ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" вересня 2025 р. справа № 300/5180/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єрмоленко Лілія Володимирівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови у задоволенні заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання розглянути заяву із прийняттям відповідного рішення, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Єрмоленко Лілія Володимирівна (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Єрмоленко Л.В.), 22.07.2025 звернувся в суд із цим адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач, центр комплектування, уповноважений орган, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання протиправною відмови у задоволенні заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання розглянути заяву із прийняттям відповідного рішення.
Підставою звернення до суду, на переконання позивача, є протиправна відмова відповідача, оформлена протоколом №22 віл 29.05.2025, у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в той час, як він є особою, яка не підлягає мобілізації на підставі статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 подав на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII (надалі по тексту також - Закон №3543-XII), як особи які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю. За результатами розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення оформлене протоколом №22 від 29.05.2025 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення, спірне рішення), яким відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, у зв'язку з наявністю інших військовозобов'язаних осіб, які мають здійснювати догляд за особою з інвалідністю (сестра) та відсутність документів, які підтверджують неможливість здійснювати утримання відповідно до пункту 13 Додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 (надалі по тексту також - Порядок №560).
Позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення, з огляду на те, що останнім подано повний пакет документів, які засвідчують наявність у ОСОБА_1 права на отримання відповідної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. За доводами заявника, ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву поверхнево та без урахування усіх обставин, зокрема того, що сестра ОСОБА_2 є громадянином Сполучених Штатів Америки, де постійно проживає та не може здійснювати догляд за матір'ю, яка є особою І групи інвалідності, а інші особи, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю І групи відсутні. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняття рішення, - залишено без руху (а.с.29).
Пунктом 2 ухвали суду від 25.07.2025 встановлено позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: подання заяви в травні 2025 року на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідним переліком документів для подання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; подання повного пакета документів з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; підтвердження, що донька особи з інвалідністю І групи є громадянкою США (сестра позивача), не є громадянкою України.
Представник позивача адвокат Єрмоленко Л.В. через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерувала до суду клопотання про витребування доказів із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 04.08.2025", яке зареєстровано судом 04.08.2025 за вх.№20781/25 (а.с.31-36).
У поданому клопотанні ОСОБА_3 зазначила, що з метою виконання ухвали суду представник позивача 28 липня 2025 року звернулася з відповідними адвокатськими запитами до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до Державної міграційної служби України з проханням надати документи, що мають значення для належного розгляду справи, конкретизувавши запитувану інформацію. Станом на день подання цього клопотання відповіді на запит від ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримано, запитані документи надані не були. Державна міграційна служба України 04 серпня 2025 року надала відповідь, у якій зазначила, що відповідно до статей 32 Конституції України, 21 Закону України "Про інформацію" та 14 Закону України "Про захист персональних даних", обробка та надання персональних даних можлива лише за згодою особи або в передбачених законом випадках прямо передбачених законом. Окрім того, ДМС послалася на те, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не передбачає права адвоката на отримання персональних даних осіб, з якими не укладено договір про надання правової допомоги. У зв'язку з цим, у ДМС відсутні правові підстави для обробки персональних даних ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 07.08.2025 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для розгляду справи (а.с.37-38).
Також ухвалою від 07.08.2025 про витребування доказів, судом витребувано в Державної міграційної служби України оформленні і засвідчені відповідно до вимог статті 94 КАС України копії письмових доказів та пояснень (а.с.39-40).
Відповідач скористався правом на подання відзиву. Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерував до суду відзив на позовну заяву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 21.08.2025", реєстрацію якого здійснено судом 21.08.2025 за вх.№22184/25 (а.с.45-62). У поданому відзиві ІНФОРМАЦІЯ_3 заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в позовній заяві, вказав на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.
За результатами розгляду звернення позивача Комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 за протоколом від 12 червня 2025 року за №24 прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки. Причини відмови: у зв'язку з наявністю інших невійськовозобов'язаних осіб, які мають здійснювати догляд за особою з інвалідністю (є сестра), та відсутністю документів, які підтверджують неможливість здійснення утримання відповідно до пункту 13 додатку 5 Порядку №560. Про прийняте рішення ОСОБА_1 надіслано повідомлення від 13 червня 2025 року за №1/1/2909. Відповідач зазначив, що в повідомленні від 13 червня 2025 року за №1/1/2909 допущено описку, а саме замість вірної дати та номеру протоколу "12.06.2025 за №24" зазначено невірні "29.05.2025 за №22". З метою виправлення допущеної описки позивачу скеровано нове повідомлення з усуненням допущеної описки.
ІФ ІНФОРМАЦІЯ_2 не заперечуються обставина того, що ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. ОСОБА_5 має встановлену І групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії МСЕ №027449.
До заяви позивача, поданої з підстав пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не були додані відповідні документи, передбачені Порядком №560. Пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ визначено вичерпний перелік обставин, за яких у випадку наявності інших невійськовозобов'язаних осіб військовозобов'язаному надається відстрочка, а саме: якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Така обставина, як перебування іншої невійськовозобов'язаної особи, яка за законом зобов'язана утримувати особу з інвалідністю, за кордоном чи набуття іншого громадянства, не надає військовозобов'язаному права на відстрочку.
За доводами ІНФОРМАЦІЯ_3 , поняття утримання та догляд не є тотожними, а тому зазначення ОСОБА_1 про неможливість здійснення догляду сестрою за матір'ю у зв'язку з перебуванням за кордоном не може бути взяте до уваги судом оскільки утримання, складовою якого, серед іншого, є матеріальне забезпечення, може здійснюватися і без особистої присутності невійськовозобов'язаної особи (наприклад, надсилання коштів, ліків, оформлення відпочинку в санаторії, оплата інших необхідних послуг, у тому числі з догляду тощо). Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Також ІНФОРМАЦІЯ_6 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерував до суду клопотання про долучення доказів із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 22.08.2025", яке зареєстровано судом 22.08.2025 за вх.№22214/25 (а.с.63-66).
Представник позивача через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подала до суду відповідь на відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 22.08.2025", реєстраційні дії щодо якої проведено в суді 22.08.2025 за вх.№22266/25 (а.с.67-72). Адвокат Єрмоленко Л.В. не погодилась з доводами ІНФОРМАЦІЯ_3 , викладеними у відзиві на позовну заяву, та заперечила їх, зважаючи на таке.
На переконання представника позивача, інформація про припинення громадянства України сестрою ОСОБА_1 є конфіденційною та перебуває виключно в розпорядженні компетентних державних органів. Позивач, як приватна особа, не має повноважень ані отримувати, ані поширювати таку інформацію. Вимога відповідача про надання оригіналів документів або інформації про припинення громадянства фактично є перекладенням обов'язків державного органу на позивача, що суперечить принципам законності, зокрема статті 19 Конституції України. Дії та вимоги відповідача в частині витребування документів, які не є у володінні ОСОБА_1 , та отримання інформації, яка є персональними даними третіх осіб, є необґрунтованими, незаконними та такими, що порушують права позивача та його родичів, разом з тим, усі документи, які позивач об'єктивно міг надати, ним надано у повному обсязі.
За доводами адвоката Єрмоленко Л.В. сестра позивача є громадянкою іноземної держави та постійно проживає за межами України, що унеможливлює покладення на неї обов'язку утримання батьків відповідно до вимог Сімейного кодексу України. Як особа, яка не перебуває під юрисдикцією України в частині реалізації сімейно-правових обов'язків, вона не може бути суб'єктом правового примусу щодо виконання обов'язку утримання. У цьому контексті посилання відповідача на наявність у такої особи потенційної можливості здійснювати утримання суперечить принципу юридичної визначеності. Вважати особу, яка не є громадянином України, не проживає на її території, не виконує обов'язку утримання і не підлягає дії примусових заходів у межах української юрисдикції, такою, що "може здійснювати утримання", є юридично необґрунтованим та фактично неможливим. ОСОБА_1 є єдиною особою, на яку згідно із законом покладено обов'язок забезпечити її існування. Інші особи, зокрема сестра, через наявність іноземного громадянства, постійне проживання за кордоном не може вважатися такою, що виконує відповідний обов'язок. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги.
На виконання ухвали суду від 03.09.2025 Державна міграційна служба України листом про надання інформації від 09.08.2025 за №6.5-9715/2-25, який зареєстровано в суді 08.09.2025 за вх.№23549/25 (а.с.78-79), повідомила суд про те, що УМВС України в Івано-Франківській області 03.08.2001 оформлено документи для виїзду на постійне проживання до Сполучених Штатів Америки громадянці України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви і відзиву на позов, відповіді на відзив, клопотань сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що засвідчується відповідними записами у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 від 12.03.1999 (а.с.5)
Згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 від 17.04.1985, ОСОБА_1 з 27.10.2022 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.7).
Також ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, свідченням чого є наявна в матеріалах адміністративної справи копія посвідчення серії НОМЕР_3 від 02.11.2023 (а.с.8).
Позивач 09.06.2025 подав на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за формою, встановленою Додатком 4 до Порядку №560 (а.с.51).
У вказаній заяві в графі "інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених в пункті 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" проставлено відповідну відмітку про відсутність (а.с.51).
Також у поданій заяві ОСОБА_1 рукописним способом вчинено запис про перелік додатків до заяви від 09.06.2025 "Свідоцтво про народження, військовий квиток, довідка МСЕК, посвідчення, свідоцтво про смерть, документи сестри про набуття громадянства іншої країни" (а.с.51).
У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 підтвердив подання позивачем наведених нижче документів із наданням таких суду разом із відзивом на позовну заяву:
- копію військового квитка ( ОСОБА_1 ) серії НОМЕР_2 від 17.04.1985 (зворотній бік а.с.51);
- копію посвідчення учасника бойових дій ( ОСОБА_1 ) серії НОМЕР_3 (а.с.52);
- копію паспорта громадянина України ( ОСОБА_1 ) серії НОМЕР_1 від 12.03.1999 (зворотній бік а.с.52, а.с.53);
- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.03.2015, згідно з яким батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (зворотній бік а.с.53);
- копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , згідно з яким ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.54);
- копію паспорта громадянина України ( ОСОБА_5 ) серії НОМЕР_6 від 31.01.1997 (зворотній бік а.с.54, а.с.55);
- копію пенсійного посвідчення ( ОСОБА_5 ) № НОМЕР_7 (зворотній бік а.с.55);
- копію довідки серії МСЕ №027449 від 20.09.1993, згідно з якою ОСОБА_5 , 1945 року народження, є особою з інвалідністю І групи, безстроково (а.с.56);
- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 19.07.1969, згідно з яким батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (сестра позивача) (зворотній бік а.с.56);
- копію "PASSPORT. UNITED STATES OF AMERICA. P/USA/570313243. GARMASH/GALINA. … 02 JUNE 1969. UKRAINE…" Гармаш Галини (сестри позивача) (зворотній бік а.с.57);
- копію "Certified Copy of Marriage Record Date FEB 13 2018 Town of Norwalk" ОСОБА_9 (сестра позивача) (а.с.58);
- копію "CERTIFICATE" ОСОБА_6 (сестра позивача) (зворотній бік а.с.58);
- копія довідки від 06 серпня 2008 року за №371 ОСОБА_9 (сестри позивача) (а.с.59);
- копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_9 від 08.10.1993 (зворотній бік а.с.59).
Комісією з розгляду питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянуто документи військовозобов'язаних щодо встановлення обставин які надають їм право на отримання відстрочки згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за наслідками якого 12.06.2025 прийнято рішення, оформлене протоколом №24 (а.с.60).
Згідно витягу із протоколу від 12.06.2025 за №24, пунктом 10.14. відмовлено ОСОБА_1 в наданні відстрочки, у зв'язку з наявністю інших невійськовозобов'язаних осіб, які мають здійснювати догляд за особою з інвалідністю (є сестра), та відсутністю документів, які підтверджують неможливість здійснення утримання відповідно до пункту 13 Додатку 5 Постанови №560 (а.с.60).
ІНФОРМАЦІЯ_3 скерувало ОСОБА_1 повідомлення від 13.06.2025 за №1/42909, яким інформував останнього, що протоколом від 29.05.2025 за №22 комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період із зазначенням причин відмови (а.с.61).
В подальшому, відповідач направив позивачу повідомлення (з виправленням допущеної описки) від 21.08.2025 за №1/1/4396, яким сповістив заявника про те, що комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період із зазначенням причин відмови, яке оформлено протоколом від 12.06.2025 за №24 (зворотній бік а.с.61).
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 12.06.2025 за №24, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі по тексту також - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (надалі по тексту також - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі по тексту також - Закон №3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ).
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, передбачена статтею 23 Закону №3543-ХІІ.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року за №154 (надалі по тексту також - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (надалі по тексту також - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків, серед іншого, є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (надалі по тексту також - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (надалі по тексту також - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства (пункт 9 Положення №154).
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, у зв'язку із внесенням змін до статті 23 Закону №3543-XII Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року за №3633-IX.
Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №560 (надалі по тексту також - Порядок №560), який визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
За змістом пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Особисте прибуття особи для прийняття та вирішення вказаного виду заяв законом не передбачено.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини 1, пунктах 3, 4, 5 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Повертаючись до фактичних обставин справи, судом встановлено, що позивач 09.06.2025 подав на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за формою, встановленою Додатком 4 до Порядку №560 (а.с.51).
У вказаній заяві в графі "інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених в пункті 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" проставлено відповідну відмітку про відсутність (а.с.51).
Також у поданій заяві ОСОБА_1 рукописним способом вчинено запис про перелік додатків до заяви від 09.06.2025 "Свідоцтво про народження, військовий квиток, довідка МСЕК, посвідчення, свідоцтво про смерть, документи сестри про набуття громадянства іншої країни" (а.с.51).
Комісією з розгляду питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянуто документи військовозобов'язаних щодо встановлення обставин які надають їм право на отримання відстрочки згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за наслідками якого 12.06.2025 прийнято рішення, оформлене протоколом №24 (а.с.60).
Згідно витягу із протоколу від 12.06.2025 за №24, пунктом 10.14. відмовлено ОСОБА_1 в наданні відстрочки, у зв'язку з наявністю інших невійськовозобов'язаних осіб, які мають здійснювати догляд за особою з інвалідністю (є сестра), та відсутністю документів, які підтверджують неможливість здійснення утримання відповідно до пункту 13 Додатку 5 Постанови №560 (а.с.60).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
ІФ ІНФОРМАЦІЯ_2 скерувало ОСОБА_1 повідомлення від 13.06.2025 за №1/42909, яким інформував останнього, що протоколом від 29.05.2025 за №22 комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період із зазначенням причин відмови (а.с.61).
В подальшому, відповідач направив позивачу повідомлення (з виправленням допущеної описки) від 21.08.2025 за №1/1/4396, яким сповістив заявника про те, що комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період із зазначенням причин відмови, яке оформлено протоколом від 12.06.2025 за №24 (зворотній бік а.с.61).
Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи позбавлені доказів прийняття Комісією рішення від 29.05.2025 за №22, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період із зазначенням причин відмови.
Разом з тим, з огляду на пояснення ІНФОРМАЦІЯ_3 та долучення останнім до відзиву на позовну заяву витягу з протоколу від 12.06.2025 за №24, суд робить висновок про те, що рішення, яким відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період є саме рішення від 12.06.2025 за №24, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_8 .
З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_6 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 при розгляді заяви ОСОБА_1 від 09.06.2025 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період виконано вимоги Порядку №560, в частині дотримання процедури прийняття рішення та повідомлення заявника про його ухвалення.
Надаючи оцінку наявності підстави для отримання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку наявністю одного із своїх батьків з інвалідністю I групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІ, слід зазначити таке.
Позивач 09.06.2025 подав на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за формою, встановленою Додатком 4 до Порядку №560 (а.с.51).
До заяви від 09.06.2025 позивачем долучено копію військового квитка ( ОСОБА_1 ) серії НОМЕР_2 від 17.04.1985 (зворотній бік а.с.51), копію посвідчення учасника бойових дій ( ОСОБА_1 ) серії НОМЕР_3 (а.с.52), копію паспорта громадянина України ( ОСОБА_1 ) серії НОМЕР_1 від 12.03.1999 (зворотній бік а.с.52, а.с.53), копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.03.2015 (зворотній бік а.с.53), копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.54), копію паспорта громадянина України ( ОСОБА_5 ) серії НОМЕР_6 від 31.01.1997 (зворотній бік а.с.54, а.с.55), копію пенсійного посвідчення ( ОСОБА_5 ) № НОМЕР_7 (зворотній бік а.с.55), копію довідки серії МСЕ №027449 від 20.09.1993 (а.с.56), копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 19.07.1969 (зворотній бік а.с.56), копію "PASSPORT. UNITED STATES OF AMERICA. P/USA/570313243. GARMASH/GALINA. … 02 JUNE 1969. UKRAINE…" Гармаш Галини (сестри позивача) (зворотній бік а.с.57), копію "Certified Copy of Marriage Record Date FEB 13 2018 Town of Norwalk" Попадинець Галини (сестра позивача) (а.с.58), копію "CERTIFICATE" ОСОБА_6 (сестра позивача) (зворотній бік а.с.58), копія довідки від 06 серпня 2008 року за №371 ОСОБА_9 (сестри позивача) (а.с.59), копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_9 від 08.10.1993 (зворотній бік а.с.59).
Додаток 5 до Порядку №560 містить перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ, у залежності від категорії осіб, які мають право на відстрочку.
Так, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ є:
- для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження); для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб); для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що для отримання на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаному необхідно надати на розгляд комісії:
- один із таких документів, що підтверджує інвалідність: (1) довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або (2) витяг з (3) рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або (4) посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або (5) пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або (6) довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
- документи, що підтверджують родинні зв'язки (1) свідоцтво про народження;
- один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи (1) довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або (2) витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або (3) висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або (4) документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або (5) відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Таким чином, пунктом 13 Додатку 5 Порядку №560 визначено вичерпний перелік документів, які військовозобов'язаний повинен подати з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Так, з наданих ОСОБА_1 , через призму переліку документів визначених пунктом 13 Додатку 5 Порядку №560, які військовозобов'язаний повинен подати з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ судом з'ясовано наступне:
(1) Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
(2) Мати ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи, яка потребує постійного стороннього догляду згідно довідки серії МСЕ №027449 від 20.09.1993;
(3) У заявника є повнорідна сестра - ОСОБА_10 .
Згідно витягу із протоколу від 12.06.2025 за №24, пунктом 10.14. відмовлено ОСОБА_1 в наданні відстрочки, у зв'язку з наявністю інших невійськовозобов'язаних осіб, які мають здійснювати догляд за особою з інвалідністю (є сестра), та відсутністю документів, які підтверджують неможливість здійснення утримання відповідно до пункту 13 Додатку 5 Постанови №560 (а.с.60).
Суд вказує про підставність та обґрунтованість висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у наданні позивачу відстрочки, у зв'язку з наявністю інших невійськовозобов'язаних осіб, які мають здійснювати догляд за особою з інвалідністю (є сестра), та відсутністю документів, які підтверджують неможливість здійснення утримання відповідно до пункту 13 Додатку 5 Постанови №560.
Так, у ОСОБА_5 є член сім'ї першого ступеня споріднення - донька ОСОБА_10 .
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
При цьому, визначення "інших осіб" у Законі №3543-ХІІ не міститься.
Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Абзацами 1, 3 частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Приписами абзацу 2 частини 1 статті 1265 Цивільного кодексу України унормовано, що ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Основним доводом ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_10 не може здійснювати утримання ОСОБА_5 , яка є особою з І групою інвалідності є обставина наявності у ОСОБА_10 громадянства Сполучених Штатах Америки.
На засвідчення означених обставин, позивачем до заяви від 09.06.2025 долучено: копію "PASSPORT. UNITED STATES OF AMERICA. P/USA/570313243. GARMASH/GALINA. … 02 JUNE 1969. UKRAINE…" Гармаш Галини (сестри позивача) (зворотній бік а.с.57), копію "Certified Copy of Marriage Record Date FEB 13 2018 Town of Norwalk" Попадинець Галини (сестра позивача) (а.с.58), копію "CERTIFICATE" ОСОБА_6 (сестра позивача) (зворотній бік а.с.58), копія довідки від 06 серпня 2008 року за №371 ОСОБА_9 (сестри позивача) (а.с.59).
Так, відповідно до частини 1 статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Таке піклування, турбота може знаходити свій вияв у особистому догляді, наданні матеріальної допомоги, представництві, захисті прав та інтересів батьків у різних установах тощо.
Згідно зі статтею 47 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" діти зобов'язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.
Обов'язок дітей утримувати батьків в першу чергу виникає на підставі кровного споріднення.
Відповідно до статті 204 Сімейного кодексу України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Дочка, син звільняються судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.
Відтак, долучені ОСОБА_1 до заяви від 09.06.2025 "PASSPORT. UNITED STATES OF AMERICA. P/USA/570313243. GARMASH/GALINA. … 02 JUNE 1969. UKRAINE…", "Certified Copy of Marriage Record Date FEB 13 2018 Town of Norwalk", "CERTIFICATE", довідка від 06 серпня 2008 року за №371, не передбачені чинним законодавством України як підтвердження факту звільнення ОСОБА_10 від обов'язку утримувати свою матір ОСОБА_5 , адже відповідно до статті 204 Сімейного Кодексу України звільнення від обов'язку утримувати матір засвідчується рішенням суду.
Разом з тим, згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ особа звільняється від обов'язку утримувати членів сім'ї (батька, матір, які є особами з інвалідністю І та ІІ груп) у разі якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Як матеріали адміністративної справи, так і подані ОСОБА_1 разом із заявою від 09.06.2025 документи, позбавлені доказів того, що ОСОБА_10 є особою з інвалідністю, або потребує постійного догляду, або перебуває під арештом (крім домашнього арешту), або відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Інших підстав для звільнення від обов'язку утримання батька чи матір, які є особами з інвалідністю І та ІІ груп іншими особами у розумінні пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ, вказана норма не містить.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що з огляду на набуття ОСОБА_10 громадянства Сполучених Штатів Америки на останню не розповсюджуються положення чинного законодавства України, зокрема, норми Сімейного кодексу України, з огляду на таке.
Законом, що відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб є Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 за №2235-ІІІ (надалі по тексту також - Закон №2235-ІІІ).
За змістом абзацу 2 частини 1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №2235-ІІІ громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням.
Підставами для втрати громадянства України є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття (пункт 1 частини 1 статті 19 Закону №2235-ІІІ).
При цьому, згідно з пунктом "в" частини 1 статті 19 Закону №2235-ІІІ не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки, зокрема, автоматичного набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем.
Державна міграційна служба України листом від 08.09.2025 за №6.5-9715/2-25 повідомила суд про те, що УМВС України в Івано-Франківській області 03.08.2001 оформлено документи для виїзду на постійне проживання до Сполучених Штатів Америки громадянці України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ані до заяви від 09.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ані до матеріалів адміністративної справи позивачем не долучено доказів на засвідчення відсутності у ОСОБА_10 громадянства України.
Суд вважає, що при розгляді заяви позивача від 09.06.2025 відповідачем обґрунтовано зроблено висновок про те, що наявність у ОСОБА_5 дорослої доньки ОСОБА_10 , а також перебування останньої за кордоном не є підставою для надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ.
ОСОБА_1 не доведено перед судом, що ІНФОРМАЦІЯ_3 при розгляді заяви від 09.06.2025 та прийнятті оскаржуваного рішення діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене суд вказує про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 при розгляді заяви позивача від 09.06.2025 та прийнятті оскаржуваного рішення дотримано положення Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560, як наслідок правомірно відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З огляду на висновок суду про правомірність дій відповідача та обґрунтованість оскаржуваного рішення, не підлягають задоволенню також похідні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву і прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII.
Окремо суд зазначає, що у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ОСОБА_1 не позбавлений права повторно звернутись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про отримання такої відстрочки, долучивши додаткові документи, які підтверджують право на її отримання.
За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи, свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 02.11.2023 (а.с.8).
З огляду на не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, а також необґрунтованість адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ), АДРЕСА_2 ;
представник позивача - Єрмоленко Лілія Володимирівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ), АДРЕСА_3 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), АДРЕСА_4 .
Суддя Чуприна О.В.