевого бенефіціарного власника означає зміну суб'єкта, який здійснює вирішальний вплив на управління та діяльність юридичної особи/активів, і фактично отримує вигоди від них (пункт 53 постанови Верховного Суду від 26 травня 2025 року у справі № 160/1038/24).
70. Частиною двадцять другою статті 17 Закону № 755-IV (у редакції, чинній станом на 03 серпня 2022 року) визначалося, що юридичні особи зобов'язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.
71. Вказані положення нині відображені в абзаці третьому пункту 9 частини другої статті 9 Закону № 755-IV (у чинній редакції), яким передбачено, що у разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.
72. Тобто, наслідки припинення компанії «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед» у 2021 році за законодавством іноземної держави (Республіки Кіпр), набувають юридичної сили в Україні тільки після внесення відповідних змін до ЄДР.
73. Верховний Суд звертає увагу на принципову різницю між моментом настання юридичного факту за іноземним правом та моментом набуття ним юридичного значення в правовій системі України. Припинення юридичної особи за кіпрським законодавством само по собі не породжувало автоматичних наслідків для правового статусу цієї компанії як учасника (засновника) Товариства, зареєстрованого в Україні.
74. Принцип територіальності права та необхідність офіційного визнання іноземних юридичних фактів через механізм державної реєстрації забезпечують прозорість та контроль з боку держави за зміною структури власності суб'єктів господарювання, особливо в умовах воєнного стану.
75. Юридичний факт зміни складу учасників і кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Каолін Пром Інвест» настав лише після державної реєстрації 03 серпня 2022 року, коли діяла Постанова КМУ № 187.
76. Припинення іноземної юридичної особи за законодавством іншої держави є юридичним фактом, який набуває правового значення в Україні лише після його офіційного визнання у встановленому законом порядку, зокрема шляхом внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР.
77. Оскільки державна реєстрація змін щодо учасника ТОВ «Каолін Пром Інвест» відбулася 03 серпня 2022 року, тобто у період дії мораторію, встановленого Постановою КМУ № 187, Державний реєстратор був зобов'язаний відмовити у проведенні такої реєстраційної дії, оскільки вона прямо суперечила публічному порядку України в умовах воєнного стану та принципу пріоритетності національної безпеки.
78. Таким чином, державна реєстрація змін від 03 серпня 2022 року, якою зафіксовано виключення компанії «Антаро Інвестмент Холдінг Лімітед» та її кінцевого бенефіціарного власника - громадянки рф - з відомостей ЄДР та зменшено статутний капітал Товариства, є діями, що призвели до фактичного відчуження корпоративних прав у період дії мораторію, встановленого Постановою КМУ № 187.
79. Суттєвим є також те, що результатом державної реєстрації змін від 03 серпня 2022 року стало не лише формальне виключення ліквідованого учасника (засновника) з відомостей в ЄДР, а й перерозподіл його частки на користь Товариства.
80. Така зміна структури власності відбулася в період дії прямої заборони Постанови КМУ № 187, що робить відповідні реєстраційні дії неправомірними.
81. Верховний Суд підкреслює, що незалежно від юридичної конструкції, використаної для досягнення результату (ліквідація засновника, продаж частки тощо) та часу, коли це відбулося, важливим є сам факт зміни структури власності та контролю в Товаристві з участю особи, пов'язаної з державою-агресором, у період дії мораторію.
82. Враховуючи зазначене, рішення загальних зборів ТОВ "Каолін Пром Інвест" від 14 липня 2022 року про виключення ліквідованого учасника та кінцевого бенефіціара, який є громадянкою рф, ухвалене всупереч прямій забороні, встановленій пунктом 1 підпунктами 2-3 Постанови КМУ № 187, і не може бути легалізоване шляхом державної реєстрації.
83. У такому разі належним способом захисту публічних інтересів є скасування реєстраційної дії від 03 серпня 2022 року № 1006741070019001278 як такої, що вчинена з порушенням приписів Постанови № 187 та статті 28 Закону № 755-IV (подані документи суперечать законам і актам Кабінету Міністрів України).
84. Верховний Суд наголошує, що рішення загальних зборів ТОВ «Каолін Пром Інвест» від 14 липня 2022 року, що стало підставою для внесення змін до ЄДР, не могло бути реалізовано державним реєстратором, оскільки дії, передбачені цим рішенням, суперечили публічному порядку та мораторію, встановленому Постановою КМУ № 187.
85. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 77 Закону № 2073-IX прийнятий адміністративним органом адміністративний акт є нікчемним, якщо він містить очевидні значні недоліки: адміністративний акт прийнято адміністративним органом, який не має на це відповідних повноважень.
86. Дії державного реєстратора як адміністративного органу, вчинені всупереч законодавства, мають ознаки виходу за межі повноважень та тягнуть нікчемність адміністративного акта.
87. Водночас, навіть за відсутності визнання нікчемності, адміністративний акт, прийнятий з порушенням матеріального права, підлягає скасуванню як протиправний у порядку, встановленому законом.
88. Такий підхід узгоджується і з принципом пропорційності (частини друга та третя статті 11 Закону № 2073-IX) у контексті захисту переважаючого публічного інтересу в умовах воєнного стану та використання адміністративним органом своїх повноважень з метою, з якою такі повноваження надані.
89. Захист національних інтересів в умовах воєнного стану вимагає від державних реєстраторів діяти не лише на підставі закону, а й у спосіб, що забезпечує належне виконання всіх правових обмежень, включаючи ті, що встановлені Кабінетом Міністрів України з метою протидії агресії рф проти України.
90. Правова позиція Верховного Суду щодо умов визнання рішень загальних зборів недійсними (справа № 910/807/17) не застосовується у цій справі, оскільки спір стосується правомірності дій суб'єкта владних повноважень (державного реєстратора), а не оскарження внутрішнього корпоративного рішення суб'єкта господарювання.
91. В умовах воєнного стану та дії спеціального правового режиму щодо активів осіб, пов'язаних з державою-агресором, будь-які спроби обійти встановлені обмеження через використання різних правових конструкцій (рішення органів управління, посилання на події минулого тощо) мають кваліфікуватися як порушення закону.
92. Захист національних інтересів України в умовах військової агресії вимагає не формального, а змістовного підходу до застосування обмежувальних заходів, що виключає можливість їх обходу через використання процедурних особливостей корпоративного права або міжнародного приватного права.
93. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц сформульовано висновок, що втручання у право власності є допустимим, якщо воно: ґрунтується на чіткій правовій основі у національному законодавстві, наслідки якого є передбачуваними; переслідує легітимну мету, пов'язану із захистом загального інтересу; відповідає принципу пропорційності, тобто забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та індивідуальними правами особи.
94. Застосування Постанови КМУ № 187 як інструменту запобігання відчуженню корпоративних прав, що належали особам, пов'язаним з державою-агресором, відповідає зазначеним критеріям: має чітку нормативну основу, переслідує легітимну мету захисту національної безпеки та забезпечує справедливий баланс між публічними і приватними інтересами.
95. Таким чином, втручання у корпоративні права ТОВ «Каолін Пром Інвест» у формі скасування незаконної державної реєстрації змін є пропорційним, обґрунтованим та таким, що відповідає як національному законодавству, так і стандартам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
96. Висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 922/2688/17, про правову природу рішення загальних зборів учасників господарського товариства, не суперечать висновкам у цій справі, оскільки акти органу управління юридичної особи підлягають оцінці на відповідність вимогам закону та Постанови КМУ № 187.
97. Отже, Державний реєстратор, встановивши, що наслідком реєстрації є зміна складу учасників та виключення особи, пов'язаної з державою-агресором, був зобов'язаний відмовити у проведенні такої реєстраційної дії на підставі пункту 5 частини першої статті 28 Закону № 755-IV.
98. Такий обов'язок випливає і з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
99. Положення пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 187 прямо встановлюють заборону на вчинення дій, що можуть мати наслідком відчуження корпоративних прав на користь осіб, пов'язаних із державою-агресором. Відповідно, проведення реєстраційної дії, яка суперечила такій забороні, є не лише незаконним, але й таким, що порушує публічний порядок України в умовах воєнного стану.
100. В умовах дії воєнного стану державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний здійснювати не лише формальну перевірку документів на відповідність вимогам законодавства, але й їх змістовну оцінку щодо дотримання публічного порядку та принципу пріоритетності національних інтересів. Проведення реєстраційної дії, що призводить до відчуження корпоративних прав, пов'язаних з особами, які мають відношення до держави-агресора, навіть у разі ліквідації юридичної особи, є порушенням цього обов'язку. Таке порушення може бути підставою для визнання рішення державного реєстратора протиправним та його скасування.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
101. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
102. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідають завданням адміністративного судочинства, а касаційна скарга ТОВ "Каолін Пром Інвест" не містить переконливих правових аргументів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій.
103. Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ТОВ "Каолін Пром Інвест" слід залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
104. Оскільки Верховний Суд не ухвалює нового рішення, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
105. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каолін Пром Інвест» залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 560/8753/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк
Судді: А.А. Єзеров
С.М. Чиркін