Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 вересня 2025 року справа № 520/4372/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській
області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа №520/4372/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №520/4372/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2025 №ФХ127030 з 01.02.2023.
Вказане рішення набрало законної сили 19.06.2025.
Позивач за допомогою системи "Електронний суд" надіслав заяву у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зобов'язання відповідача подати протягом 15 днів з дня набрання ухвалою законної сили звіту про виконання судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що до цього часу пенсійним органом жодних дій щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №520/4372/25 не здійснено і, як наслідок, зазначене рішення суду не виконано у повному обсязі, а саме: не здійснено з 01.02.2023 виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
На підтвердження зазначеного надає лист ГУ ПФ України в Харківській області від 04.08.2025.
При постановленні ухвали суд виходив з наступного.
Приписами частини 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно зі статтею 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1-2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, правовий аналіз вказаних положень статей 382, 382-1 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Крім того, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного вбачається, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
Так, позивачем на підтвердження ухилення відповідача від виконання судового рішення надано лист ГУ ПФ України в Харківській області від 04.08.2025, з якого вбачається, що на виконання рішення у даній справі пенсійним органом проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 з обмеженням максимального розміру. Також зазначено, що оскільки за матеріалами пенсійної справи позивачу призначено пенсію до 12.04.2023, підстави для проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.
Водночас, суд звертає увагу, що предметом розгляду даної справи була протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягала у нездійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2025 №ФХ127030.
Слід зауважити, що проведення перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2025 №ФХ127030 з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром не було предметом судового розгляду у даній справі.
Відтак, докази, надані позивачем не є належним підтвердженням ухилення відповідача від виконання судового рішення у даній справі.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту того, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення у цій справі.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №520/4372/25.
На підставі викладеного та керуючись статтями 248, 370, 372, 382 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №520/4372/25 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА