18 вересня 2025 року Справа № 480/454/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/454/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби у Сумській області, і просить суд:
- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в частині вирішення питання щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України на підставі статті 21 Закону Україна «Про громадянство України» ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 22.11.2024 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України на підставі статті 21 Закону Україна «Про громадянство України» ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.11.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідку на постійне проживання в України видану органом 5901, серія НОМЕР_1 .
16.02.2018 подав Сумського районного відділу УДМС у Сумській області заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство». До заяви додав зобов'язання припинити іноземне громадянство, копію свідоцтва про народження батька, копію свідоцтва про народження своє, копію паспорта громадянина рф та копію посвідки на постійне проживання в Україні.
20.04.2018 отримав довідку, відповідно до якої зазначено, що 28.03.2018 ОСОБА_1 набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» та 10.04.2018 документований тимчасовим посвідченням. Громадянин ОСОБА_1 подав зобов'язання протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України припинити громадянство рф та подати до органу, що прийняв рішення про набуття ним громадянства України документ про припинення ним громадянства рф, виданий уповноваженим на те органом цієї держави. Довідка видана для пред'явлення до Генерального Консульства рф в м. Харкові.
На початку травня позивач подав у Генеральне Консульство рф заяву про припинення його громадянства рф, але отримав відмову у прийнятті документів у зв'язку із відсутністю у нього оригіналу паспорта громадянина рф.
Розуміючи, що спливає дворічний строк для подання заяви про припинення громадянства рф, зібравши всі необхідні документи, позивач не зміг звернутися до Генерального Консульства рф в Україні із заявою про вихід із громадянства російської федерації, оскільки у зв'язку з карантинними заходами внаслідок поширення Covid-19 російські закордонні установи довгий час не здійснювали прийом громадян.
30.09.2020 позивач склав заяву, яка засвідчена нотаріусом, адресована Генеральному Консулу рф в Україні, відповідно до якої заявив, засвідчив та ствердив, що відповідно до ст.19 Закону рф «Про громадянство РФ» просив припинити його громадянство рф у зв'язку із набуттям громадянства «України». Зазначену заяву, разом з довідкою з УДМС та оригіналом паспорта громадянина рф поштою направив в генеральне консульство рф.
02.10.2020 до УДМС в Сумській області надійшов лист № 3563 від Генерального Консульства рф, відповідно до якого документи подані ОСОБА_1 , в тому числі і паспорт, повернуті, оскільки заява мала бути подана особисто, а не поштою. Також повідомлено, що консульство поступово відновлює роботу та для візиту особа повинна здійснити попередній запис на прийом. Оскільки записатись до консульства було нереально та були лише посилені карантинні заходи в України через коронавірус, 11.11.2020 ОСОБА_1 повторно направив до консульства заяву про припинення громадянства рф, але відповіді на лист так і не отримав.
Втретє позивач особисто звернувся до консульства рф 07.02.2022, де йому повідомлено, що враховуючи, що він проживає на території України, то має отримати паспорт рф та здати його разом із документами, та 07.02.2022 йому виданий паспорт рф 51№ НОМЕР_2 , виданий ГК росії Харків.
Зазначає, що вчетверте звернувся до Генерального Консульства рф 22.02.2022, де подав заяву на припинення громадянства рф, довідку УДМС, паспорт рф та заяву згоду посвідчену нотаріально, відповідно до якої заявив, засвідчив та ствердив, що надав згоду своїй матері ОСОБА_2 , громадянці рф зняти його з реєстрації, але у прийнятті документів було відмовлено.
22.05.2023 на заяву позивача відповідачем надано відповідь про те, що тимчасове посвідчення видане ОСОБА_1 буде дійсним до закінчення строку воєнного стану, введеного на території України. Також проінформовано, що станом на 22.05.2023 рішення про оформлення ОСОБА_1 набуття громадянства України за територіальним походженням не скасовано та є чинним.
Однак у подальшому 17.12.2024 позивачем поштою отримано Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до якого вказано «22.11.2024 Управлінням ДМС у Сумській області прийнято рішення про скасування рішення щодо оформлення набуття громадянства за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» від 28.03.2018.
Із відповіді на адвокатський запит йому стало відомо, що 22.11.2024 в УДМС в Сумській області складено та затверджено подання про скасування рішення про оформлення громадянства України ОСОБА_1 з підстави відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України», а саме: невиконання зобов'язання припинити іноземне громадянство. Прийняте рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 28.03.2018 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 скасувати у зв'язку із тим, що громадянство України було набуто та не виконано зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Позивач зазначає, що він постійно вчиняв всі необхідні дії для отримання громадянства України, а вихід із громадянства іншої держави не міг бути здійснений від обставин, що не залежали від нього. Відтак, на думку позивача, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, зокрема прийняття посольством рф в Україні заяви ОСОБА_1 про вихід з громадянства російської федерації в межах дворічного строку з моменту набуття громадянства України, військової агресії російської федерації проти України та розірвання у зв'язку із цим будь-яких дипломатичних відносин з країною агресором, вжиття ОСОБА_1 активних дій з метою завершення даної процедури, позивачем не отримано документ про припинення іноземного громадянства з незалежних від нього обставин, а отже оскаржуване рішення відповідача є протиправним, а дії відповідача суперечать принципу пропорційності, обґрунтованості та вчинені без врахування всіх фактичних обставини справи, а тому є підстави для задоволення позову.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/454/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування рішення. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав і просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним правомірно прийнято рішення від 22.11.2024 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України на підставі статті 21 Закону Україна «Про громадянство України» ОСОБА_1 , оскільки з моменту подання позивачем зобов'язання припинити іноземне громадянство, позивач жодних документів про припинення громадянства рф не подав. У зв'язку з вказаним відповідач стверджує, що позивач не виконав зобов'язання припинити громадянство російської федерації.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
16.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до УДМС у Сумській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, в порядку ст. 8 Закону України «Про громадянство» і взяв на себе зобов'язання щодо виходу з громадянства російської федерації (а.с.15-16).
Рішенням УДМС у Сумській області від 28.03.2018 позивача прийнято до громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону та 04.04.2018 документовано тимчасовим посвідченням громадянина України серії НОМЕР_3 , терміном дії до 28.03.2020.
22.11.2024 УДМС у Сумській області прийнято рішення щодо скасування рішення про оформлення громадянства України ОСОБА_1 на підставі статті 21 Закону України «Про громадянство України» у зв'язку із невиконанням зобов'язання припинити іноземне громадянство, а незалежних від особи причин неотримання документа припинення іноземного громадянства немає.
Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалась між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 25 Конституції України визначає, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України від 18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України".
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-III) для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом з заявою (клопотанням) про набуття громадянства іноземець подає зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України.
Вимогами абз. 12 ст. 1 Закону №2235 передбачено, що зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Таким чином, саме на позивача покладається обов'язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття громадянства.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України».
При цьому, разом із встановленим переліком документів, позивач подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, в якому зазначив про те, що:
- зобов'язується протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство рф;
- подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф;
- уразі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф, зобов'язується подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави (а.с. 16 зворотній бік).
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про громадянство України», датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Відтак, з 28.03.2018 по 28.03.2020 включно, у позивача виник правовий обов'язок щодо виходу з іноземного громадянства і подання відповідних доказів до органів ДМС України.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно з положенням статті 17 вказаного Закону громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
За приписами статті 19 Закону № 2235-ІІІ підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 2235-ІІІ, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Тобто, ч. 1 вказаної статті містить норму, якою прямо передбачено, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України є, окрім іншого, факт невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (далі - Порядок № 215).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 215 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Відповідно до пункту 88 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:
а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;
б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
Відповідно до п. 96 Порядку №215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.
Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом «б» пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.
Згідно з п. 97 Порядку №215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником.
Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
Суть спору полягає у визначенні правомірності скасування відповідачем рішення про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням.
Як встановлено з матеріалів справи, рішенням УДМС у Сумській області від 28.03.2018 позивача прийнято до громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону та 04.04.2018 документовано тимчасовим посвідченням громадянина України серії НОМЕР_3 , терміном дії до 28.03.2020.
Згідно з положеннями статті 1 Закону № 2235-III іноземець в разі набуття громадянства України зобов'язаний припинити іноземне громадянство, подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.
У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Як вже зазначалося судом, позивач 16.02.2018 подав Сумського районного відділу УДМС у Сумській області заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство».
При цьому, разом із встановленим переліком документів, позивач подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, в якому зазначив про те, що:
- зобов'язується протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство рф;
- подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф;
- у разі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф зобов'язується подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач був ознайомлений, що в разі невиконання ним поданого зобов'язання, громадянство України буде скасовано на підставі статті 21 Закону № 2235-III.
Суд звертає увагу на те, що, позивач набув громадянство України 28.03.2018 та до 28.03.2020 повинен був надати до органу міграційної служби підтвердження виконання зобов'язання взятого на себе, щодо припинення іноземного громадянства, в даному випадку громадянства - рф.
Щодо посилання позивача у позовній заяві на те, що ним постійно вчинялися всі необхідні дії для отримання громадянства України, а вихід із громадянства іншої держави не міг бути здійснений від обставин, що не залежали від нього, суд зазначає таке.
Питання застосування норми права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №280/7910/20, де судом звертається увага позивача на те, що якщо він і вважав наявність незалежної від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, то повинен був у будь-який спосіб повідомити про це відповідача.
Разом із тим, позивач не подав декларацію про відмову від іноземного громадянства в межах дворічного строку, як це прямо передбачено законодавством України.
При цьому, посилання позивача про те, що останній неодноразово звертався з метою з'ясування можливості подання декларації до УДМС, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження подання такої декларації або відмови у її прийнятті позивачем надано не було.
Таким чином, за встановлених обставин, суд приходить до висновку щодо наявності належних доказів та підстав для прийняття відповідачем оскарженого рішення.
У частині доводів щодо введення обмежувальних заходів, пов'язаних з COVID-19, суд зазначає, що карантин на території України було встановлено з 12.03.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 з 17.06.2021 встановлено зелений рівень епідемічної небезпеки, а рішення про набуття позивачем громадянства України скасовано 22.11.2024.
Отже, на переконання суду, позивач мав достатньо часу, щоб подати до компетентних органів іноземної держави на території України заяву про вихід з громадянства російської федерації, відповідно до законодавчо визначеного порядку.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів існування законних підстав, передбачених статтею 21 Закону № 2235-ІІІ для скасування рішення про оформлення позивачу громадянства України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька