Справа № 588/1169/25
№ провадження 2-а/588/30/25
17.09.2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя Лебедь О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ноздріної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Представник позивача Сумцов Є.С. 15.07.2025 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з указаним позовом, який мотивував тим, що 07.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № Х 12-24/370 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , копію якої останній не отримував.
Із указаною постановою сторона позивача ознайомилася у виконавчому провадженні № 77161341, відкритому 12.02.2025 Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за результатами подання адвокатського запиту від 04.07.2025 на адресу відділу ДВС. Разом з тим, від ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит не було надано копії оскаржуваної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вказано у оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 не з'явився за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 до 15 год. 45 хв. 07.01.2025 без поважних причин у зв'язку з мобілізацією у особливий період, чим порушив частину 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позивач не згоден із вказаною постановою, вважає її незаконною з тих підстав, що в ній не зазначено жодних належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, відсутні зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Представник позивача зазначив, що строк звернення для оскарження оспорюваної постанови по справі про адміністративне правопорушення пропущено позивачем з поважних причин підстав, оскільки копію оскаржуваної постанови представник позивача отримав у Зарічному відділі державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповідь на адвокатський запит від 04.07.2025 . Позивач до цього часу не був ознайомлений зі змістом оскаржуваної постанови.
Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просить суд: 1) поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення № Х 12-24/370 від 07.01.2025; 2) скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії № Х 12 24/370 від 07.01.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, а справу - закрити; 3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені позивачем судові витрати.
Відповідач відзив не подав в судове засідання свого представника не направив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином через кабінет електронного суду.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 16.07.2025 було поновлено позивачу строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду на 23.07.2025.
Заяву про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення у виконавчому провадженні №77161341, яке здійснюється на підставі постанови № Х 12-24/370 від 07.01.2025 винесеної щодо ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 210 (210-1) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
23.07.2025 протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 08.09.2025 у зв'язку з неявкою сторін.
08.09.2025 протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 12.09.2025 у зв'язку з клопотанням представника позивача.
12.09.2025 представник позивача Сумцов Є.С. подав заяву про здійснення розподілу судових витрат та стягнення правничої допомоги.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом установлено, що 07.01.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 07.01.2025 року №Х 12-24/370, було винесено постанову № Х 12-24/370, в якій вказано, що 07.01.2025 о 15 год. 45 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначене є порушенням абзацу 1 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та кваліфікується як вчинення правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. (а.с. 6зв-7).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Необхідно зазначити, що згідно статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210--1 цього Кодексу, встановлюються статтею-279--9 цього Кодексу (Розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву).
Частиною 3 статті 210-1КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Так, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглянув начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 і він же наклав адміністративне стягнення відносно позивача. У постанові про накладення адміністративного стягнення встановлено факт порушення ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 07.01.2025 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, не повідомивши про поважність причин неявки.
Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Тобто, враховуючи норми зазначеного чинного законодавства, з метою виклику призовника чи військовозобов'язаного до відповідного ТЦК та СП для уточнення облікових даних та/або проходження медичного огляду особі має бути вручена відповідна повістка.
Як вбачається із матеріалів справи судова повістка позивачу вручена не була, отже ОСОБА_1 не був належно повідомлений про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно зі статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд констатує, що оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ним не було порушено абзац 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. (така правова позиція викладена у Постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 року справа № 396/11/25).
Згідно з довідкою виданою 05.06.2025 № 5/447 т.в.о. начальником штабу заступником командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 04.06.2025 за мобілізацією (по теперішній час) (а.с. 10).
Отже, необхідно зазначити, що в оскаржуваній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, не проаналізовано обставин щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду (коли останній раз проходив та чи проходив його взагалі), не встановлено чи є ОСОБА_1 військовозобов'язаним, не виключеним з військового обліку тощо, не зазначено, чи перебуває ОСОБА_1 на обліку, якщо так, то в якому ТЦК та СП.
Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, відсутні зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.
Відповідно до частини сьомої статті 38КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
В постанові про накладення адміністративного стягнення №Х 12-24/370, відсутнє звернення начальника ТЦК та СП до Сумського РУП ГУНП в Сумській області про розшук та доставку ОСОБА_1 до центру, тобто дата виявлення адміністративного правопорушення (а не порушника) невідома, що унеможливлює врахуванням судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, наданих відповідачем доказів.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов. Враховуючи положення частини 4 статті 159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Тому, дослідивши подані позивачем докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності від 07.01.2025 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП №Х 12-24/370 підлягає скасуванню.
Судові витрати
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за подання позовної заявив сумі 484,48 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 484,48 грн на загальну суму грн 96 коп
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 стаття 132 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання правничої допомоги між позивачем та адвокатом Сумцовим Є.С. був укладений договір про надання професійної правничої допомоги від 04.07.2025.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходячи з критеріїв пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача частково, в сумі 3000 грн. Тому заява представника позивача - адвоката Сумцова Є.С. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 07.07.2025 зупинено стягнення у виконавчому провадженні №77161341, яке здійснюється на підставі постанови № Х 12-24/370 від 07 січня 2025 року, винесеної щодо ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 210 (210-1) Кодексу України про адміністративні правопорушення до ухвалення судового рішення у справі.
Позов ОСОБА_1 задоволено, необхідності у скасуванні заходів забезпечення позову немає, оскільки ними було зупинено виконавче провадження на підставіпостанови, яка після набрання рішенням чинності втрачає законну силу.
Керуючись статтями 7, 9, 10, 210, 245, 247, 251, 280 КУпАП статтями 5-10, 14, 20, 22, 72-79, 139, 205, 211, 229, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії № Х 12 24/370 від 07.01.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у сумі 968 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 96 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя О.В. Лебедь