Справа № 580/8064/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Руденко А.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
09 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Оксененка О.М.,
при секретарі Литвин С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відмовлено у встановленні судового контролю за виконанням постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 16.04.2025 у справі № 580/8064/24 у даній справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; постановити окрему ухвалу за фактом істотного порушення судом першої інстанції норм процесуального права (за текстом апеляційної скарги).
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у задоволенні значеного позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого адміністративного апеляційного суду від 16.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії, згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату основної пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, встановлених Законом України «Про Державний бюджет», провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) основну пенсію у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком, починаючи з 08 лютого 2024 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за період з 01.07.2021 по 07.02.2024, залишено без розгляду.
23.06.2025 до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 580/8064/24 (в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України) (далі по тексту - заява), в якій остання просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення;
- за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у встановленому законом розмірі.
В обґрунтування поданої заяви позивачка зазначила, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області постанову Шостого адміністративного апеляційного суду від 16.04.2025 у справі № 580/8064/24 не виконав. Так, позивачка вважає, що оскільки мінімальна пенсія за віком в Україні у 2024-2025 рр. встановлена в розмірі 2 361 грн, то розмір її основної пенсії має становити 14 166 грн (2361 х 6). Натомість розмір пенсії з надбавками складає 12 728,82 грн, адже відповідач безпідставно застосував при її розрахунку прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2 093,00 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відмовлено у встановленні судового контролю за виконанням постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 16.04.2025 у справі № 580/8064/24 у даній справі.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 16.04.2025, відповідно статті 382 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення суду в справі № 580/8064/24 фактично виконано відповідачем, а позивачка фактично не погоджується із застосованою ГУ ПФУ в Черкаській області величини мінімальної пенсії за віком, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті, та щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, частиною першою вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).
Так, з набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Позивачка в обґрунтування своєї заяви про встановлення судового контролю зазначає про те, що пенсійний орган протиправно здійснив розрахунок пенсії, виходячи із 6 мінімальний пенсій за віком станом на 2024 (2093,00 грн), оскільки станом на 2024-2025 рр. мінімальна пенсія за віком становить 2 361,00 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даній справі під час ухвалення постанови, Шостим адміністративним апеляційним судом від 16.04.2025, яка набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
На виконання постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 16.04.2025 в даній справі, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з якого вбачається, що починаючи з 08.02.2024 пенсія позивачки становить 12 728,82 грн, а саме (а.с.118-119):
- 12 558,00 грн - основний розмір пенсії (2 093,00 грн (прожитковий мінімум станом на січень 2024 року) х 6;
- 170,82 грн - додаткова пенсія, потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно із статтею 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2 093,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн.
При цьому, пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, зокрема, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 16.04.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 08.02.2024 (тобто до 01.03.2024), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб - 2 093,00 грн., що відповідає правовим нормам п. 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Водночас, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №580/8064/24 не містить зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , із застосуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб станом на 2024 та 2025 рр. в розмірі 2 361 грн 00 коп.
У даному випадку вбачається, незгода ОСОБА_1 із застосованою ГУ ПФУ в Черкаській області величиною мінімальної пенсії за віком, для обрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті, під час ухвалення постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 16.04.2025, та щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, а тому не можуть бути підставою для розгляду в порядку ст. 382 КАС України, яка регулює порядок виконання судового рішення.
Між тим, позивачка не позбавлена права для звернення до суду з новим позовом щодо перерахунку пенсії для захисту своїх прав та законних інтересів, відповідно до норм чинного законодавства.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого адміністративного апеляційного суду від 16.04.2025, оскільки зазначене судове рішення виконано відповідачем в повному обсязі, а вимоги позивача, які містяться у заяві можуть бути підставами для нового позовного провадження.
Окрім того, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.
Так, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду.
Таким чином, судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 382, 382-1 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суду - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
О.М. Оксененко
Повний текст виготовлено року 17.09.2025