Справа №278/1715/25
18 вересня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Житомирського районного суду Житомирської області кримінальне провадження № 12025060610000090 від 18 березня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березівка Житомирського району Житомирської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-
10.04.2025 року до Житомирського районного суду Житомирської області надійшов вказаний обвинувальний акт, з якого вбачається наступне.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.02.2023 у справі № 577/647/23, яка набрала законної сили 21.02.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою невиконання постанов суду в частині позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконував постанови суддів що набрали законної сили, за наступних обставив.
Так, у ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.02.2023 у справі №577/647/23, що набрала законної сили 21.02.2023, та будучи ознайомлений з нею, виник злочинний умисел, спрямований на її невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, 25.07.2023 о 00 годині 19 хвилин на 160 кілометрі автодороги Київ-Чоп, ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Житомирського районного суду від 27.09.2023 у справі № 278/3606/23, яка набрала законної сили 10.10.2023, та якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на невиконання постанови Житомирського районного суду від 27.09.2023 у справі №278/3606/23, яка набрала законної сили 10.10.2023, в частині позбавлення права керування транспортним засобом, ОСОБА_4 , 01.04.2024 о 21 год 05 хв на 162 кілометрі автодороги Київ-Чоп, в с. Болярка Житомирського району, керував з ознаками наркотичного сп'яніння транспортним засобом марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами (правопорушення вчинено повторно протягом року), чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 20.05.2024 у справі № 278/2020/24, яка набрала законної сили 31.05.2024, та якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на невиконання постанов суду, в частині позбавлення права керування транспортним засобом, 18.03.2025 о 12 год 42 хв по під'їзній дорозі до с. Рудня Пошта з с. Заможне Житомирського району Житомирської області, керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 не увімкнувши ближнє світло фар чи денні ходові вогні п. 9.8 в ПДР, та не пред'явив для перевірки реєстраційні документи на транспортний засіб та порушив п. 2.1 б) ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4297702 від 18.03.2025, та якою накладено штраф в розмірі 425 грн, тим самим умисно не виконуючи постанови суду, що набрали законної сили в частині позбавлення права керування транспортним засобом.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке кваліфікується як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.
У судовому засіданні прокурор просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити міру покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
У судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив суворо не карати, а саме: застосувати до нього покарання у виді штрафу або звільнити від відбування покарання з випробуванням.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями самого обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що дійсно мали місце обставини, зазначені в обвинувальному акті, а також зібраними на нього характеризуючими матеріалами.
За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його умисні дії за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, не встановлені.
Суд, враховує, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; раніше не судимий; є військовослужбовцем за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , щодо якого наразі відкрито кримінальне провадження за фактом вчиненням ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебував; внаслідок вчиненого ним злочину не заподіяно майнової шкоди та негативних наслідків; має позитивну характеристику з місця проживання; не працює, у зв'язку з чим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та призначає останньому міру покарання в межах санкції статті та вважає за доцільне застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Кримінальним правопорушенням шкоди не завдано. Цивільний позов не заявлявся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Розмір пропонованої винагороди викривачу відсутній.
Процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.
Пропонована винагорода викривачу у кримінальному провадженні відсутня.
Керуючись ст.ст. 128, 349, 369-371, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1