Справа № 560/1505/25
18 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши звіт по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №560/1505/25, яке набрало законної сили 22.05.2025, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022-2024 роки, виходячи із розмірів грошового забезпечення, перерахованого із урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
До суду надійшла заява представника позивача, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі, у зв'язку із його невиконанням.
Ухвалою суду зобов'язано військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №560/1505/25 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 надати до суду у десятиденний строк після отримання цієї ухвали паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника військової частини НОМЕР_1 .
Відповідач надав до суду звіт, в якому зазначив, що додаткова винагорода носить тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану.
ОСОБА_1 додаткова винагорода виплачувалася лише у період з березня 2022 року по вересень 2023 року за виконання бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань щомісячно, тобто виплата була тимчасовою (непостійною).
ОСОБА_1 при звільненні була виплачена компенсація за 98 днів невикористаної щорічної основної відпустки та 42 дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2024 роки.
При розрахунку компенсації за невикористанні дні відпустки використовувалося грошове забезпечення за останньою займаною штатною посадою, при цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Суд звертає увагу на те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, тому вона повинна була входити до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини) з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.
Суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі №240/32125/23, де суд касаційної інстанції зазначив, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №240/23909/23.
Верховним Судом визначено, що, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Таким чином, враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, суд вважає, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
Відповідно до ч.2 ст.382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зазначає, що оскільки рішення суду не виконане, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по цій справі та на підставі частини 11 статті 382-3 КАС України вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту.
Крім цього, відповідач не надав суду паспортні дані на керівника (командира військової частини НОМЕР_1 ) та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), що потрібно при вирішенні питання накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу за не виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 254, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 по справі №560/1505/25.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати суду: 1) звіт про виконання судового рішення у справі №560/1505/25 з доказами на його підтвердження; 2) паспортні дані на керівника (командира військової частини НОМЕР_1 ) та реєстраційний номер його облікової картки платника податків (РНОКПП).
Встановити новий строк подання звіту - 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити військовій частині НОМЕР_1 , що звіт про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам ст.382-2 КАС України та про відповідальність керівника у випадку відмови у прийнятті звіту відповідно до ч.3 ст.382-2 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя Я.В. Драновський