Справа № 548/1772/23
Провадження №1-кп/548/41/25
(повний текст)
18 вересня 2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12023175590000050 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володарськ-Волинський, Житомирська область, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня, який на момент вчинення кримінального проступку займає посаду розвідник -оператора 3 розвідувального зводу розвідувальної роти у військовій частині НОМЕР_1 , військове звання солдат, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолтініх дітей та осіб з інвалідністю не має, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_5
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд визнав доведеним, те, що у березні 2023 року, ОСОБА_5 , вирішив придбати посвідчення водія в мережі інтернет, з метою його подальшого використання. В подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи свій протиправний умисел направлений на пособництво у підробленні посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в мережі інтернет на сторінці «Телеграм» за попередньою змовою з невстановленою особою, надіслав невстановленій особі власну фотокартку та особисті ідентифікаційні дані, та в подальшому вказана невстановлена особа виготовила та за допомогою поштового зв?язку передала ОСОБА_5 посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нанесеною фотографією обличчя ОСОБА_5 .
У придбаному ОСОБА_5 бланку посвідченні водія, серії НОМЕР_2 , на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК «Україна» Зам. 21-3230. 2023 р. І кв.», заповнений на ім'я ОСОБА_5 , не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу, що підтверджується висновком експерта № СЕ-19/117-23/5727-ДД від 07.04.2023 року.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, і яке надає права з метою його використання, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченогоч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
30.03.2023 року близько о 12.00 год. ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час керування автомобілем марки «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_3 , в м. Хорол по вул. Ватутіна, Лубенського району, Полтавської області, був зупинений працівниками СРПП ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за порушення правил дорожнього руху.
В подальшому ОСОБА_5 пред'явив працівника СРПП ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області , надав завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_5 , використавши в такий спосіб завідомо підроблений документ.
Таким чином ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використанні завідомо підробленого документа.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за вищевикладених обставин. Щиро кається. Засуджує свою протиправну поведінку.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та йому роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК Українивизнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані упередбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 повинен нести відповідальність за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки використав завідомо підроблений документ.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у пособництві в підробленні офіційного документа (посвідчення водія), яке видається установою, і яке надає права з метою його використання, ОСОБА_5 вичнив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа (водійського посвідчення), ОСОБА_5 вичинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_5 (раніше не судимий, має молодий вік), обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить визнання винуватості за вчинене суспільно небезпечне діяння, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття; обставин, які обтяжують його покарання, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті надати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_5 , наявності обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України. Таке покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, зможе забезпечити досягнення передбаченої законом мети, справити достатній виправний вплив на обвинуваченого та стримати від можливого вчинення нових кримінальних правопорушень.
Визначаючи розмір штрафу, який має бути призначений обвинуваченому, суд враховує встановлені судом обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який був достатньо ясним і передбачуваним для ОСОБА_5 і який він не міг не усвідомлювати.
Призначене покарання у виді штрафу, на переконання суду, надасть обвинуваченому змогу довести своє виправлення, стати корисним для суспільства, а також справить на нього належний виховний вплив щодо недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в подальшому.
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Остаточне покарання для обвинуваченого слід визначити на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_5 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 371, 373 376, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання
за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п"ять тисяч сто ) грн. на користь держави ;
за ч. 4 ст.358 КК України -у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят ) грн. на користь держави ;
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п"ять тисяч сто ) грн. на користь держави.
Речовий доказ:
- ком-пакт диск із відеозаписом, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12023175590000050 ;
- посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_5 приєднано до матеріалів кримінального провадження - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володарськ-Волинський, Житомирська область, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь держави 1510,24 грн за проведення судової експертизи.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.
ГоловуючийОСОБА_1