Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2025 року Справа№200/4862/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, під'їзд 3, поверх 2, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.03.2025 №057250004142 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 27.02.2025 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати розміру пенсії ОСОБА_1 не у відповідності до ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 з повним робочим днем під землею за Списком робіт затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202, Списком № 1 періоди роботи з 20.12.1995 по 12.04.1996, з 21.07.1999 по 20.08.1999, з 18.02.2002 по 06.07.2003, з 14.07.2003 по 21.06.2004, з 30.09.2004 по 24.07.2008, з 03.11.2008 по 10.06.2010, з 20.08.2010 по 28.02.2011, з 03.08.2016 по 31.10.2021, з 26.04.2011 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 12.12.2012, з 13.12.2012 по 02.08.2016, з 10.12.2021 по 26.02.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 27.02.2025 без застосування до спірних правовідносин норми ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме встановлення розміру пенсії - 50%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.01.2025 в розмірі пенсії за віком.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновок відповідача про те, що він не має достатнього пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) - 15 років , а тому не має право на обчислення пенсії відповідно до ст.8 Закону № 345 є протиправним та незаконним.
Ухвалою від 08.07.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вказав, що 27.02.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою № 1878 щодо проведення перерахунку пенсії - зміна виду розрахунку з урахуванням стажу на пільгових умовах (підземні роботи). Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Вказує, що у ході аналізу наданої заяви, доданих до неї документів та матеріалів пенсійної справи було встановлено, що на даний час відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу наступних періодів роботи по даним трудової книжки НОМЕР_2 від 16.04.1996 в зв'язку з відсутністю пільгових довідок та наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці :
- з 20.12.1995 по 12.04.1996 (також даний період перетинається з періодом навчання і врахований до загального страхового стажу);
- з 21.07.1999 по 20.08.1999 (також даний період перетинається з періодом навчання і врахований до загального страхового стажу);
- з 18.02.2002 по 06.07.2003;
- з 14.07.2003 по 21.06.2004;
- з 30.09.2004 по 24.07.2008;
- з 03.11.2008 по 10.06.2010;
- з 20.08.2010 по 28.02.2011;
- з 03.08.2016 по 31.10.2021.
До пільгового стажу можливо буде врахувати періоди згідно довідки № 145 від 20.12.2021 з 26.04.2011 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 12.12.2012, з 13.12.2012 по 02.08.2016 за умови підтвердження пільгового стажу актом перевірки (запит на перевірку довідок зроблено, але на даний час в матеріалах пенсійної справи акт відсутній) та період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 10.12.2021 по 26.02.2025. Таким чином пільговий стаж становитиме 8 років 10 місяців 10 днів.
На підставі заяви № 1878 від 27.02.2025 до загального страхового стажу враховано періоди навчання з 01.09.1992 по 29.05.1996 та з 01.09.1996 по 30.06.2001. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 25 років 8 місяців 29 днів. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 07.03.2025 № 057250004142 в частині перерахунку пенсії - зміна виду розрахунку.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
У період з 01.09.2025 по 15.09.2025 судді Донецького окружного адміністративного суду Зеленову А.С. надана відпустка.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 10.12.2021, як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
27.02.2025 позивач звернувся із заявою № 1878 щодо проведення перерахунку пенсії - зміна виду розрахунку з урахуванням стажу на пільгових умовах (підземні роботи). У заяві просив:
1. Зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах всі періоди роботи на вугільно добувних підприємствах за даними трудової книжки, за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та на підставі довідок та наказів, виданих за місцем роботи, а також зарахувати до страхового і пільгового стажу час перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням;
2. Зарахувати до страхового стажу періоди мого навчання за денною формою в Селидівському гірничому технікумі та Національній гірничій академії України.
3. Призначити пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст. ст. 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.01.2025 року, згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням збільшення стажу роботи та заробітної плати, за які сплачено страхові внески.
Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядок у приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Прийнято рішення № 057250004142 від 07.03.2025, яким відмовлено в частині перерахунку пенсії - зміна виду розрахунку.
Вказано, що у ході аналізу наданої заяви, доданих до неї документів та матеріалів пенсійної справи було встановлено, що на даний час відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу наступних періодів роботи по даним трудової книжки НОМЕР_2 від 16.04.1996 в зв'язку з відсутністю пільгових довідок та наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці:
- з 20.12.1995 по 12.04.1996 (також даний період перетинається з періодом навчання і врахований до загального страхового стажу);
- з 21.07.1999 по 20.08.1999 (також даний період перетинається з періодом навчання і врахований до загального страхового стажу);
- з 18.02.2002 по 06.07.2003;
- з 14.07.2003 по 21.06.2004;
- з 30.09.2004 по 24.07.2008;
- з 03.11.2008 по 10.06.2010;
- з 20.08.2010 по 28.02.2011;
- з 03.08.2016 по 31.10.2021.
До пільгового стажу можливо буде врахувати періоди згідно довідки №145 від 20.12.2021 з 26.04.2011 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 12.12.2012, з 13.12.2012 по 02.08.2016 за умови підтвердження пільгового стажу актом перевірки (запит на перевірку довідок зроблено, але на даний час в матеріалах пенсійної справи акт відсутній) та період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 10.12.2021 по 26.02.2025. Таким чином пільговий стаж становитиме 8 років 10 місяців 10 днів.
На підставі заяви №1878 від 27.02.2025 до загального страхового стажу враховано періоди навчання з 01.09.1992 по 29.05.1996 та з 01.09.1996 по 30.06.2001.
Загальний страховий стаж заявника становить 25 років 8 місяців 29 днів.
Спірний питанням є неврахування періоду роботи з 20.12.1995 по 12.04.1996, з 21.07.1999 по 20.08.1999, з 18.02.2002 по 06.07.2003, з 14.07.2003 по 21.06.2004, з 30.09.2004 по 24.07.2008, з 03.11.2008 по 10.06.2010, з 20.08.2010 по 28.02.2011, з 03.08.2016 по 31.10.2021, з 26.04.2011 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 12.12.2012, з 13.12.2012 по 02.08.2016, з 10.12.2021 по 26.02.2025 до пільгового підземного стажу позивача відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202, без врахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", під час перерахунку пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до положень ст.5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з ч. 1ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 114 цього Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до положень ст.1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Нормами ст.8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Дія ч.1 ст.7 і ст.8 цього Закону, відповідно до норм ч.2 ст.10 Закону № 345-VI поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст.8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст.28 № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, виходячи з положень наведених норм, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.01.2014 у справі № 21-455а13, від 24.06.2014 у справі № 21-236а14, від 20.01.2016 у справі № 459/6146/13-а та Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 392/17/17.
Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19.
Так в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містяться наступні записи, за спірний період:
20.12.1995 прийнятий підземним прохідником 5 розряду на ділянку підготовчих робіт,
12.04.1996 звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики;
21.07.1999 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею,
20.08.1999 звільнений в зв'язку із закінченням виробничої практики;
14.07.2003 прийнятий підземним гірничим майстром на ділянку підготовчих робіт,
21.06.2004 звільнений за власним бажанням;
30.09.2004 прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті,
01.08.2005 переведений начальником ділянки підготовчих робіт,
11.08.2006 призначений заступником головного інженера по виробництву технічної служби,
21.06.2008 призначений виконуючим обов'язки головного інженера шахти,
23.07.2008 призначений заступником головного інженера по виробництву технічної служби,
24.07.2008 звільнений за власним бажанням;
03.11.2008 прийнятий помічником начальника ділянки підземним з повним підземним робочим днем в шахті,
01.07.2009 переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті,
10.06.2010 звільнений за згодою сторін;
20.08.2010 прийнятий заступником начальника ділянки підземним з повним
робочим днем в шахті,
01.12.2010 переведений головним інженером з повним робочим днем в шахті,
28.02.2011 звільнений за власним бажанням;
26.04.2011 прийнятий підземним помічником начальника дільниці з повним робочим днем у шахті,
23.03.2012 переведений В.О. заступника начальника ділянки горно-капітальних робіт з повним робочим днем у шахті,
03.05.2012 переведений В.О. заступника директора по охороні праці та техніки безпеки,
12.12.2012 переведений заступником директора з охорони праці та техніки безпеки.
01.07.2018 переведений заступником директора з охорони праці,
07.02.2022 звільнений за власним бажанням.
З записів трудової книжки вбачається, що позивач у вказані періоди працював підземним робітником, записів про неповний робочий день трудова книжка не містить.
Аналіз наведеного та вказаних вище правових норм свідчить про те, про наявний трудовий стаж позивача, а також, що роботу у повний робочий день на посадах, які відносяться до списку № 1 підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом для призначення/перерахунку пенсії.
Пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Поряд із цим, до п. І Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202, віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Отже, професії, за якими працював позивач належать як до відповідних Списків № 1, так і до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.
Відповідно до Наказу № 6п від 15.03.2004, який додано до трудової книжки, вбачається горному майстру ОСОБА_1 , підтверджено право на пільгову пенсію по Списку № 1 затвердженому Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 розділ 1 підрозділ 1 код 1.1б.
Відповідно до Наказу № 33/1-к від 24.10.2007, який додано до трудової книжки, головному інженеру ОСОБА_1 , підтверджено право на пільгову пенсію по Списку № 1 затвердженому Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 розділ 1 підрозділ 1 код 1.1в, начальнику ділянки ОСОБА_1 , підтверджено право на пільгову пенсію по Списку № 1 затвердженому Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 розділ 1 підрозділ 1 код 1.1б.
Тобто відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, під час розгляду наданих позивачем документів, мав достатньо відомостей про роботу позивача протягом повного робочого дня в підземних умовах у періоди роботи з 18.02.2002 по 06.07.2003, з 14.07.2003 по 21.06.2004, з 30.09.2004 по 24.07.2008, з 03.11.2008 по 10.06.2010, з 20.08.2010 по 28.02.2011, з 03.08.2016 по 31.10.2021, що не потребувало додаткового підтвердження довідками.
Крім того, 31.03.1994 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки форми ОК-5 сформованої по позивачу, судом встановлено, що періоди роботи з 2002 по 2022, обліковувалися за кодом підстави для обліку спецстажу: ЗП3013А1; ЗП3014А1.
В свою чергу, код підстав для обліку спецстажу № ЗП3013А1 застосовується для працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; код підстав для обліку спецстажу ЗПЗ014А1 це працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року №202.
Щодо періодів роботи з 20.12.1995 по 12.04.1996 та з 21.07.1999 по 20.08.1999 суд зазначає, що під час навчання позивач проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.
Також суд вказує, що аргумент відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що до пільгового стажу можливо буде врахувати періоди згідно довідки №145 від 20.12.2021 з 26.04.2011 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 12.12.2012, з 13.12.2012 по 02.08.2016 за умови підтвердження пільгового стажу актом перевірки (запит на перевірку довідок зроблено, але на даний час в матеріалах пенсійної справи акт відсутній) суд вважає неправомірним, оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, а підстав для перевірки таких записів судом не встановлено, оскілки обґрунтувань невідповідності записів відповідачем не наведено. Крім цього, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження контрольних заходів щодо перевірки документів, наданих на підтвердження пільгового характеру робіт.
На підставі вищезазначеного суд доходить висновку щодо протиправного не зарахування відповідачем періодів роботи позивача з 20.12.1995 по 12.04.1996, з 21.07.1999 по 20.08.1999, з 18.02.2002 по 06.07.2003, з 14.07.2003 по 21.06.2004, з 30.09.2004 по 24.07.2008, з 03.11.2008 по 10.06.2010, з 20.08.2010 по 28.02.2011, з 26.04.2011 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 12.12.2012, з 13.12.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.10.2021.
Щодо період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 10.12.2021 по 26.02.2025 суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Так само згідно зі ст. 56 Закону №1788 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи в шкідливих умовах, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.
Отже обидва закони чітко передбачають, що час перебування особи на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд зазначає, що не є спірним в цій справі, та обставина, що позивач з отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, обчисленої відповідно до Закону №1058.
Відповідно до довідки МСЕК серія 12ААВ №547629 та серії 12ААГ №774978, позивачу встановлена третя група інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку про безпідставність висновків відповідача про незарахування до пільгового стажу за Списком №1 часу перебування на інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Отже, відповідно враховуючи періоди:
20.12.1995 - 12.04.1996 інтервал: 3 місяці, 24 дні,
21.07.1999 - 20.08.1999 інтервал: 1 місяць,
18.02.2002 - 06.07.2003 інтервал: 1 рік, 4 місяці, 19 днів,
14.07.2003 - 21.06.2004 інтервал: 11 місяців, 8 днів,
30.09.2004 - 24.07.2008 інтервал: 3 роки, 9 місяців, 25 днів,
03.11.2008 - 10.06.2010 інтервал: 1 рік, 7 місяців, 8 днів,
20.08.2010 - 28.02.2011 інтервал: 6 місяців, 9 днів,
26.04.2011 - 23.03.2012 інтервал: 10 місяців, 27 днів,
24.03.2012 - 03.05.2012 інтервал: 1 місяць, 10 днів,
04.05.2012 - 12.12.2012 інтервал: 7 місяців, 9 днів,
13.12.2012 - 02.08.2016 інтервал: 3 роки, 7 місяців, 21 день,
03.08.2016 - 31.10.2021 інтервал: 5 років, 2 місяці, 29 днів
та період перебування на інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням:
з 10.12.2021 - 26.02.2025 інтервал: 3 роки, 2 місяці, 17 днів,
пільговий стаж позивача по Списку № 1 (підземні роботи) складає більше 15 років.
Отже, загальний підземний стаж роботи позивача за професіями, що передбачені Списком №1, становить більше 15 років та відповідно дає право позивачу на призначення пенсії у розмірі встановленому ст. 8 Закону № 345-VI.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно при обчисленні розміру пенсії не було застосовано ст. 8 Закону № 345-VI.
Отже, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не застосовано при призначенні позивачу пенсії положення ст. 8 Закону № 345-VI.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Суд зазначає, що дискреційні повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови відповідності особи усім необхідним умовам для призначення пенсії у певному розмірі, у даному випадку застосування приписів Закону № 345-VI, що свідчить про те, що за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Отже, враховуючи фактичні обставини цієї справи, питання щодо застосування положень ст. 8 Закону № 345-VI не можуть бути віднесені до дискреційних повноважень відповідача з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Згідно з нормами ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову. Відповідачем- Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області доводи позовної заяви не були спростовані.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Нормами ч.2 ст.5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява N 38722/02).
З урахуванням вищевикладеного, виходячи з меж позовних вимог та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача шляхом
визнання протиправним та скасування рішення від 07.03.2025 №057250004142 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про відмову у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву від 27.02.2025 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, із врахуванням до стажу роботи ОСОБА_1 , з повним робочим днем під землею за Списком робіт затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 №202 періодів з 20.12.1995 по 12.04.1996, з 21.07.1999 по 20.08.1999, з 18.02.2002 по 06.07.2003, з 14.07.2003 по 21.06.2004, з 30.09.2004 по 24.07.2008, з 03.11.2008 по 10.06.2010, з 20.08.2010 по 28.02.2011, з 26.04.2011 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 12.12.2012, з 13.12.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.10.2021, з 10.12.2021 по 26.02.2025, з урахуванням норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з урахуванням висновків суду.
При цьому, задоволення позову у такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Суд також зазначає, що у межах спірних правовідносин заява позивача про перерахунок пенсії від 27.02.025 розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Харківській області та за результатом її розгляду прийнято рішення про відмову у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Відтак, належним відповідачем у частині позовних вимог зобов'язального характеру є саме відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача від 27.02.2025 про перерахунок пенсії та прийняв рішення про відмову у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Натомість, Головне управління ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви позивача по суті, не приймало рішення про відмову у перерахунку пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.01.2025 в розмірі пенсії за віком, як і не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо виплати розміру пенсії ОСОБА_1 не у відповідності до ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі пенсії за віком, з тих же підстав.
Отже, позовні вимоги до Головного управління ПФУ Донецькій області заявлені безпідставно.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову позивач сплатив 1937,96 грн.
Позовні вимоги задоволені частково.
Таким чином, стягненню підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (який прийняв протиправне рішення).
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, під'їзд 3, поверх 2, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 07.03.2025 №057250004142 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про відмову у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву від 27.02.2025 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, із врахуванням до стажу роботи ОСОБА_1 , з повним робочим днем під землею за Списком робіт затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 №202, періоди: з 20.12.1995 по 12.04.1996, з 21.07.1999 по 20.08.1999, з 18.02.2002 по 06.07.2003, з 14.07.2003 по 21.06.2004, з 30.09.2004 по 24.07.2008, з 03.11.2008 по 10.06.2010, з 20.08.2010 по 28.02.2011, з 26.04.2011 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 12.12.2012, з 13.12.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 31.10.2021, з 10.12.2021 по 26.02.2025, з урахуванням норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Зеленов