18 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/6755/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною дію або бездіяльность військової частини та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною дію або бездіяльность військової частини та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 12.03.2025 по справі справи № 240/5413/25 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 13.03.2025 у справі № 240/5413/24 роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та виділено в самостійне провадження наступні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини в/ч НОМЕР_1 , яка полягає у не проведенні перерахунку розрахункових при звільненні з військової частини визначених Наказом № 212 від 09.07.2024 р., з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести виплату, враховуючи вже виплачені суми;
- зобов'язати військову в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок розрахункових при звільненні з військової частини визначених Наказом № 212 від 09.07.2024 р., з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, вислуги років які повинні обчислюватись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести виплату, враховуючи вже виплачені суми;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини в/ч НОМЕР_1 , яка полягає у не проведенні перерахунку та виплаті розрахункових при звільненні з військової частини визначених Наказом № 212 від 09.07.2024 р., а саме надбавки за особливості проходження служби, премії, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу при звільненні, на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористані відпуски з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести виплату, враховуючи вже виплачені суми.
- зобов'язати військову в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату розрахункових при звільненні з військової частини визначених Наказом № 212 від 09.07.2024 р., а саме надбавки за особливості проходження служби, премії, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу при звільненні, на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористані відпуски з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести виплату, враховуючи вже виплачені суми.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2025 судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 240/6755/25 і ухвалою від 18.03.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги є безпідставними.
Позивач відповіді на відзив відповідача не подав.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом спору є перерахунок грошового забезпечення позивача виплаченого 09.07.2024 з урахуванням додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з грудня 2023 року по 09.07.2024; військова частина НОМЕР_1 в наказі від 09.07.2024 № 212 (а.с. 38-39) зазначила грошове забезпечення, яке підлягало виплаті, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на 1762 гривні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі з приводу державних гарантій військовослужбовцям щодо достатнього матеріального, грошового та інших видів забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
За приписами частини 2 статті 9 цього Закону N 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як зазначено в частині 4 статті 9 цього Закону N 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Саме у відповідності до вказаних положень закону була прийнята постанова КМ України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - постанова N 704), яка передбачала з 01.03.2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Суть спору між сторонами зведена виключно до правомірності застосування Відповідачем положень постанови N 704 при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальними) званням позивача і, як наслідок, інших складових грошового забезпечення.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В первинній редакції постанови N 704 пункт 4 був викладений в наступній редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14."
Однак, вказаний пункт постанови N 704 був змінений і викладений в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. N 103, що набрав чинності з 01.03.2018:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."
Внесеними змінами була виключена вимога що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Не відображення таких змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. N 103, в п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 постанови N 704 є виключно технічним недоліком і не може впливати на визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
З 20.05.2023 діє наступна редакція пункту 4 постанови N 704:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
За змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Тобто вимоги про перерахунок грошового забезпечення позивача виплаченого 09.07.2024 з урахуванням додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" задоволенню не підлягають, оскільки до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" постановою від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" були внесені зміни щодо нарахування грошового забезпечення, згідно яких розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Оскільки в спірний період посадовий оклад та оклад за військовим званням обраховувався і виплачувався позивачу у розмірі, визначеному діючим на час спірних правовідносин законодавством, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправною дію або бездіяльность військової частини та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк