12 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/3477/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - Сочка В.І.,
представник відповідача - Крупа-Газуда М.В.,
представник відповідача - Самойленко К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом повного товариства «Ломбард Сакура» Качанова А.В. і компанія» (вул. Залізнична, 1, а, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88005, код ЄДРПОУ 35771633) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Повне товариство «Ломбард Сакура» Качанова А.В. і компанія» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить:
1. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «ПС» від 24.01.2025 року №000/595/07-16-24-06/35771633.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «Д» від 24.01.2025 року №000/593/07-16-24-06/35771633.
3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «Д» від 24.01.2025 року №000/594/07-16-24-06/35771633.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної планової перевірки ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 року по 30.09.2024 року ГУ ДПС України у Закарпатській області складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 23.12.2024 року №18363/07-16-24-06/35771633, на підставі якого в подальшому було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.01.2025 №000/595/07-16-24-06/35771633, №000/593/07-16-24-06/35771633, №000/594/07-16-24-06/35771633.
На переконання позивача, відповідач дійшов хибного висновку в частині визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб. Згідно позиції позивача, якщо внаслідок реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя (ломбарду), то різниця, яка повертається платнику податку, включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи і є об'єктом оподаткування військовим збором та податком на доходи фізичних осіб. Якщо ж заставне майно реалізується за суму, що не перевищує суми основного зобов'язання, то в результаті вчинення операції - ломбард, як податковий агент, не нараховує податкових зобов'язань у зв'язку з відсутністю доходу в будь-якої зі сторін договору застави відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України. Вказує, що сума продажу, яка є фактичним поверненням отриманих коштів, які були передані фізичним особам у кредит під заставу, не підлягає оподаткуванню за своєю сутністю, бо не змінює майновий стан фізичної особи позичальника.
Що стосується визначення бази оподаткування при простроченні погашення кредиту позивач звертає увагу, що основна сума кредиту, що отримується, а не «утримується» чи «неповертається» платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти відноситься до переліку доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначеного пп.165.1.29. ст. 165 Податкового кодексу України. Якщо ж платник податку отримав кредит не за договором кредиту (до укладення договору, після закінчення дії договору, у т.ч. зазначеного в договорі, після розірвання договору, у випадку недійсності чи неукладеності договору) такі кошти не підпадають під дію виключень, визначених пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПК України. Відповідно до п. п. 165.1.29 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що утримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти. Зміст вказаної норми свідчить про те, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» вважає помилковим висновок податкового органу про те, що строк на який видано кредит зазначений у п. 3 Специфікації, що є додатком до Договору 1, відповідає строку дії договору, адже згідно умов п. 5.3 Договору він вважається укладеним з дати підписання Сторонами Специфікації. Строк дії Договору 1 визначається згідно п.3 Специфікації. Договір 1 може бути достроково припинено в порядку, встановленому даним договором чи відповідно до закону, але в будь-якому випадку Договір діє до моменту фактичного задоволення грошових вимог Кредитодавця до Позичальника в повному обсязі. Позивач вважає помилковим твердження абзацу 15 сторінки 11 акту перевірки про визначення строку дії Договору 1 пунктами 5 та 7 Специфікації, оскільки вказані пункти специфікації питання строку дії договору не врегульовують. Також Позивач звертає увагу, що ломбард, як фінансова установа, має право надавати фізичним особам фінансові послуги, визначені ст. 30 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», зокрема, надавати ломбардні кредити під заставу рухомого майна із своїх власних коштів під відсотки за умови отримання на це відповідної ліцензії.
Відтак, ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» вважає, що ГУ ДПС у Закарпатській області невірно застосовано норми ПК України щодо нарахування доходів фізичних осіб, зокрема, пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, а також ст.ст. 212, 215 ЦК України щодо дії правочинів, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У відзиві ГУ ДПС у Закарпатській області не погоджується з доводами позову про те, що з настанням дати, вказаної у п. 4 Специфікації, кредитодавець набуває право звернення на предмет закладу і Договір при цьому залишається діючим. З посиланням на ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про заставу», які передбачають право заставодержателя у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, звернення стягнення на предмет застави, а також ч. 1 ст. 25 Закону України «Про заставу», відповідно до якої якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю, відповідач вважає виконаними зобов'язання позичальника, що відповідно до ст. 599 ЦК України є підставою для їх припинення. Тому реалізація предмету застави є підставою для припинення правовідносин за ломбардним договором, адже після реалізації рухомого майна відсутній предмет закладу згідно Договору 2. Відповідач вважає, що у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. Що стосується доводів позову про те, що позивач, виходячи з вимог пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України не є податковим агентом у зв'язку відсутністю у фізичних осіб доходів від реалізації заставного майна, ГУ ДПС у Закарпатській області вказує, що оскільки таке майно не було придбано за рахунок кредиту, дохід від його відчуження є об'єктом оподаткування згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України. ГУ ДПС у Закарпатській області виходячи з визначення податкового агента у пп. 18.1-18.2 ст. 18 ПК України, його обов'язку зі сплати суми податкового зобов'язання (абз. 2 п. 57.1 ст. 57 ПК України), пп. 162.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України, яка визначає податкового агента платником податку на доходи фізичних осіб, а також пп «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, який зобов'язує податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, наполягає, що ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору з проведених операцій від реалізації заставленого майна у зв'язку з невиконанням позичальниками умов договору про надання ломбардного кредиту.
У відповіді на відзив ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія», заперечуючи проти доводів відзиву про припинення правовідносин за ломбардним договором у зв'язку з реалізацією предмета застави, зазначає, що сам по собі факт реалізації заставного майна не є юридичною підставою припинення договору, якщо за результатами такої реалізації грошові вимоги ломбарду не були задоволені в повному обсязі. Зобов'язання за договором кредиту продовжують існувати до моменту погашення боргу перед ломбардом, незалежно від долі предмета застави. Позивач звертає увагу, що реалізація заставодержателем майна не є тотожною з доходом отриманим комісіонером за договором комісії, оскільки у даному випадку правовідносини комісії не виникали, більше того договори комісії не укладалися. З урахуванням неперевищення вартості реалізованого заставного майна суми основного зобов'язання, а також відсутністю доходу у будь-якої з сторін договору застави, за доводами позивача, у нього, як у податкового агента, відсутній обов'язок нарахування податкових зобов'язань. ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» вказує, що ним, як кредитодавцем (заставодержателем) протягом грудня 2023 року по вересень 2024 року здійснювалося звернення стягнення на закладені речі внаслідок невиконання фізичними особами (заставодавцями) умов договорів про надання фінансового кредиту та закладу. За рахунок отриманих коштів були покриті його витрати, пов'язані з невиконанням заставодавцями вказаних договорів. Фізичним особам (заставодавцям) будь-які грошові кошти не виплачувалися. Оскільки при отриманні фінансових кредитів фізичними особами - позичальниками (заставодавцями) за договорами фінансового кредиту та закладу та при подальшому зверненні позивачем стягнення на закладені речі внаслідок невиконання ними умов вказаних договорів у таких осіб об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором не виникав, позивач вважає, що він, відповідно, не набув статусу податкового агента та у нього не виникли обов'язки з обчислення, нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» не погоджується з ототожненням податковим органом реалізації застави з виплатою оподатковуваного доходу, оскільки мало місце саме безспірне задоволення вимоги за рахунок забезпечення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, що не призводить до виникнення доходу в розумінні ПК України. Наголошує, що позичальник не отримує коштів на руки, не має вільного доступу до них і не може розпоряджатися сумою, отриманою від реалізації заставного майна.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просили суд відмовити у задоволенні позову.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу № 1030-п від 12.11.2024 року, а також направлення на проведення документальної планової виїзної перевірки від 25.11.2024 року № 4925/07-16-24-06 ГУ ДПС у Закарпатській області в період з 26.11.2024 року по 16.12.2024 року проведено документальну планову виїзну перевірку ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 року по 30.09.2024 року, за результатами якої складено Акт №18363/07-16-24-06/35771633 від 23.12.2024 року.
Перевіркою встановлено:
- реалізацію заставного майна ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» в період 4 квартал 2023 року та 1-3 квартали 2024 року та невідображення у податковому розрахунку 4-ДФ за вказаний період отриманого від реалізації заставленого майна платниками податків (фізичними особами) як інші доходи за ознакою « 127», чим порушено вимоги пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України.
- не утримання і не сплату ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія», як податковим агентом, до бюджету податку на доходи фізичних осіб з коштів, отриманих від реалізації заставного майна в період з 01.12.2023 року по 30.09.2024 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 3 898 109,08 грн., чим порушено п. 38.1 ст. 38, п. 57.1 ст.57, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст.167, 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України;
- не нарахування, не утримання та не сплату ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» як податковим агентом до бюджету військового збору від реалізації заставленого майна у зв'язку з невиконанням фізичними особами-позичальниками умов договору про надання фінансового кредиту, що призвело до заниження податкового зобов'язання по військовому збору в сумі 324 842,43 грн., чим порушень пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4., пп.1.6 п 161 підрозд.10 розд. ХХ та п.38.1 ст.38, п.57.1 ст.57, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 ПК України.
Не погоджуючись з актом перевірки, ПТ «Ломбард Сакура» Качанова А.В. і компанія» подало заперечення на акт перевірки до ГУ ДПС у Закарпатській області, за результатом розгляду яких прийнято рішення про залишення без змін висновків даної документальної перевірки.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області №18363/07-16-24-06/35771633 від 23.12.2024 року було винесено податкові повідомлення-рішення:
- форми «Д» від 24.01.2025 року №000/593/07-16-24-06/35771633, яким у зв'язку з неутриманням та несплатою до бюджету податку на доходи фізичних осіб з коштів від реалізації заставленого майна за період з 01.12.2023 року по 30.09.2024 року в загальній сумі 3 898 109,08 грн., збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4 560 538,01 грн;
- форми «Д» від 24.01.2025 року №000/594/07-16-24-06/35771633, яким у зв'язку з неутриманням та несплатою до бюджету військового збору з коштів від реалізації заставленого майна за період з 01.12.2023 року по 30.09.2024 року в загальній сумі 324 842,43 грн., збільшено грошове зобов'язання з військового збору на загальну суму 380 044,86 грн;
- форми «ПС» від 24.01.2025 року №000/595/07-16-24-06/35771633, яким у зв'язку з невідображенням у податковому розрахунку 4-ДФ за 4 квартал 2023 року та 1-3 квартали 2024 року отриманого від реалізації заставленого майна платниками податків (фізичними особами) як інші особи за ознакою « 127», застосовано штрафну санкція у сумі 1020,00 грн.
04.02.2025 року ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 09.04.2025 року № 9929/99-00-06-01-02-06 податкові повідомлення-рішення від 24.01.2025 №000/593/07-16-24-06/35771633, №000/594/07-16-24-06/35771633, №000/595/07-16-24-06/35771633 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд вказує таке.
При визначенні бази оподаткування при здійсненні операцій з реалізації заставного майна, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначені у ст. 165 ПК України.
Відповідно до пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна.
Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, визначені ст. 589 ЦК України.
У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 589 ЦК України, заставодержатель у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Таким чином, заставодавець набуває права на звернення стягнення на предмет застави за сукупності наступних умов: 1) настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) невиконання боржником такого зобов'язання.
Наслідки перевищення суми, вирученої від реалізації предмета застави, над сумою боргу визначені ст. 25 Закону України «Про заставу», частиною 1 встановлено, що якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.
В такому випадку сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інші доходи і є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Суд відхиляє заперечення ГУ ДПС у Закарпатській області щодо застосування пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України з тих підстав, що реалізоване майно не було придбано за рахунок кредиту, оскільки за вказаною нормою до доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, віднесено дві групи доходів: 1) доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна; 2) доходи, отримані від реалізації майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Доходи від реалізації заставного майна є самостійною групою доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. При цьому не мають правового значення джерела придбання такого майна.
Тому ГУ ДПС у Закарпатській області помилково застосувала всю норму пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України.
Наявність договорів закладу та відсутність перевищення суми реалізації майна над сумою боргу позивачем та відповідачем визнаються.
При визначенні бази оподаткування при простроченні погашення кредиту, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.
У відповідності до п. 5.3 Договору про надання послуг ломбардного кредиту (договір 1), вказаний договір діє до моменту фактичного задоволення грошових вимог Кредитора до Позичальника.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Тому сплив визначеного специфікацією строку надання ломбардного кредиту не має наслідком припинення зобов'язань позичальника з повернення отриманої суми кредиту, а також зі сплати процентів за користування кредитом.
З цих підстав суд відхиляє доводи ГУ ДПС у Закарпатській області про взаємозв'язок між визначеною договором датою погашення кредиту і нормами пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, яка передбачає включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку інших доходів, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
КАС ВС у постанові від 24.10.2018 року у справі № 826/4367/15 виклав правовий висновок, відповідно до якого до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.
Верховний Суд виснував, що зміст п.п. 165.1.29 ст. 165 ПК України свідчить про те, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Водночас, відповідно до пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, або ж бази оподаткування, включаються, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Тому сума кредиту, що отримується платником податку протягом строку дії договору, у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, відноситься до доходів, які згідно з пп. 165.1.29. п. 165.1. ст. 165 ПК України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Згідно п. 5.3 Договору про надання ломбардного кредиту (договір 1), Договір 1 може бути достроково припинено в порядку, встановленому даним договором чи відповідно до закону, але в будь-якому випадку Договір 1 діє до моменту фактичного задоволення грошових вимог Кредитодавця до Позичальника в повному обсязі.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що визначений у п. 3 специфікації строк, на який надається ломбардний кредит, не є строком дії договору, оскільки кредит може бути погашено як достроково, так і в порядку фактичного задоволення грошових вимог кредитодавця.
Твердження податкового органу про припинення правовідносин за договором про надання ломбардного кредиту у випадку реалізації предмету застави є помилковим, оскільки навпаки ч. 1 ст. 593 ЦК України встановлено, що саме право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, тобто при фактичному задоволенні грошових вимог кредитодавця до позичальника. Застава як вид забезпечення виконання зобов'язань у даному випадку є похідною від основного зобов'язання та не має податкового значення.
З врахуванням того, що всі договори фінансового кредиту (ломбардного кредиту) були діючими до моменту фактичного задоволення грошових вимог ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія», отримані суми не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України.
Саме отримання, повернення та безнадійність боргу є категоріями податкового права, які призводять до виникнення, зміни чи припинення правових наслідків. Інший підхід не відповідає принципам податкового права.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Пунктом 4 розділу IV Порядку передбачено, що у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатку 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.
Згідно довідника ознак доходів фізичних осіб, до ознаки доходу « 127» відносяться інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).
При реалізації заставного майна не було перевищено суму основного зобов'язання, відповідно, у позичальника та кредитодавця був відсутній дохід, суд приходить до висновку, що ПТ «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» як у податкового агента не виник обов'язок нарахування податкових зобов'язань.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про невиконання ГУ ДПС у Закарпатській області процесуального обов'язку з доказування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також невідповідності їх критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України.
За наведених обставин, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.01.2025 №000/595/07-16-24-06/35771633, №000/593/07-16-24-06/35771633, №000/594/07-16-24-06/35771633 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Закарпатській області діяв не у спосіб, визначений законами та Конституцією України, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов повного товариства «Ломбард Сакура» Качанова А.В. і компанія» (вул. Залізнична, 1, а, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88005, код ЄДРПОУ 35771633) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «ПС» від 24.01.2025 року №000/595/07-16-24-06/35771633.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «Д» від 24.01.2025 року №000/593/07-16-24-06/35771633.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «Д» від 24.01.2025 року №000/594/07-16-24-06/35771633.
Стягнути на користь повного товариства «Ломбард Сакура» ОСОБА_1 і компанія» (вул. Залізнична, 1, а, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88005, код ЄДРПОУ 35771633) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) сплачений судовий збір у розмірі 24224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 17.09.2025 року.