Справа № 280/8399/20
18 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Кузьмишиної О.М., Ключковича В.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби (Управління Західного офісу Державної аудиторської служби) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція» до Державної аудиторської служби України в особі Західного офісу Держаудитслужби Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» звернулось до суду з позовом до Державної аудиторської служби України в особі Західного офісу Держаудитслужби Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у задоволенні клопотання Західного офісу Держаудитслужби (Управління Західного офісу Державної аудиторської служби) про відстрочення сплати судового збору - відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби (Управління Західного офісу Державної аудиторської служби) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 21 серпня 2025 року в його електронному кабінеті через підсистему “Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.
Згідно висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 06 жовтня 2022 року у справі № 420/10775/21, направлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до наявного у відповідача “Електронного кабінету» в ЄСІТС відповідає вимогам процесуального закону.
Разом з тим, зазначені в ухвалі суду недоліки апеляційної скарги станом на 18 вересня 2025 року апелянтом не були усунуті.
Однією із засад адміністративного судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі, й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Оплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії»).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17р.), Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
В силу п. 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 09 січня 2020 року у справі №1940/1874/18.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що апелянт, в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби (Управління Західного офісу Державної аудиторської служби) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» до Державної аудиторської служби України в особі Західного офісу Держаудитслужби Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.