Справа № 640/4554/21 Суддя (судді) першої інстанції: Плеханова З.Б.
16 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
У лютому 2021 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021 про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено:
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021 про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач наполягає на тих підставах, які були мотивами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
17 червня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С», в якому позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача відхилити. Позивач зазначає про відсутність будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2019 між позивачем і компанією BRADAS Sp z о. о. Splka komandytowa, Poland (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт № 019PL щодо поставки товару (хомутів для шлангів, частин поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садових та промислових шлангів, фітингів, садових інструментів, муфт тощо) на митну територію України на умовах Інкотермс FCA.
12 лютого 2021 року ТОВ «Компанія Ліо С» з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту товару оформлено та подано до Київської митниці ДФС митну декларацію № UA100300/2021/003359 від 12.02.2021 р., в якій задекларовано митну вартість товару в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1).
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу позивачем було надано наступні документи: КОНТРАКТ № 019PL від « 01» листопада 2019 року між ТОВ «КОМПАНІЯ ЛІО С», Україна, м. Київ і BRADAS Sp z о.о. Spotka komandytowa, Poland , доповнення 1 від 01.11.2019; доповнення 2 від 25.04.2020, доповнення 3 від 14.05.2020 , доповнення 4 від 03.06.2020, доповнення 5 від 03.07.2020, доповнення 6 від 26.11.2020, інвойс EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р ; переклад інвойсу EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р. ; пакінг-лист (специфікація) до інвойсу EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р.; експортна митна декларація Республіки Польща № 21PL331020E0112554 від 10-02-2021р. ; сертифікат походження № PI.MKAL 0358964 від 10-02-2021р .; сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AR 0404041 від 10-02-2021р. ; заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 № 03 від 03.02.2021 р.; довідка про транспортні витрати від 08.02.2021 на заявку № 023 від 03.02.2021 р. рахунок на сплату транспортування вантажу М 22 від 08-02-2021 на суму 43000 грн.; CMRA М 760971 (міжнародна транспортна декларація) від 09-02-21.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Київською міською митницею ДФС прийнято рішення № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р. про коригування митної вартості товарів за другорядним методом 2 ґ - резервного методу.
Підставами для коригування митної вартості товару у вказаному рішенні зазначено:
1) Прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки.
2) Відповідно до п.6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця загрузки, на навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження.
3) Не надана рахунок-проформа згідно з п. 8.2 Контракту № 019PL.
4) До митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування.
5) Заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою.
Як убачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Тому відповідно до ч.2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимогам ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений ч3 ст. 53, п2 ч.2 ст. 255 МК України, декларантом не надано всі запитувані додаткові документи, а надані додатково, не усувають виявлених розбіжностей. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ шляхом електронного зв'язку. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар №1 митна декларація від 01.09.2020 № UA807170/2020/442233 (вартість товару згідно джерела інформації - 2.71 USD/кг.); товар №3 митна декларація від 15.07.2020 № UA500080/2020/13043 (вартість товару згідно джерела інформації - 2.17 USD/кг). товар №14 митна декларація від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (вартість товару згідно джерела інформації - 3.87 USD/кг). товар №19 митна декларація від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (вартість товару згідно джерела інформації - 4,97 USD/кг). товар №20 митна декларація від 31.07.2020 № UA100300/2020/415029 (вартість товару згідно джерела інформації - 5.59 USD/кг). товар №22 митна декларація від 13.10.2020 № UA100300/2020/421115 (вартість товару згідно джерела інформації - 3.97 USD/кг).
Натомість декларацію № UA100300/2021/003359 від 12.02.2021 р. було скасовано та заповнено нову митну декларацію (після коригування ) №UA100300/2021/003426 від 12.02.2021 р.
Розмір суми коригування митної вартості (вартість позову) згідно відповідного рішення про коригування митної вартості товарів № UA100300/2021/000260/2 від 12.02.2021р. складає 43074,63 грн. ( сорок три тисячі та сімдесят чотири гривні та 63 копійки) (детально 6096,91 грн. мито та 36977,72 грн. ПДВ).
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що ТОВ «КОМПАНІЯ ЛІО С» надано відомості щодо ціни товару відповідно до вимог зовнішньоекономічного контракту. Разом із цим, відповідачем не наведено жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості.
Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції вважав помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.
Також суд зауважив, що при вирішенні спору по суті не враховує посилання митного органу на наявність у митного органу інформації про імпортування подібних (аналогічних) товарів за вищою митною вартістю, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). Разом із тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог частин четвертої та п'ятої статті 58 МК України.
Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
У силу вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У відповідності до частин першої, другої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
У той же час, у частині п'ятій статті 53 Митного кодексу України встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно частини третьої статті 53 МК України.
Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, вказаний метод не підлягає застосуванню, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як свідчать матеріали справи, для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № UA100300/2021/003359 від 12.02.2021, в якій задекларовано митну вартість товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією надано до митного органу, документи, які передбачені частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: КОНТРАКТ № 019PL від « 01» листопада 2019р . між ТОВ «КОМПАНІЯ ЛІО С», Україна, м. Київ і BRADAS Sp z о.о. Spotka komandytowa, Poland , доповнення 1 від 01.11.2019; доповнення 2 від 25.04.2020, доповнення 3 від 14.05.2020 , доповнення 4 від 03.06.2020, доповнення 5 від 03.07.2020, доповнення 6 від 26.11.2020, інвойс EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р ; переклад інвойсу EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р. ; пакінг-лист (специфікація) до інвойсу EX/HU/32/2021 від 08-02-2021 р. ; експортна митна декларація Республіки Польща № 21PL331020E0112554 від 10-02-2021р. ; сертифікат походження № PI.MKAL 0358964 від 10-02-2021р .; сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AR 0404041 від 10-02-2021р. ; заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 № 03 від 03.02.2021 р. ; довідка про транспортні витрати від 08.02.2021 на заявку № 023 від 03.02.2021 р. рахунок на сплату транспортування вантажу М 22 від 08-02-2021 на суму 43000 грн.; CMR М 760971 (міжнародна транспортна декларація) від 09-02-21.
Однак, не зважаючи на вказане, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, неможливість встановити умови оплати за товар, відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Як наслідок, спірним рішенням про коригування митної вартості товарів № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021, яке обґрунтоване наступним: декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість, отже не можливе застосування основного методу визначення митної вартості за ціною зовнішньо - економічного контракту.
Так, у спірному рішенні митний орган дійшов до висновку, що: в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме:
1)Прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки.
2)Відповідно до п.6 зовнішньоекономічного контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця загрузки, на навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження.
3)Не надана рахунок-проформа згідно з п. 8.2 Контракту № 019PL.
4)До митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування.
5) Заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар №1 митна декларація від 01.09.2020 № UA807170/2020/442233 (вартість товару згідно джерела інформації - 2.71 USD/кг.); товар №3 митна декларація від 15.07.2020 № UA500080/2020/13043 (вартість товару згідно джерела інформації - 2.17 USD/кг). товар №14 митна декларація від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (вартість товару згідно джерела інформації - 3.87 USD/кг). товар №19 митна декларація від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (вартість товару згідно джерела інформації - 4,97 USD/кг). товар №20 митна декларація від 31.07.2020 № UA100300/2020/415029 (вартість товару згідно джерела інформації - 5.59 USD/кг). товар №22 митна декларація від 13.10.2020 № UA100300/2020/421115 (вартість товару згідно джерела інформації - 3.97 USD/кг).
Декларацію № UA100300/2021/003359 від 12.02.2021 було скасовано та заповнено нову митну декларацію (після коригування) № UA100300/2021/003426 від 12.02.2021.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості № UA100300/2021/000260/2 від 12.02.2021, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не дав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Розмір суми коригування митної вартості (вартість позову) згідно відповідному рішенню про коригування митної вартості товарів № UA100300/2021/000260/2 від 12.02.2021 складає 43074,63 грн.
Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 контракту на кожну окрему поставку товару в специфікаціях будуть зазначені кількість, розважування товару. Ціна, сортність та кількість товару на кожну поставку зазначається в специфікаціях до даного контракту. В загальному випадку такою специфікацією є рахунок-фактура на партію товару. 3.1.3 Походження товару буде визначатися додатковими угодами до контракту або свідоцтвом про походження, виданого Продавцем.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛІО С» при митному оформленні товарів надано Апелянту рахунок-фактуру на партію товару - інвойс EX/HU/32/2021 від 08-02-2021, тобто Товариством надано відомості щодо ціни товару та митного оформлення у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту, тоді як відповідачем не наведеного жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості імпортованого товару.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що окремий обов'язковий документ як то рахунок-проформа відсутній у списку документів, що підтверджує митну вартість згідно п.2 ст.53 МК України, окрім цього посилання апелянта на те, що позивач не надав рахунку-проформи, колегія суддів до уваги не бере, оскільки таким рахунком і є поданий позивачем до митного оформлення інвойс. Доказів того, що рахунок-проформа має бути за іншою формою чи має чітко встановлену форму відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Доводи апелянта про те, що прайс-лист не містить інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що прайс-лист є документом довільної форми, а чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів. Разом з цим, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо валюти розрахунку та умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Щодо твердження апелянта про те, що до митного оформлення не надано документи підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) та складова митної вартості як страхування то колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт, позаяк, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. Однак, митним органом цього зроблено не було.
З приводу не надання декларантом до митного оформлення доказів на підтвердження наявності/відсутності сплати ліцензійних платежів за користування торгівельною маркою BRADAS, колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.
Вказані платежі не включені до митної вартості, доказів зворотного апелянтом не надано, з огляду на що, посилання апелянта на ці обставини, як підстави для коригування митної вартості, колегія суддів вважає необґрунтованими. Крім цього, визначення терміну поставки FCA не включає ліцензійні платежі за торгову марку, а роялті можуть виставлятись тримачем торгової марки, проте до митної вартості такі витрати не відносяться.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Колегією суддів встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.
Крім цього, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Київська митниця, як відокремлений структурний підрозділ Державної митної служби України протиправно відмовила позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 колегія суддів зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, які не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач подав митному органу усі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують, у наданих декларантом документах суд не виявив розбіжності, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем під час митного оформлення та на вимогу відповідача надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скасування рішення Київської митниці № UА100300/2021/000260/2 від 12.02.2021 про коригування митної вартості товарів, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛІО С» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма