Справа № 755/9542/24
"11" вересня 2025 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу,
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу, які мотивує тим, що 24 серпня 2022 року, о 15 годині 00 хвилин, відповідач ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Suzuki Jimmy», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, по АДРЕСА_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода; характерний запах алкоголю з порожнини рота; неадекватна поведінка. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася у присутності двох свідків. Своїми діями відповідач порушила п. 2.5 ПДР України. Крім того, ОСОБА_1 24 серпня 2022 року, о 15 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем марки «Suzuki Jimmy», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, по АДРЕСА_1, навпроти під'їзду № 1, рухаючись заднім ходом, не впевнилася у безпечності та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Зокрема, ОСОБА_1 залишила місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила п. 2.10 а Правил дорожнього руху України. 14 грудня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва винесено постанову, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП відповідач не мала чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 5 215 грн 33 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, крім того МТСБУ понесло витрати на збір документів та на встановлення розміру відшкодування потерпілій особі у розмірі 1 553 грн 00 коп. Отже, загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 6 768 грн 33 коп.
11 червня 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористалася своїм правом та не направила до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
На підставі ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 14 грудня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва винесено постанову, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 гривень 20 копійок.
За змістом вказаної постанови вбачається, що 24 серпня 2022 року, о 15 годині 00 хвилин, відповідач ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Suzuki Jimmy», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, по АДРЕСА_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода; характерний запах алкоголю з порожнини рота; неадекватна поведінка. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася у присутності двох свідків. Своїми діями відповідач порушила п. 2.5 ПДР України. Крім того, ОСОБА_1 24 серпня 2022 року, о 15 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем марки «Suzuki Jimmy», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, по АДРЕСА_1, навпроти під'їзду № 1, рухаючись заднім ходом, не впевнилася у безпечності та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Зокрема, ОСОБА_1 залишила місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила п. 2.10 а Правил дорожнього руху України.
За нормою частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_1 не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників належного транспорту засобів.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону, який був чинний на момент настання страхового випадку) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Власником транспортного засобу «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 .
05 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди на підставі ст. 35 та п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до звіту № 106/М/2022, складеного 07 вересня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія», вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників пошкодженого колісного транспортного засобу «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 5 215 грн 33 коп.
06 січня 2023 року МТСБУ на рахунок ОСОБА_2 на підставі наказу № 3/669 від 05 січня 2023 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 5 215 грн 33 коп.
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За нормою статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Згідно з положень п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону, який був чинний на момент настання страхового випадку) МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Отже, з огляду на обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати збитки, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортне) страхового бюро України, страхового відшкодування у розмірі 5 215 грн 33 коп., оскільки позивачем доведено факт завдання шкоди відповідачем, що стороною відповідача за відсутності відзиву не заперечувалося, дії відповідача були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, відповідачем не доведено, що шкоду завдано не з її вини, а тому вона є заподіювачем шкоди, тобто особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду, стороною відповідача не спростовано в установленому процесуальним законодавством порядку докази позивача щодо розміру позовних вимог, тому вимога позивача, пред'явлена у порядку регресу до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування за ремонт забезпеченого договором страхування автомобіля, є правомірною.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону, який був чинний на момент настання страхового випадку) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону, який був чинний на момент настання страхового випадку) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, чинним законодавством не передбачено право страховика вимагати відшкодування вартості послуг суб'єкта оціночної діяльності, у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямована на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за сплачену шкоду, а тому суд не вбачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача ОСОБА_1 вартості послуг суб'єкта оціночної діяльності у сумі 1 553 грн 00 коп., тому суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 Цивільного процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3 028 грн 00 коп., який сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 22, 979, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280, 284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму завданої майнової шкоди в розмірі 5 215 гривень 33 копійки та судовий збір у розмірі 3 028 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 8 243 (вісім тисяч двісті сорок три) гривні 33 копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Сторони цивільного процесу:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131, адреса місцезнаходження: 02154, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок № 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.