про повернення позовної заяви
04 вересня 2025 року м. Київ № 320/39937/25
Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним дії, розпорядження та скасування конкурсу та результатів конкурсу,
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами:
- визнати протиправними та скасування конкурсу і результатів конкурсу з призначення управителя багатоквартирними будинками Дніпровського району м. Києва, про визнання протиправним та скасування Розпорядження №71 від 07.02.2025 про призначення управителя, визнання недійсним та анулювання договору №122 від 12.02.2025 року про надання послуги з у правління багатоквартирним будинком Набоки 4, та розглянути адміністративний позов за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (учасників) справи;
- визнати протиправними дії і розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирними будинками та скасувати результати конкурсу з призначення управителя багатоквартирними житловими будинками Дніпровського району м. Києва від 04.02.2025;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №71 про призначення управителя 742 багатоквартирними житловими будинками Дніпровського району м. Києва від 07.02.2025;
- визнати недійсним (анулювати) договір Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №122 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 від 12 лютого 2025 року та зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію утриматися від дій щодо нав'язування управителя без рішення співвласників..
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями передано дану справу для розгляду судді Щавінському В.Р.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Частиною 1 статті 21 КАС України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те. що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги, зокрема, щодо:
- визнати протиправними та скасування конкурсу і результатів конкурсу з призначення управителя багатоквартирними будинками Дніпровського району м. Києва, про визнання протиправним та скасування Розпорядження №71 від 07.02.2025 про призначення управителя, визнання недійсним та анулювання договору №122 від 12.02.2025 року про надання послуги з у правління багатоквартирним будинком Набоки 4, та розглянути адміністративний позов за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (учасників) справи;
- визнати протиправними дії і розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирними будинками та скасувати результати конкурсу з призначення управителя багатоквартирними житловими будинками Дніпровського району м. Києва від 04.02.2025;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №71 про призначення управителя 742 багатоквартирними житловими будинками Дніпровського району м. Києва від 07.02.2025;
- визнати недійсним (анулювати) договір Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №122 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком 4 по вулиці Сергія Набоки від 12 лютого 2025 року та зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію утриматися від дій щодо нав'язування управителя без рішення співвласників.
Суд звертає увагу, що вказані правовідносини між позивачем та відповідачем не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій.
Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та відсутні належні та допустимі докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
При цьому, суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та відсутні належні та допустимі докази, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
- даному випадку підстави для застосування положень статті 172 КАС України відсутні.
З огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 2034 7/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, c. 1502-3, nn. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія А, N 316-В, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, N 93, сс. 24-25, п. 57).
У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду “за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі “Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), n. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним дії, розпорядження та скасування конкурсу та результатів конкурсу, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.