Справа №:755/17132/25
Провадження №: 2-а/755/632/25
про залишення позовної заяви без руху
"17" вересня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею
171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із такого.
Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, приписи процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.
Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Оскаржувану постанову № Б/1523 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 2101 КУпАП винесено 17 січня 2025 року. Таким чином, десятиденний строк на оскарження такої постанови тривав до 27 січня 2025 року (включно).
Позов подано до суду 09 вересня 2025 року засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС (вхід. від 10 вересня 2025 року, № 53334), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.
Адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови позивач не отримував, про її існування дізнався 17 липня 2025 року із мобільного застосунку «Дія» з матеріалів виконавчого провадження. 21 липня 2025 року адвокатом направлено відповідний адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 ., однак відповіді не надано. Сповіщень про виклик до ТЦК та СП позивач не отримував.
До матеріалів справи долучено паперову копію військово-облікового документу, сформованого за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» 10 липня 2024 року, на ім'я ОСОБА_1 , розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 17 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 , копію постанови старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександрової К. від 16 липня 2025 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 січня
2025 року № Б/1523, копію постанови від 16 липня 2025 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_1 та копію постанови від 24 липня 2025 року про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Суд враховує, що постанова від 16 липня 2025 року про відкриття виконавчого провадження
№ НОМЕР_1 містить ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження в АСВП, в тому числі заяви про відкриття виконавчого провадження з копією оскаржуваної постанови від 17 січня 2025 року
№ Б/1523.
Так з матеріалів справи встановлено, що оспорювана постанова прийнята відповідачем 17 січня 2025 року та направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку. Жодних відомостей про ненадходження на адресу позивача засобами поштового зв'язку, оспорюваної постанови, до позовної заяви позивачем не долучено, зокрема, але не виключно, інформаційної довідки оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» про поштові відправлення на ім'я позивача за період після 17 січня 2025 року із зазначенням інформації про їх статус, в тому числі про причини повернення.
Суд також враховує, що постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено державним виконавцем 16 липня 2025 року, вказана постанова містить ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження в АСВП. Позивач підтверджує факт отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження 17 липня 2025 року, ознайомлення з її змістом та надання доступу до матеріалів виконавчого провадження в системі АСВП.
Також позивач не зазначає причини неможливості безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отримання копії оскаржуваної постанови особисто чи представником, після 17 липня 2025 року і до дати звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Як уже зазначалося раніше, позов про скасування постанови від 17 січня 2025 року № Б/1523 подано до суду 09 вересня 2025 року, тобто майже через два місяці після отримання інформації про притягнення до адміністративної відповідальності та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в АСВП. Позивач не обґрунтовує неможливість звернення до адміністративного суду з позовом про скасування оскаржуваної постанови у встановлений законом десятиденний строк або інший найкоротший строк після 17 липня 2025 року - дати отримання інформації про притягнення до адміністративної відповідальності та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в АСВП.
Суд також враховується, що питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, де вказано на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів обставин, на які посилається позивач.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, з урахуванням визнання судом підстав для поновлення пропущеного строку неповажними у зв'язку із необґрунтованістю, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вказаним вимогам законодавства позивачем до матеріалів адміністративного позову не долучено копії оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 січня 2025 року № Б/1523, обґрунтованого клопотання про витребування доказів також не заявлено.
Також прохальна частина адміністративного позову ОСОБА_1 містить клопотання про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 січня 2025 року № Б/1523 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Суд враховує, що відповідно до частини першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Види заходів забезпечення позову в адміністративній справі передбачено частиною першою статті 151 КАС України.
Суд звертає увагу позивача, що вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову встановлено статтею 152 КАС України.
Таким чином, якщо сформульована позивачем вимога про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі оскаржуваної постанови, є обраним позивачем заходом забезпечення позову, то відповідну обґрунтовану заяву про забезпечення позову слід оформити відповідно до вимог статті 152 КАС України та подати до суду з урахуванням вимог статті 153 КАС України.
Також суд вважає за необхідне наголосити, що до заяви про забезпечення позову також додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір становить 0,3 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за подання заяви про забезпечення позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 908,40 грн.
Таким чином, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову підлягає сплаті судовий збір у сумі 908,40 грн.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Долучена до матеріалів квитанція про сплату судового збору від 09 вересня 2025 року № 9993-9768-6431-8953 не містить відомостей про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, призначення платежу зазначено позивачем: «101 3331200257; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпровський районний суд міста Києва». Суд також враховує, що у випадку одночасної сплати судового збору за подання адміністративного позову та заяви про забезпечення позову у справі, сплачена позивачем сума судового збору є меншою за сукупну суму судового збору, що підлягав сплаті.
За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,
Визнати причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом - неповажними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова