Справа № 580/2722/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА
17 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Сорочка Є.О.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що під час проходження служби він отримував щомісячну винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», однак відповідач розрахував і виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, без її врахування.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, тому, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в письмовому провадженні на 17.09.2025.
08.07.2025, під № 17062 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
За матеріалами справи, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.08.2024 № 250, позивача, звільненого наказом від 19.08.2024 № 26-РС, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону, з військової служби у запас за п. п. «г» п. 2 ч. 4, з 30.08.2024 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
Наказано виплатити грошову компенсацію за невикористані 15 днів щорічної відпустки за 2023 рік та 3 дні щорічної основної відпустки за 2024 рік та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2023-2024 роки.
Проте, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, розмір яких обчислено без урахування сум винагороди, установленої постановою № 168, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, є додатковою виплатою, розмір якої залежить від певних умов та не є фіксованим, яка виплачується на підставі наказів начальника та лише на період дії воєнного стану, тобто тимчасово. У відповідача були правові підстави не включати її до складу грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки.
Доводи апеляційної скарги позивача. За доводами скаржника, судом першої інстанціїне враховано, що така винагорода мала систематичний характер і нараховувалася позивачу до дня звільнення з військової служби, ця винагорода є невід'ємною складовою місячного грошового забезпечення та має бути врахована при обчисленні спірних виплат. Скаржник також звертає увагу на висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Перш за все, колегії суддів наголошує на тому, що, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України, оскаржуване рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційних скарг.
Згідно з приписами ч. ч. 2, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
У рік звільнення, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, військовослужбовців зі служби, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки, їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови КМУ № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони (п. 3 постанови КМУ № 704).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до положень пункту 2 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
За п. 16 розділу І Порядку № 260, виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з п. 6 розділу ХХХІ Порядку № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пункт 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, вносилися зміни, які не впливають на вирішення цієї справи.
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», передбачені Порядком № 260, зокрема, розділами XXXIV, ХХХV, XXXVII.
При цьому, норми ч. 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.
Такими нормативно-правовими актами є постанова №704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.
Тобто, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Колегія суддів вважає, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260, не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми, до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому, при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Тож, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, колегія суддів дійшла висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки.
Така позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23.
Що стосується умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, то Верховний Суд у справі № 240/32125/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260, не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому, при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувалася позивачу (сторонами протилежного не наведено та не зазначено про неотримання такої винагороди, за умови, що позивач наголошує, що її отримував), колегія суддів вважає, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
Колегія суддів вважає, що спір щодо нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди за постановою № 168, відсутній у межах даного спору та не заперечується сторонами, натомість, спір виходить з позиції відповідача що підтверджує неможливість її врахування, як розрахункової величини для обчислення суми грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Верховний Суд в постановах від 07.11.2024 у справі №240/23909/23, від 06.12.2024 у справі №240/12225/23, від 19.12.2024 у справі №580/3483/24, від 10.04.2025 у справі №240/2078/24, від 10.04.2025 у справі № 420/35446/23 та від 10.04.2025 у справі №380/10576/23 та інших не знайшов підстав для відступу від цього правового висновку.
Колегія суддів зазначає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є видом додаткового грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується під час дії воєнного стану і має постійний характер виплати (за умови її виплати). Відтак, вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпусток.
За висновком колегії суддів, додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, включається до грошової компенсації за невикористані дня оплачуваної відпусток, проте не включається до однорозавої грошової допомоги при звільненні, на оздоровлення; середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні. (постанова КАС ВС від 31.01.2025 № 460/2645/24, від 10.12.2024 № 580/9551/23, від 23.09.2024 № 240/32125/23).
Зважаючи на наведену правову позицію Верховного Суду, яка є застосованою до спірних правовідносин, відповідач при обчисленні розміру таких виплат (компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки), повинен був урахувати суму винагороди, за умови отримання позивачем її перед звільненням. (постанова КАС ВС від 23.04.2025 у справі № 580/769/23).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 при виплаті грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобовґязати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, з урахуванням вже виплачених сум.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Є.О. Сорочко
Я.М. Василенко